Твій Голос Вирішує Все
I
Настав час тяжкий, щоб не бути сірою масою.
Світ робить усе, щоб тебе вразити.
І тільки ти вирішуєш, бо життя,
Варте щоб у ньому було волі почуття.
Немає меж для пізнання самого себе,
Також немає краю синьому небу.
І все що треба щоб залишити в історії ім’я,
Це твоє право голосу твоя течія.
Вихід на приспів
I. Мене пробудить крізь туман.
II. Щось нове та свіже в душі я відчуваю,
Я маю право вибору і я обираю.
I. Реальність те, що я тепер не сам.
II. Я знаю, що єдина моя Батьківщина,
Я маю право голосу і в ньому є сила.
Приспів
Голос твій тепер вирішує все,
Хай вітер свободи нас понесе.
Твоє життя тепер і всі твої мрії,
А також твій голос потрібен країні.
II
Твоя кар’єра і прагнення бути незалежним,
Це реальність, яка не має межі.
Твій відпочинок має залишати добрі спогади,
А вчинки твої залишати користь.
Досить вже бавитись в дитячі забавки,
Настав час для тебе робити ставки.
Бо ти є людина і ти маєш знати,
Що право твого голосу розбиває грати.
Вихід на приспів
Приспів
Закінчення
Твій голос вирішує, твій голос вирішує все,
Твій голос вирішує, твій голос тепер вирішує все.
Приспів
Вихід на приспів
Похожие новости.
Pr?venez Les Haineux
Pr?venez les haineux pr?venez pr?venez les haineux pr?venez les haineux pr?venez pr?venez les haineux pr?venez les haineux pr?venez pr?venez les haineux [lefa - couplet 1] vous trompez pas d'ennemis les mecs souvent ?a coute cher on a pour
Танці-шманці, DVD
Можливо у травні, а може і ні, Посмішку твою вперше побачив уві сні, Коли ми зустрілись віч-на-віч Я собі подумав, так собі подумав: Приспів: Знай прийде ніч, ти залишишся зі мною, Танці-шманці, DVD, вип'єм кави,
Sweet 16
Вперше люблю, вперше прощай, Вперше: пробач, я іду. Ти зрозумій і не чекай Ти не надійся я не прийду. Вперше сльоза тече по щоці, Вперше кохання буває в житті. Бачиш, тебе чекає весь світ? Ти зможеш все. Тобі
Down To Earth
Ohh oooo ohh oooo oh Verse 1 i never thought that it would be easy cause we both so distant now, and the walls are closing in on us and we wondering how no one has a
Мій Давній Голос
Палкий, нічим незаспокійний, ловлю слова, мов барвні скельця. Як же ж я терня туги рвійне з корінням вирву з штольні серця? Терпке похмілля свіжих ранків п’янить як і давнійш п’янило. Дивлюсь в блакитну призму склянки, де заламалось