Твій Голос Вирішує Все
I
Настав час тяжкий, щоб не бути сірою масою.
Світ робить усе, щоб тебе вразити.
І тільки ти вирішуєш, бо життя,
Варте щоб у ньому було волі почуття.
Немає меж для пізнання самого себе,
Також немає краю синьому небу.
І все що треба щоб залишити в історії ім’я,
Це твоє право голосу твоя течія.
Вихід на приспів
I. Мене пробудить крізь туман.
II. Щось нове та свіже в душі я відчуваю,
Я маю право вибору і я обираю.
I. Реальність те, що я тепер не сам.
II. Я знаю, що єдина моя Батьківщина,
Я маю право голосу і в ньому є сила.
Приспів
Голос твій тепер вирішує все,
Хай вітер свободи нас понесе.
Твоє життя тепер і всі твої мрії,
А також твій голос потрібен країні.
II
Твоя кар’єра і прагнення бути незалежним,
Це реальність, яка не має межі.
Твій відпочинок має залишати добрі спогади,
А вчинки твої залишати користь.
Досить вже бавитись в дитячі забавки,
Настав час для тебе робити ставки.
Бо ти є людина і ти маєш знати,
Що право твого голосу розбиває грати.
Вихід на приспів
Приспів
Закінчення
Твій голос вирішує, твій голос вирішує все,
Твій голос вирішує, твій голос тепер вирішує все.
Приспів
Вихід на приспів
Похожие новости.
А Я Зову Тебя
Я так люблю и ненавижу тебя И этот дождь напоминает всегда Твои глаза, твой голос и твою печаль А между нами есть какая-то грань А я зову тебя во тьме ночной Откликнись, где ты, что
Get Silly
I'm a dime, u a nickelette Light skinn impigiment Write my own shyt, ya'll copyright infringement I eat dese rap bitches, sumbodi get me a dinner mint Pussy make him tattoo my name up
The Best Of Both Worlds (New Version)
Oh yeah Come on You get the limo out front Hottest styles, every shoe, every color Yeah, when you're famous it can be kinda fun It's really you but no one ever discovers Who Would've though
I’m Sorry
I'm sorry, those were the two words that she told me, the lack of excuse Is unfolding the truth to the what all went wrong And I've got to, try and be
Мёртвая Зона
Музыка - В.Кипелов Слова - М.Пушкина Мне никогда не войти в этот сад В нем нет цветов для меня Я ненавижу штыки оград Бьющих в сплетение дня Мне не хватает в закрытых садах Воздуха, рвущего плоть Кто слаб