Гнів

Поглядом гострим на світ подивись:
Єдність традицій? - вбивають її!
Біблії фальш нам принесли сюди,
Безглузду, як і все від ЖЪ.
Нищать Культуру вогнем і мечем.
І "Світлом" назвали темряву й страх...
Як лихоліття оце подолать? -
Повстати та скинути марення жах!

Гнів! - що народжений в нас!
Гнів! - лютим вогнем палає!
Гнів! - чесних, вільних людей!
Гнів! - Гнів такий, що вбиває!
Гнів! - Нас за сонцем веде!
Гнів! - Гнів безжальний і дикий!
Гнів! - всіх шляхетних людей!
Гнів! - Його вже не спинити!

Брехнею й підлотою скований ти,
Спустошений край наш, в руїні і злі...
Волю прадавню продали за хрест,
Холопами й бидлом зробили нарід!
Століттями змушують зраджувать рід
І рабську покірність "чеснотою" звать.
Скрізь кров і кістки, ланцюги і тюрма -
Таким ти побачиш теперішній світ!

Похожие новости.

Солнце тонуло в море, Шли облака на юг, Пальмы над головою Веяли, как в раю. Женщина без остатка, Женщина для любви Таяла, словно воск, В руках моих. ПРИПЕВ: Марджанжа, Марджанжа, где же ты? Где? Волны ласкают усталые скалы. Марджанжа, Марджанжа, где

Ти шукала мене ночами довгими Шукала мене навіть уві сні Я не буваю в кіно та тобі все одно А коли знайшла – з глузду з’їхала Я як уві сні, як у малюнках, Де ти

вітер вестиме за руку тебе до мого вікна залиш в мене на шибках відтиск своїх долонь коли ранок заходить у нас - не відпускай забудь в мене на згадку одну лиш свою рукавичку ти смієшся

Под солнца бубны и зноя литавры Я буду любить тебя, нежить коварно И склеятся губы, рассыпятся мысли Шампанского нота Стрелой лучистой Жара – тают патроны Жара – плавятся выстрелы Жара – любовь метрономом Жара – амуры неистовы Под вопли

На півночі вночі, де вітер сніг колише, Приходила пора зеленої пори. На півночі вночі стояла дивна тиша, По якій на білих лижах їхати Приспів: Я знаю, що буде коли настане зима Сніг ляже і всюди будуть