Гнів

Поглядом гострим на світ подивись:
Єдність традицій? - вбивають її!
Біблії фальш нам принесли сюди,
Безглузду, як і все від ЖЪ.
Нищать Культуру вогнем і мечем.
І "Світлом" назвали темряву й страх...
Як лихоліття оце подолать? -
Повстати та скинути марення жах!

Гнів! - що народжений в нас!
Гнів! - лютим вогнем палає!
Гнів! - чесних, вільних людей!
Гнів! - Гнів такий, що вбиває!
Гнів! - Нас за сонцем веде!
Гнів! - Гнів безжальний і дикий!
Гнів! - всіх шляхетних людей!
Гнів! - Його вже не спинити!

Брехнею й підлотою скований ти,
Спустошений край наш, в руїні і злі...
Волю прадавню продали за хрест,
Холопами й бидлом зробили нарід!
Століттями змушують зраджувать рід
І рабську покірність "чеснотою" звать.
Скрізь кров і кістки, ланцюги і тюрма -
Таким ти побачиш теперішній світ!

Похожие новости.

Said the night wind to the little lamb, Do you see what I see Way up in the sky, little lamb, Do you see what I see A star, a star, dancing in the

Поверь я тоже думала, что это миражи И то что мне привиделась нелюбовь. Но я хочу сказать тебе, что мне уже давно Никто не нужен кроме него. И как не разгоняла я свою депрессию А

Ночь щекой прижалась к окнам, Но в ее мечтах высоких вновь Плывет луна печальна и легка. Ты тихо смотришь на огонь, Но ты где-то далеко Мне не знакомы эти берега.

Мне ещё снятся холодные зимы России, В этом солёном и жаркого солнца краю. На перегретом в лучах берегу Семплюзии, Нежной Зулуске я что-то по-русски пою. Про снег ей пою, про салазки я, На шее надутыми

Знову грудень покрив Білим пухом поля неозорі, І ялинки в огнях Розквітають за кожним вікном. Приспів: Знову рік промайнув, Як гігантське вітрило у морі, Він зникає у млі І прощально махає крилом. Вже горить небокрай - Це ворота для січня