Хто Ти Є?
Мій товариш каже –
Зараз без протекції нікуди!
Всюди всім потрібні свої люди –
Позбирались докупи, паскуди!
Кум... Сват... Зять... Брат...
Хоч кидай усе та хапай автомат!
Словами затарились файними,
Тиснуть на тебе питаннями!
Хто ти є? З якої фундації?
Маєш якісь рекомендації?
Але я уперто вірю, що так буде не завжди...
Моя подруга шукає
Фінсування для творчих проектів.
Її заганяли вже майже до смерті:
Всюди – відмови, знущання відверті.
О-отаборилися, гади,
Понаїдали м’які місця ззаду!
Їх, насправді, цікавить одне –
Звідки й куди вітер дме?!
Хто ти є? З якої фундації?
Маєш якісь рекомендації?
Але я уперто вірю, що так буде не завжди...
Але прийде час і постане питання:
Які маєш знання, яке виховання?
Фаховий ступінь, рівень освіти?
Як можеш сказати, що можеш зробити?
Розум? Талант? Порядність? Сумління?
Які твої звички, навички, вміння?
Все – реально! Все – можливо!
І тільки зовсім неважливо...
Хто ти є? З якої фундації?
Чи маєш якісь рекомендації?
Ла-ла ла-ла ла-ла-ла-ла ла-ла ла-ла ла-ла-ла...
Похожие новости.
Максове
Я обійму тебе за стан або за шию так зручніше мов двоголовий наркоман наша скульптура поколише знов зарипають хвіртки тіні зникнуть в підворітні об стіни задзвенять пляшки підпухнуть промені досвітні врешті я нап"юсь як пес а ти як кицька
Птичка
Птичка божья не знает ни забот и ни труда, Всё летает и летает, от цветочка до куста. То поёт, то замолкает, ей что радость что печаль И навеки пропадает в ей лишь ведомую
Песенка Про Гадость
Стою у ночного окна. Я слышу взрыв. Я жду, когда поднимется гриб. Ударил дождь - значит это гроза. Но отчего так сердце странно стучит. И ночь ещё встаёт стеной. И я пытаюсь уснуть и сквозь зубы
Марш Сотні «Леви»
Гей, відкривайте до свободи браму, Кров’ю свячені золоті ключі: Вулицями Лева веде свою кохану Хлопець із лісу - місяць на плечі. Гей, не страшна нам ворогова страта, Гей, озовися, Батьку у віках. Хлопець із лісу гуляє
Листопад
День проходит в бликах света, Ночь – в сиянии тьмы. В пьесе под названьем «Лето» Вместе играли мы. Но уже наряд свой сбросил Сад в глубине алей. В пьесе под