Доля Моя

Місяць по небу ходить,
Пісню свою заводить,
Зорі за ним співають голосні.
Місяць мене питає:
Знаю я, чи не знаю,
Як ти мене кохаєш у ві сні.

Я кажу: ні, я, не знаю я, не знаю.
Доля моя, кохаю я, кохаю.

Місяць по небу ходить,
Пісню свою заводить,
Зорі за ним співають, співаю я.
Як я тебе чекала,
Тихо в ночі страждала.
Чом ти пішов - не знала, не знала.

Я кажу: ні, я, не знаю я, не знаю.
Доля моя, кохаю я, кохаю.

Соло.

Чом ти пішов - не знаю, не знаю.

Я кажу: ні, я, не знаю я, не знаю.
Доля моя, кохаю я, кохаю.
Я кажу: ні, я, не знаю я, не знаю.
Доля моя, кохаю я, кохаю.

Похожие новости.

Иней Крови

В лучах восходящего Солнца Багровеет ледяной покров, Тот, что осыпав, холодом сковал, Оплел паутиною снов. Иней Крови мерцает, искрясь, Алым прахом осыпаясь, тает Кровавыми струпьями запекаясь, Чернеет, тускнеет, пылью исчезает... Сколько крови пролито на этой земле, Что снег окрасился

Port Of Amsterdam

In the port of Amsterdam There's a sailor who sings Of the dreams that he brings From the wide open sea In the port of Amsterdam There's a sailor who sleeps While the river bank weeps To

Гренада

Мы ехали шагом, Мы мчались в боях, И «Яблочко»-песню Держали в зубах. Ах, песенку эту Доныне хранит Трава молодая — Степной малахит. Но песню иную О дальней земле Возил мой приятель С собою в седле. Он пел, озирая Родные края: «Гренада, Гренада, Гренада моя!» Он пел,

Земля Солов’їна

Є земля солов’їна на світі, Де купаються маки у житі, Де кує людям щастя зозуля І добром засівають поля. Є найкраща у світі країна - Це моя золота Україна, Дорога прадідівська земля. Приспів: Ти, Україно, дала мені крила, Душу

Шоколадный Заяц

Понарошку счастья крошку На ладошку положу, Аккуратно с красным бантом Я обёртку развяжу. Аппетитно, очень сытно, Эта форма всех влечёт, Ароматный и приятный Получаю я зачёт. Я реальный и заметный Очень ладный молодец, Для девчонок заменяю Лучший в мире леденец. Просто ласково