Доля Моя

Місяць по небу ходить,
Пісню свою заводить,
Зорі за ним співають голосні.
Місяць мене питає:
Знаю я, чи не знаю,
Як ти мене кохаєш у ві сні.

Я кажу: ні, я, не знаю я, не знаю.
Доля моя, кохаю я, кохаю.

Місяць по небу ходить,
Пісню свою заводить,
Зорі за ним співають, співаю я.
Як я тебе чекала,
Тихо в ночі страждала.
Чом ти пішов - не знала, не знала.

Я кажу: ні, я, не знаю я, не знаю.
Доля моя, кохаю я, кохаю.

Соло.

Чом ти пішов - не знаю, не знаю.

Я кажу: ні, я, не знаю я, не знаю.
Доля моя, кохаю я, кохаю.
Я кажу: ні, я, не знаю я, не знаю.
Доля моя, кохаю я, кохаю.

Похожие новости.

Сколько

…Здесь НоГГано… Ближе, чем ты думаешь… 2 две круглых 8… Есть чё сказать… Сколько новых схем, сколько не пройденных дорог, не пробитых стен Сколько не пролитых слёз, не сказанных слов Не прочитанных книг, не досмотренных снов… Понтов,

Au Sud Du Ciel

Au sud du sud , il y a le nord Et si je vais plus loin encore... Sous les ?toiles de mon cortex Au sud du ciel il y a le sexe... On y

Лепестками Роз (feat. Вера Брежнева)

Попытаюсь и войду в твою любовь словно кровь Автостопом прямо к сердцу доберусь, не приходит грусть И лепестками слёз ты уйдёшь всерьёз со мной Но разойдёмся вновь. Припев: А ты прочти в моих глазах: "Боюсь

Не Згасне Полум’я Слави

Як криця грозного меча, горів на заході вогонь, Міцна українська рука стискала у долонях зброю. Великої матері сини, вони не сплямили свій рід, Свою не пожаліли кров за кров її, за плоть її. Не

Стрілецька

Повіяв вітер степовий, Трава ся похилила. Впав в бою молодий стрілець, Дівчина зажурилась. А він був хлопець молодий, Його лишень кохати. Він впав, як той сухий листок, Повік буде лежати. Заплаче мати не одна, Заплаче чорнобрива. Що не одного козака, Сира