Разведчик
У меня есть карта
У меня есть компас
Я пойду в разведку
Отомщу за своих!
Я возьму бинокль
Чтобы лучше видеть
И одну гранату
Если враг настиг! НЕТ!!!
Парашют раскрою
Голубой гуашью
И меня не видно
В небе голубом!
Я фашиста знаю
Как родного брата
Он сейчас сидит наверно
Где-то под мостом! Сука!
//Я не псих, я не псих.
Я . военный разведчик.
Это стих,
Этот стих я писал, когда был в плену.
Я не псих, я не псих.
Я - автоответчик
Ну почему почему,
Таких как я
Не берут на войну?//
У меня есть карта:
Север юг и запад.
Нету в нём востока,
Потому что нет!
На востоке мать-Россия
На востоке Сталин-папа
Первый шаг в направлении запад
Я сделал летом в 19 лет.
На звук немецкого марша
Под губную гармошку
Я бесшумно ползу как огромный зелёный удав
И губы грызу.
Перебежала дорогу, откуда взялась в лесу, чёрная
кошка
Я её застрелил и проронил скупую мужскую слезу!
//припев//
Я подполз слишком близко,
Взял гранату и крикнул: ќВ ата..›
Гады сволочи фрицы
Ранили в ухо меня!
Я упал без сознанья
А очнулся в гестапо
Издевались садисты проклятые
Били, пытали, чтобы я рассказал, где что лежит.
Теперь я враг народа, дезертир и предатель.
Ни какой не разведчик, а просто коровье дерьмо.
Куда же ты смотришь, товарищ создатель.
Твоим детям вяжут руки
И ставят позор и клеймо!
Похожие новости.
Розпитаю Про Любов
Що за біда! - яра вода хвилю жене. Я молода, як вода яра!.. Хлопче, пильнуй, не прогайнуй гарну мене, Може, якраз я твоя пара. Приспів: Розпитаю про любов, Прочитаю про любов, Заспіваю про любов, про кохання! Як за
Locomotive Breath
(originally by Jethro Tull) In the shuffling madess, of the locomotive breath, Runs the all-time loser, headlong to his death. He feels the piston scraping Steam breaking on his brow Old Charlie stole the handle
Молися На Мене
Навколо лиш стіни І сотні віконних лихих очей Я згадую міни А також чимало твоїх речей Твій голос здалеку Лунає без смаку болючих нот Моя немаленька Життя так не схоже на кіно Приспів: Молися на мене Молися на голос на
Мої Сни
Пам’ятаєш, як колись наші сни переплелись, Ми вдивлялися у вись десь поміж них, А на відстані руки в море падали зірки, Ми тоді були такі, як вони, Я так бережу ті сни... Приспів 1: Мої сни
Мій Давній Голос
Палкий, нічим незаспокійний, ловлю слова, мов барвні скельця. Як же ж я терня туги рвійне з корінням вирву з штольні серця? Терпке похмілля свіжих ранків п’янить як і давнійш п’янило. Дивлюсь в блакитну призму склянки, де заламалось
