Забудь

Що говорила тобі,
Що прочитала в очах,
Що залишилось коли
Між нами ніби зупинився час.
Немовби тільки для двох
У серці ділений стук...
Щось поміж нами було
Та прошу я одне тебе: "Забудь!"

Коли закінчиться дощ
Ми інші станемо знов
І ти не зможеш собі сказати
Це було чи не було...
Щось поміж слів і думок
У теплім дотику рук,
Коли від неба за крок...
Але скажу сама тобі: "Забудь!"

Давай не знайдемо слів -
Так буде легше обом,
Щоб не повірити в те,
Бо все і так здаватиметься сном...
Та тільки серця мого
Частина лишиться тут.
Ти не помітиш цього,
Бо я сама скажу тобі: "Забудь!"

Але я знаю колись одна,
Серед дощу чи біля вікна
Буду чекати, бо знаю -
Це моя вина...
Я не боюся, що серця стук
Тобі розкаже, що я не йшла -
Я залишилась, була я тут і не забула,
Коли сказала тобі: "Забудь!"

Похожие новости.

I'm lost, I'm alone I wish I had a bone Long 'n' wide white you know, what I'm talking about, just a fine bite I wish I had a home To cover me at

Стрибай догори, стрибай до гори! Шо?!... Стрибай догори, стрибай до гори! Вище!... Стрибай догори, стрибай до гори! Шо?!... Стрибай догори, дасіст Муркен стайл... Коли така жара, сідниця прилипа, особливо коли не замала. Я чую звуки,

1. Ты пойми меня, пойми, нет чудес: Сколько волка не корми - смотрит в лес, Сколько волка не ласкай - смотрит вдаль, А в глазах его тоска и печаль. Не заглушит предков зов бабья

Сандугачым бик сайрыйсын, Ни монын бар бу айда? Мин дэ синен кебек монлы, Сабыр итэм шулайда. Припев: Сандугачым - гузэлем, Тибрэтмэ тал узэген; Тузэргэ калгач тузэрмен, Эзелсэ дэ узэгем. Сандугачнын балалары Талдан имэнгэ очты; Сандугачым телгэ килеп сабыр итэргэ кушты. Припев: Сандугачым - гузэлем, Тибрэтмэ

Ніч. Мужик по горбах на хребті несе міх муки Баба в зимі з теї муки Спече йому смачні колобки Та ж ніч. З другого горба каб’юк і ахтемішин - гади повзуть Їм також охота