Забудь
Що говорила тобі,
Що прочитала в очах,
Що залишилось коли
Між нами ніби зупинився час.
Немовби тільки для двох
У серці ділений стук...
Щось поміж нами було
Та прошу я одне тебе: "Забудь!"
Коли закінчиться дощ
Ми інші станемо знов
І ти не зможеш собі сказати
Це було чи не було...
Щось поміж слів і думок
У теплім дотику рук,
Коли від неба за крок...
Але скажу сама тобі: "Забудь!"
Давай не знайдемо слів -
Так буде легше обом,
Щоб не повірити в те,
Бо все і так здаватиметься сном...
Та тільки серця мого
Частина лишиться тут.
Ти не помітиш цього,
Бо я сама скажу тобі: "Забудь!"
Але я знаю колись одна,
Серед дощу чи біля вікна
Буду чекати, бо знаю -
Це моя вина...
Я не боюся, що серця стук
Тобі розкаже, що я не йшла -
Я залишилась, була я тут і не забула,
Коли сказала тобі: "Забудь!"
Похожие новости.
Chiedimi Scusa
Nato sotto un segno molto complicato libero e diverso e intanto per questo contradetto Amato amante un po'in difetto Un anno senza te si sente. Bella la citt? degli occhi che hai distrutto pagare tutto senza acconto pagare
Течет Река Волга
Издалека, долго, течёт река Волга, Течёт река Волга, конца и края нет. Среди хлебов спелых, среди снегов белых Течёт моя Волга, а мне семнадцать лет. Сказала мать: "Бывает всё, сынок. Быть может ты устанешь от
Про Это…:
Луна, звёзды, трава, речка А помнишь свечка, горела свечка Шла песня, поём вместе Твои ладони и стук сердечка Тук-тук-тук а-а-а... Встает солнце, светлеет небо То было время, то было время В глазах истома, томленье тела Твое дыханье... я
В Этом Ты Профессор
Без тебя был уютный хаос А ты влетел словно Микки Маус И разложил все грехи мои по полкам Сперва мы сверхзвуково летели Потом карабкались еле-еле А там и вовсе ты умер ненадолго Отпускает так и знай Падай
Василиха
Як завжди, чоловіки втікають у шинок, Коли хочуть заховатися від власних жінок. І, як на мене, в цьому нема нічого дивного – Це місце ідеальне для відпочинку активного! Ого! – скаже жінка, коли таке
