Забудь

Що говорила тобі,
Що прочитала в очах,
Що залишилось коли
Між нами ніби зупинився час.
Немовби тільки для двох
У серці ділений стук...
Щось поміж нами було
Та прошу я одне тебе: "Забудь!"

Коли закінчиться дощ
Ми інші станемо знов
І ти не зможеш собі сказати
Це було чи не було...
Щось поміж слів і думок
У теплім дотику рук,
Коли від неба за крок...
Але скажу сама тобі: "Забудь!"

Давай не знайдемо слів -
Так буде легше обом,
Щоб не повірити в те,
Бо все і так здаватиметься сном...
Та тільки серця мого
Частина лишиться тут.
Ти не помітиш цього,
Бо я сама скажу тобі: "Забудь!"

Але я знаю колись одна,
Серед дощу чи біля вікна
Буду чекати, бо знаю -
Це моя вина...
Я не боюся, що серця стук
Тобі розкаже, що я не йшла -
Я залишилась, була я тут і не забула,
Коли сказала тобі: "Забудь!"

Похожие новости.

[Verse 1:] Uh, when did you get like this Least you coulda done is gone an give me a warning I don't regret like this So I'll be right there when you wake up

1 Я знаю правду, знаю напевно Настільки складно, мені затемно. Звільнити руки та все потому Вбиваю мрії, гамую втому. Довільно грати чужії ролі Шукати віру, п’янкого болю. Роздерте листя, це все відмінно Я знаю звідки та що потрібно. 2 Я

Залізла пятниця в мою нірвану. Пробач сердечно, кохана госте, Я буду рухатись – мій старт о шостій І приманюй таксі лукаво Чекає дома вже брюнетка, кава. Хіба поможеш на звал відвести Оці дурні до сказу есемеси Чистити

Что-то грустно на сердце, как его понять? Помню, как в далеком детстве мне шептала мать, Что мужчины не плачут. Что ищу я на свете - не пойму никак. Мир, где

Нанизуєш дні як намисто на ніч Пригадуєш руки, пригадуєш річ, Яку придбаєш та забудеш На плиті чорна кава втекла Я бачу тебе в відображенні скла твого Триває світло, я у ніч тобі кричу Приспів: Не забувай мене,