Мрія

Зростає надія
На здійснення мрії
Малює майбутнє
Простий олівець
Забуті хвилини
Ніколи не гинуть
Якщо щось померло-
Це ще не кінець

Загублене слово
Повернеться й знову
Займе своє місце
В віршах і піснях
І ранок засяє
Промінням яскравим
І сонце станцює
В щасливих руках
За небо за вітром
За сонячним світлом
Лишивши позаду
Свої всі жалі
Летітимуть очі,
Щоб мать те що хочуть
Щоб серце відчуло
Бажання нові

Піду – знайду
Ту єдину мрію свою
Чекав пізнав
Давню справжню
Мрію свою

Розвіються чари
І зникнуть примари
І ясність поселиться
У голові
Горітимуть очі
Вогнем серед ночі
І серце відчує
Пригоди нові
Зростає надія
На здійснення мрії
Малює мабутнє
Простий олівець
Забуті хвилини
Ніколи не гинуть
Якщо щось померло
Це ще не кінець

Похожие новости.

Как же я была наивна и открыта, Без остатка всю любовь тебе дала, И в ладонях согревала обещания, Боль обиды сквозь года перенесла. Ты красивыми, жестокими словами Мое сердце только плакать научил. Я тебе не верю

Муз: О.Молчанов Сл. А.Славоросов Ну, что же, мой родной, тебя уж нет со мной И все мое добро, все злато-серебро Под крышкою резной заветного ларца: Два тонких золотых кольца. Два лица, на фото два

Ще мить тому я день стрічав, Ще промінь сонця грів мої надії І сліпо завтрашнього дня чекав Та зараз ще хоч раз вдихнути моя мрія. Колючим списом протинає страх, Не слухає, німіє моє тіло, Лиш відчуваю

Гей, як сонце спати ляже В голубій долині, Знов співаєш ти ватаже Пісню в полонині. Мила моя, люба моя Ватаг трембітає, А хто ж мене приголубить У зеленім гаю? А з широкої долини Через гори доли, Дівчинонька мов калина Ватагові вторить Приголублю,

Есть у меня одна история... Не понарошку случилось, по-настоящему. Ух, достал же он меня! Сейчас расскажу. Ждать у телефона У подъезда дома Ну к чему вся эта тоска? Графики в таблицах, Суета на лицах Жуть обременяющая Где же говориться? У кого