;

Я зберіг всі SMSи, їх було аж два
Розшукай ти Фозз, принцессу
Перевір на ній свої слова
Ти - дурак, мазохізм є основою
Другий містив лише крапку. Із комою

I
В деякім царстві, в моїм господарстві
Щось стало не так за часів мого панства
Кольори втратили сік, а вулиці - людей
Одні кішки, шмиг-шмиг біля дверей

Причин ніби не було, звичайна монархія
Я думав, мене люблять, заплачуть, якщо загублять
Дід мені казав, ти маєш бути злий
Бо кожна система чекає на свій збій

Приспів:
День у день, день у день, одне й теж саме
Земля зупинилася, стине пісок під ногами
В палаці пустім серед бруду куняю бездумно
Сумно бути королем, королем бути сумно

II
У громади відчай, і я як слідчий
Що може засвідчити лише новий звичай
Забивати вікна, унутрях ховатися
Навіть діти вдень не виходять гратися

Я бачу з балкону усю життєву зону
Худоба розбіглася, із нею - охорона
Грається вітер в салуні дверцятами
Навіть найкращі стають згодом катами

III
Тверезому страшно, вітер лине з пустелі
Тіні не вітаються, чорніють оселі
І я вже знаю, що вони вже щось знають
Темни сили в пустелі чекають

Яким богами молитися, що у них просити
Темна вежа, мати мрію - значить жити
Дід знав, що казав, хоч був і незлий
Він не дочекався, коли я дав збій

P.S.
Я зберіг всі SMSи, їх було аж два
В першому були образливі слова
Я їх завчив, бо мазохізм є основою
Другий містив лише крапку. Із комою

Похожие новости.

Втрата

Хто є я? Хто мені скаже? Як відмовлятись від брехні? Ти і я не будем схожі, Бо в мене на мозку подряпини Коли скінчаться ці страхи, І зникне голос в голові? І серце перестане битись, Неначе хоче

Белые Ночи Любви

Улетаю ветром вдаль Колёса в пыли, потёртые джинсы. Ты прости, но мне не жаль Сожги наши крылья. Собираюсь в дальний путь Навстречу рассвет, недолгое лето Я вернусь когда-нибудь Ты поймёшь, ты простишь и вновь откроешь дверь Ты меня

Janine

Oh my love, Janine I'm helpless for your smile Like a Polish wander I travel ever onwards to your land And were it not just for the jewels, I'd close your hand Your strange demand To

Слався, Мати Русь!

Як та й на рідній стороні Онуки Сонця і Землі Весняний галас здійняли Понад краєм... Їм усміхаються в гаях, У несходимих у ярах І навіть Чорний Битий Шлях Їх привітає. А від моря до моря Шлях освічують зорі Славні дідові

Полонина

Гей! Лине біля річки Пісня чоловіча, А дівчина-молодиця Миється у річці. Полонина, полонина, Полонина,