Індія (архів)
Індія починається з того, що сняться сни
про виправу на схід. І вони сюжетні, вони -
Наче фільм, по якому блукаєш героєм-зухом.
Просто чуєш сурму або ґонґ, або дзвін води,
Або голос, який шепоче: "Встань і йди!",
Але ти не певен, чи серцем почув чи вухом.
Індія - це не зовсім півострів. Це материк,
Що межує з Нічим. Ані атлас, ані словник
Не враховують факту, що світ оповитий Нілом.
Що зірки на небі - то, власне, одна з вистав
У театрі Бога. І, видно, час не настав -
Площину нам легше вважати кулею. Тілом.
Ми вважаємо кулею те, що пласке, мов корж.
Але ти, почувши різке й наказове "марш!",
Добуваєш меча і рушаєш на схід, аби вмерти.
І лаштуєш загін веселих і злих зарізяк,
І вони в поході співають приблизно так,
Як ангели в небі нічні херувимські концерти.
Площина - це пустелі й царства, хребти, міста,
Над якими лишень атмосферна густа висота
В сім ворожих небес, - і яка з них розрада чи манна!
Тільки втративши коней і друзів, увесь обоз,
З виноградною впертістю кручених, битих лоз
Ти проб’єшся туди, де доречне слово "рахманна".
Марко Поло казав неправду, коли
запевняв, нібито мули, воли, осли
над проваллями тьми і шматками імли
привели його далі на схід - до Китаю.
Марко Поло, певно, спав у сідлі.
Адже далі на схід немає землі,
адже Індія - це межа, це те, що скраю.
Про який там схід можна казати, якщо
стіна, за якою велике й німе Ніщо,
Воно не любить нас не знати за що,
як здається нам, бо насправді Воно ніяке.
Так що тут зупинка для прощ і пущ,
тут останній камінь, і дощ, і кущ,
тому гординю в собі розплющ -
ця стіна не з тих, які беруть зарізяки.
Ця стіна - це примара така, об яку
розсипається Азія з її масивом піску,
розбиваються валки всі в її тупику,
а над нею вже інший вимір: там Бог, світила.
Але ти приблуда, і доля твоя така:
мандрувати на схід, поки тече ріка,
поки маєш надію, що з тупика
можна все-таки вийти. Ціною дурного тіла.
Похожие новости.
Серед Диких Степів
Серед диких степів, де простори ланів, Там де вітер по полі гуляє. Там в чужій стороні, без рідні, без сім’ї, Молодий партизан умирає. Рідний край він любив і дівчину лишив, І пішов з ворогом воювати. Бо
Где Вы Где
Странный сон снится мне чаще и чаще Тысячи чьих-то лиц молчаливо кричащих, Тысячи детских рук не узнавших тепло матерей, Отцов, что не сказали: "Прощай", выходя из дверей. Где вы где, чья работа была когда-то Стрелять
La Differenza Tra Me E Te
La differenza tra me e te Non l’ho capita fino in fondo veramente bene Me e te Uno dei due sa farsi male, l’altro meno Per? me e te E’ quasi una negazione. Io mi perdo
Мама, Мы Все Актеры Этого Театра
Ко мне приходили два актера из ТЮЗа, Они предлагали мне запись Карузо, Они просили, не пой больше песен, Они говорили: "Знай свое место". Ма-ма-ма-ма, Мы все актера этого театра. Но пятна - белые пятна на черной
Тільки Для Тебе
День промайнув, в небі ясні ніч вишиває зірниці. Милий заснув, тільки мені, тільки мені ще не спиться. Я притулюся до нього, лагідно так обійму, Марні розвію тривоги і проспіваю йому: Тільки для тебе, милий,