Індія (архів)
Індія починається з того, що сняться сни
про виправу на схід. І вони сюжетні, вони -
Наче фільм, по якому блукаєш героєм-зухом.
Просто чуєш сурму або ґонґ, або дзвін води,
Або голос, який шепоче: "Встань і йди!",
Але ти не певен, чи серцем почув чи вухом.
Індія - це не зовсім півострів. Це материк,
Що межує з Нічим. Ані атлас, ані словник
Не враховують факту, що світ оповитий Нілом.
Що зірки на небі - то, власне, одна з вистав
У театрі Бога. І, видно, час не настав -
Площину нам легше вважати кулею. Тілом.
Ми вважаємо кулею те, що пласке, мов корж.
Але ти, почувши різке й наказове "марш!",
Добуваєш меча і рушаєш на схід, аби вмерти.
І лаштуєш загін веселих і злих зарізяк,
І вони в поході співають приблизно так,
Як ангели в небі нічні херувимські концерти.
Площина - це пустелі й царства, хребти, міста,
Над якими лишень атмосферна густа висота
В сім ворожих небес, - і яка з них розрада чи манна!
Тільки втративши коней і друзів, увесь обоз,
З виноградною впертістю кручених, битих лоз
Ти проб’єшся туди, де доречне слово "рахманна".
Марко Поло казав неправду, коли
запевняв, нібито мули, воли, осли
над проваллями тьми і шматками імли
привели його далі на схід - до Китаю.
Марко Поло, певно, спав у сідлі.
Адже далі на схід немає землі,
адже Індія - це межа, це те, що скраю.
Про який там схід можна казати, якщо
стіна, за якою велике й німе Ніщо,
Воно не любить нас не знати за що,
як здається нам, бо насправді Воно ніяке.
Так що тут зупинка для прощ і пущ,
тут останній камінь, і дощ, і кущ,
тому гординю в собі розплющ -
ця стіна не з тих, які беруть зарізяки.
Ця стіна - це примара така, об яку
розсипається Азія з її масивом піску,
розбиваються валки всі в її тупику,
а над нею вже інший вимір: там Бог, світила.
Але ти приблуда, і доля твоя така:
мандрувати на схід, поки тече ріка,
поки маєш надію, що з тупика
можна все-таки вийти. Ціною дурного тіла.
Похожие новости.
Vida Bela Vida
Inten??es, ora??es, afli??es , vamos repartir Pensando bem, quantos sonhos deixamos pra tr?s Outros , por?m, n?s tornamos reais Vida bela , linda vida, s? quero viver Muito tempo ainda junto com voc? Deve existir
Рассвет
Конфорки газовой огонь. И всеобъемлющая вонь Из-за двери от туалета, Полупримята сигарета, Небрежно брошенная на пол, А за окном уныло плакал Октябрьскими слезами дождь, И свежесрезанная гроздь О жизни заявляет зримо, Проносятся минуты мимо Сознания, уснувшего в углу, Стакан разбитый, мусор
Відвертий Сніг
Вiдвертий снiг лягає на долонi I я радiю цiй новiй зимi, Що горобець сидить на пiдвiконнi I вiн шукає лiнiї прямi. Приспiв: Ми не чекали ще зими, Звикали жити як ранiше, Коли здавалося теплiше I у хатах i
Real Niggaz
[Intro:] Damn, when I leave all the real motherfuckers in the pins Man tell me somebody out here gonna stand up Set all these motherfuckers straight Ye this Rick Ross, the real Rick Ross Not
You’ve Got A Habit Of Leaving
You've got a habit of leaving me And you've got a habit of deserting me Sometimes I cry Sometimes I'm so sad Sometimes I'm so glad, so glad You could go on if you wanted