Індія (архів)
Індія починається з того, що сняться сни
про виправу на схід. І вони сюжетні, вони -
Наче фільм, по якому блукаєш героєм-зухом.
Просто чуєш сурму або ґонґ, або дзвін води,
Або голос, який шепоче: "Встань і йди!",
Але ти не певен, чи серцем почув чи вухом.
Індія - це не зовсім півострів. Це материк,
Що межує з Нічим. Ані атлас, ані словник
Не враховують факту, що світ оповитий Нілом.
Що зірки на небі - то, власне, одна з вистав
У театрі Бога. І, видно, час не настав -
Площину нам легше вважати кулею. Тілом.
Ми вважаємо кулею те, що пласке, мов корж.
Але ти, почувши різке й наказове "марш!",
Добуваєш меча і рушаєш на схід, аби вмерти.
І лаштуєш загін веселих і злих зарізяк,
І вони в поході співають приблизно так,
Як ангели в небі нічні херувимські концерти.
Площина - це пустелі й царства, хребти, міста,
Над якими лишень атмосферна густа висота
В сім ворожих небес, - і яка з них розрада чи манна!
Тільки втративши коней і друзів, увесь обоз,
З виноградною впертістю кручених, битих лоз
Ти проб’єшся туди, де доречне слово "рахманна".
Марко Поло казав неправду, коли
запевняв, нібито мули, воли, осли
над проваллями тьми і шматками імли
привели його далі на схід - до Китаю.
Марко Поло, певно, спав у сідлі.
Адже далі на схід немає землі,
адже Індія - це межа, це те, що скраю.
Про який там схід можна казати, якщо
стіна, за якою велике й німе Ніщо,
Воно не любить нас не знати за що,
як здається нам, бо насправді Воно ніяке.
Так що тут зупинка для прощ і пущ,
тут останній камінь, і дощ, і кущ,
тому гординю в собі розплющ -
ця стіна не з тих, які беруть зарізяки.
Ця стіна - це примара така, об яку
розсипається Азія з її масивом піску,
розбиваються валки всі в її тупику,
а над нею вже інший вимір: там Бог, світила.
Але ти приблуда, і доля твоя така:
мандрувати на схід, поки тече ріка,
поки маєш надію, що з тупика
можна все-таки вийти. Ціною дурного тіла.
Похожие новости.
Замерзает Солнце
По пустым проспектам неба Одиноко бродит Солнце... То беспечно улыбнется, то о чем-то загрустит... Всех теплом своим согреет, Жить иначе просто не умеет... Может быть, такая доля Одинокого светила? Несмотря на все, что было, Все равно любить весь
Never Always
(Verse 1) Hopes up hands down, he wins I'm out I'm spinning round, which way is out Only time will tell, don't speak too soon Love never listens, to me or to you (Pre-Chorus) So what
Кохання У Львов
Львівські леви пам’ятають як ходили містом ми, Як співали тихі зорі нам мелодію весни. Львівські леви пам’ятають як кохання нас знайшло, І як сміялись твої очі і навкруги усе цвіло. Приспів: Кохання у Львові, вогні
Зачаруй Нас Любов
Розбудився в небі ранок золотий, Ожили природи голоси, Наче вишня день квітує молодий, І земля купається в росі. Все навкруг співає і красується, День новий надіями дзвенить, А між нас любов весняна вруниться, І дарує нас щасливу
Сніжна Королева
1 Тисячу років тому, а може і більше, Десь у далеких краях жила королева. Серце скляне вона мала в обмін на вічність, Замість кохання палала лютість січнева. В кожном столітті вона розлучала коханих, Щоб хоч на