Індія (архів)
Індія починається з того, що сняться сни
про виправу на схід. І вони сюжетні, вони -
Наче фільм, по якому блукаєш героєм-зухом.
Просто чуєш сурму або ґонґ, або дзвін води,
Або голос, який шепоче: "Встань і йди!",
Але ти не певен, чи серцем почув чи вухом.
Індія - це не зовсім півострів. Це материк,
Що межує з Нічим. Ані атлас, ані словник
Не враховують факту, що світ оповитий Нілом.
Що зірки на небі - то, власне, одна з вистав
У театрі Бога. І, видно, час не настав -
Площину нам легше вважати кулею. Тілом.
Ми вважаємо кулею те, що пласке, мов корж.
Але ти, почувши різке й наказове "марш!",
Добуваєш меча і рушаєш на схід, аби вмерти.
І лаштуєш загін веселих і злих зарізяк,
І вони в поході співають приблизно так,
Як ангели в небі нічні херувимські концерти.
Площина - це пустелі й царства, хребти, міста,
Над якими лишень атмосферна густа висота
В сім ворожих небес, - і яка з них розрада чи манна!
Тільки втративши коней і друзів, увесь обоз,
З виноградною впертістю кручених, битих лоз
Ти проб’єшся туди, де доречне слово "рахманна".
Марко Поло казав неправду, коли
запевняв, нібито мули, воли, осли
над проваллями тьми і шматками імли
привели його далі на схід - до Китаю.
Марко Поло, певно, спав у сідлі.
Адже далі на схід немає землі,
адже Індія - це межа, це те, що скраю.
Про який там схід можна казати, якщо
стіна, за якою велике й німе Ніщо,
Воно не любить нас не знати за що,
як здається нам, бо насправді Воно ніяке.
Так що тут зупинка для прощ і пущ,
тут останній камінь, і дощ, і кущ,
тому гординю в собі розплющ -
ця стіна не з тих, які беруть зарізяки.
Ця стіна - це примара така, об яку
розсипається Азія з її масивом піску,
розбиваються валки всі в її тупику,
а над нею вже інший вимір: там Бог, світила.
Але ти приблуда, і доля твоя така:
мандрувати на схід, поки тече ріка,
поки маєш надію, що з тупика
можна все-таки вийти. Ціною дурного тіла.
Похожие новости.
Спи Собi Сама
Часом буває так шо хочеш почути Речi яких нiколи б не знати I тягне за руку тебе в то мiсце Де думаєш краще б очей не мати Ти дивишся в кухнi на кран i
Rollin
[Z-Ro:] Comin' up as yungsta Watchin' the OG's in the hood while they flossin' in they rides Candy paint, chrome wheels, and black magic on the attire Me, yeah I was lovin' it, but
Блюз Для Ілюз
Колись в моєму тілі жив другий Це майже теж саме Що мене там не було Він їв мій мозок пив мій сік Казав що завтра не настане Одного разу я промовив Крізь безкінечність тиші сну Так прозвучало
Берега Мечты (радиоверсия)
Улетают, улетают птицы в даль, Не зовут меня с собой в свой дивный край. Где по солнышку на каждого, Где нет бедного и жадного., Там любовь царит И это видно рай, рай, рай. Припев: (2
Кровь
Поменяю прочность на твою порочность, Кайся, кайся ближе. Я и ты... Больше всех любили, больше это или, Или дальше, дальше от мечты! Говорят, на грани раны заживали, Только я не знаю, знаю! Говорят, по краю легче,