Індія (архів)
Індія починається з того, що сняться сни
про виправу на схід. І вони сюжетні, вони -
Наче фільм, по якому блукаєш героєм-зухом.
Просто чуєш сурму або ґонґ, або дзвін води,
Або голос, який шепоче: "Встань і йди!",
Але ти не певен, чи серцем почув чи вухом.
Індія - це не зовсім півострів. Це материк,
Що межує з Нічим. Ані атлас, ані словник
Не враховують факту, що світ оповитий Нілом.
Що зірки на небі - то, власне, одна з вистав
У театрі Бога. І, видно, час не настав -
Площину нам легше вважати кулею. Тілом.
Ми вважаємо кулею те, що пласке, мов корж.
Але ти, почувши різке й наказове "марш!",
Добуваєш меча і рушаєш на схід, аби вмерти.
І лаштуєш загін веселих і злих зарізяк,
І вони в поході співають приблизно так,
Як ангели в небі нічні херувимські концерти.
Площина - це пустелі й царства, хребти, міста,
Над якими лишень атмосферна густа висота
В сім ворожих небес, - і яка з них розрада чи манна!
Тільки втративши коней і друзів, увесь обоз,
З виноградною впертістю кручених, битих лоз
Ти проб’єшся туди, де доречне слово "рахманна".
Марко Поло казав неправду, коли
запевняв, нібито мули, воли, осли
над проваллями тьми і шматками імли
привели його далі на схід - до Китаю.
Марко Поло, певно, спав у сідлі.
Адже далі на схід немає землі,
адже Індія - це межа, це те, що скраю.
Про який там схід можна казати, якщо
стіна, за якою велике й німе Ніщо,
Воно не любить нас не знати за що,
як здається нам, бо насправді Воно ніяке.
Так що тут зупинка для прощ і пущ,
тут останній камінь, і дощ, і кущ,
тому гординю в собі розплющ -
ця стіна не з тих, які беруть зарізяки.
Ця стіна - це примара така, об яку
розсипається Азія з її масивом піску,
розбиваються валки всі в її тупику,
а над нею вже інший вимір: там Бог, світила.
Але ти приблуда, і доля твоя така:
мандрувати на схід, поки тече ріка,
поки маєш надію, що з тупика
можна все-таки вийти. Ціною дурного тіла.
Похожие новости.
Fashion Beats
Hey doctor, is something wrong with me? Am I crazy, do I need a remedy? Imma club rocker, that's my personality It's in fashion to be blasting them beats And I like to go
Пригородный Блюз №3
Ноги в тапки, я распахиваю шторы. Яркий свет в глаза. Эй, кто мне скажет, где лежит мой штопор, Тому на раздаче туза. Пить воду из-под крана ужасно вредно, Но чистой здесь не найти. Кто это
Світанок…
Світанок нам двері привідкриє І ми побіжим туди, де мрії Де мрії, бажання і надії Збуваються всі Приспів: Ми з тобою підемо в країну весни Там теплі дощі миють наші сліди Ми знайдемо загублені сни І будемо разом
Wati House
[Intro - Ma?tre Gim's] Melun, l'inspi provient de Melun Ca ma tout l'air d'un hold up Ram?ne mon verre de soda Apelle moi docteur Gero Despi comme un ag?ero Paris ?a dvient son etoo Va falloir s'lever
Все Это С Нами (Весна)
Стелется по земле туманом, По ногам поднимаясь вверх, Вся в росе. Ночью лунный свет, Спускаясь вниз, сливается с водой... Первое слово, первый шаг, жест - Все говорит о том, что есть У тебя все, что нужно