Індія (архів)
Індія починається з того, що сняться сни
про виправу на схід. І вони сюжетні, вони -
Наче фільм, по якому блукаєш героєм-зухом.
Просто чуєш сурму або ґонґ, або дзвін води,
Або голос, який шепоче: "Встань і йди!",
Але ти не певен, чи серцем почув чи вухом.
Індія - це не зовсім півострів. Це материк,
Що межує з Нічим. Ані атлас, ані словник
Не враховують факту, що світ оповитий Нілом.
Що зірки на небі - то, власне, одна з вистав
У театрі Бога. І, видно, час не настав -
Площину нам легше вважати кулею. Тілом.
Ми вважаємо кулею те, що пласке, мов корж.
Але ти, почувши різке й наказове "марш!",
Добуваєш меча і рушаєш на схід, аби вмерти.
І лаштуєш загін веселих і злих зарізяк,
І вони в поході співають приблизно так,
Як ангели в небі нічні херувимські концерти.
Площина - це пустелі й царства, хребти, міста,
Над якими лишень атмосферна густа висота
В сім ворожих небес, - і яка з них розрада чи манна!
Тільки втративши коней і друзів, увесь обоз,
З виноградною впертістю кручених, битих лоз
Ти проб’єшся туди, де доречне слово "рахманна".
Марко Поло казав неправду, коли
запевняв, нібито мули, воли, осли
над проваллями тьми і шматками імли
привели його далі на схід - до Китаю.
Марко Поло, певно, спав у сідлі.
Адже далі на схід немає землі,
адже Індія - це межа, це те, що скраю.
Про який там схід можна казати, якщо
стіна, за якою велике й німе Ніщо,
Воно не любить нас не знати за що,
як здається нам, бо насправді Воно ніяке.
Так що тут зупинка для прощ і пущ,
тут останній камінь, і дощ, і кущ,
тому гординю в собі розплющ -
ця стіна не з тих, які беруть зарізяки.
Ця стіна - це примара така, об яку
розсипається Азія з її масивом піску,
розбиваються валки всі в її тупику,
а над нею вже інший вимір: там Бог, світила.
Але ти приблуда, і доля твоя така:
мандрувати на схід, поки тече ріка,
поки маєш надію, що з тупика
можна все-таки вийти. Ціною дурного тіла.
Похожие новости.
Liquid
I go liquid when you come around, And I know. I go solid but don't get me wrong, Yes I go. I love to watch you when you mess around, With my mind. I'm pathetic but
Чуки-чуки
Як ти, чорте лисий, надоїв! - наче немовля, тебе колишу. Попопив моєї крові, подоїв!.. Я в цвіту, а ти на ладан дишеш. Коло мене хлопців, як роїв, вилося, крутилося багато, А мене якийсь
When We Was Fab
Back then long time ago when grass was green Woke up in a daze Arrived like stangers in the night Fab - long time ago when we was fab Fab - back when income
Ветер
Таешь на ладонях Незаметно не догонят Ты же знаешь, знаешь Пульсы - сто ударов Ты почувствуй без пожара Не устала, не устала Называй меня ветер Называй меня сердце Называй меня воздух Называй меня ветер Называй
Дождь Прерванных Снов
Cотни брызг рвутся в небо Мелкой росой на щеке Разобью об скалы волны Мне не жалко уже Лишь, когда я смотрю в эту бездну, Я чувствую СТРАХ, чувствую Страх, что все мы лишь капли