Шо!?

Я не встигаю за твоїми думками...
Я втомився бігти...
Я починаю божеволіти...
Зупинись...

Шо!?

Зійди з моєї дороги
Не заважай моєму руху
Моєму нормальному руху
Не бігу за твоїми думками
Думками які безглузді
Речами які тільки грузять
Словами які тільки грузять
Зійди з моєї дороги

Я божеволію. Що це?
Я непритомнію... Сили
Мене покидають. Сили
Мене покидають...
Все заплуталось... А-а-а-а...
Всі шляхи перетнулись
Всі думки перетнулись
Я божеволію. Що це?

Звільни мене від себе
Мою душу, мій мозок
Й без того загружений мозок
Йому й без тебе не знати покою
Йому не знати й не чути про тебе
Моїм очам не бачити світу
Нормального білого світу
Звільни мене від себе

Похожие новости.

Футбол

Солодко сплю, маю що їсти, Знаю, де впасти, де сісти Дивлюсь футбол, хожу по місту, Й просто гуляю по змісту. Ти з тих, хто встиг, хто вмів, любив. Ти з тих, хто міг, хто мав

Подкинь Монету

Жизнь вручает призы и ставит капканы, От первых радость, от последних раны. Все это элементы моего существования. Постоянно в состоянии противостояния. Заедают вопросы: «Что?», «Как?», «Почему?» «Куда мне идти и в какую сторону?» Сомневаюсь, что ответы

Я Не Верю Твоим Глазам

Разобью телефон в мусор Зима приносит меня в жертву Я не верю твоим глазам Не навижу себя слушать И устаю от звонков Этот город пустой так танцует Этот город со мной так рисует Я не верю твоим

Бублички

Из окон булочной купите бублички Взывала песенка и весело по месиву Вертелся рой калош В трактире Майера Два толстых фраера Три пуда в теле, еле еле Все глазели да на серый макинтош Прыщавый Левочка и некто Вовочка Им

Іржава Карма

Засвічувались вікна У сутінках безглуздям Місто наче дим Тануло у склянці І на обличчі Прокаженого Будди Проростала трава Назустріч світанку Вештались по світу Й тремтіли під снігом Сумніви й сни Обгорілими крилами Лишаючи нетрі Роз’їдені кризою Похмеляючись Весняною зливою Вигорали вени В присмерку кульгали Світом намальованим Хриплії пророки Понад домовиною Тінями