Кафешка (дуэт с Максимом Галкиным)
Ты гордая такая - взлет,
Ты твердая такая - лед,
Холодная такая.
Ты громкая такая - гром,
Жесткая такая - облом,
Не подоходи ко мне.
Припев:
Но за столиком в любимой кафешке
Разреши поцеловать тебя в щечку,
Я раскрою сразу все свои фишки,
Болевые точки.
Но подъеду я к тебе близко-близко,
Поверну рукой твою ручку,
И раскрою сразу все свои фишки,
Подарю все штучки.
Ты очень тонкая струна,
Очень странная страна
Свободная страна такая.
Ты весть такой вот на разрыв,
Весь такой вот - ах - обрыв,
Не подходи ко мне.
Припев:
Но за столиком в любимой кафешке
Разрешу поцеловать себя в щечку,
И раскрою сразу все свои фишки,
Болевые точки.
Но подъедешь ты ко мне близко-близко,
Повернешь рукой мою ручку,
Я раскрою сразу все свои фишки,
Подарю все штучки.
Припев: (х2)
Но за столиком в любимой кафешке
Разреши поцеловать тебя в щечку,
Я раскрою сразу все свои фишки,
Болевые точки.
Но подъеду я к тебе близко-близко,
Поверну рукой твою ручку,
И раскрою сразу все свои фишки,
Подарю все штучки...
Похожие новости.
Hotel Room Service
I want everybody to stop what they're doing. Now if you know you're with somebody you're gonna take the hotel room tonight, make some noise... Meet me at the hotel room [x4] Forget
Кайрос
В час наповнений змістом, я виходжу за місто, І розфарбоване листя під ноги летить. Хочеться жити за містом, хочеться жити зі змістом І на мольберті на чистім листки фарбувать. І позабувши все чисто в
You
(one, two, one, two, three, four) I, I love, love And I, and I love you Oh you, you, yeah you And you, you, love, love And you, yes you, you love me Yeah you, you, yeah
Полнолуние
Помню я как сейчас Город влюбленный в дожди Улиц-ночные огни Окно напротив... Помню смелый зов глаз Тихое - не уходи... Ты все вокруг изменить была не против... Полнолуние как спасение Как пророчество быть вдвоем Ночь безумия, миг затмения Одиночество, зачем зовешь? Помню,
Америцький Край
Полетів бим на край світа, Як тот вітер в полі літа, гей, В америцький край. Лем жаль ми тя, моя хижо, Лем жаль ми тя, моя хижо Солом’яная, жаль. Ой жаль ми вас, вівці сиві, Штом плекав
