Агнеса

Срібна злива сліпить очі.
В вічних мандрах вершник ночі
Крізь свинцевий туман
Баского коня жене по волі.
Далеко на чужині,
В теплих лісах, в старій вежі
У кришталевій труні спить принцеса,
Зачарована Агнеса.

Приспів:
Агнеса - казкова красуня із КРЕМГЕСа,
Де цвіте літом цвітом море чімиргеса.
Знайде її вершник, в теплі губи поцілує,
І тоді ції дії чари розчаклує.

Лиходії, вовкулаки, Левіфан ставлять пастки.
За вершником майже рік
Абігор женеться - лицар пекла.
Левове серце тремтить не від жаху, а від почуттів.
Перед очима образ принцеси, незрівнянної Агнеси.

Похожие новости.

Бачиш як легко як просто, Цікава річ доля будує цей світ і формує життя. Ось і все, сонце йде на захід, І разом з ним відлітають чисті і світлі людські почуття. Приспів: Бачиш як легко

Ложь оплетала сознанье плющом, Моя жертва сходила с ума. Ложь во спасение, как смерть под плащом, - Вроде мир, а вроде война! Иду на свет сквозь темноту, Но попадаю в пустоту!

Все розквітло на землі, знову весна. Заспівали у гаю солов’ї. І з’єднало в щастя нас перехрестя, І твої долоні в мої, і твої долоні... Приспів: Я божеволію без тебе, Боже, волію. Думками я торкаюсь тебе, про

Сломанное солнце об оконное стекло Смело вливается внутрь дома твоего. Развеялись сны с наступлением дня. На уши давит знакомая до боли мелодия. Скорей не мелодия, серена, набат, гонга удары. Эти искры порождают пожары. И такая искра

Стоял тот дом, всем жителям знакомый — Ведь он уже два века простоял, Но вот его назначили для слома, Жильцы давно уехали из дома, Но дом пока стоял... Холодно, холодно, холодно в доме. Парадное давно не