Щасливі Ми!

Останні подихи зими,
Ще випав сніг, мабуть, останній.
А ми з тобою зберегли
За всі роки своє кохання.

Кохання - мов весняний цвіт,
Що лине пахощами в вирій.
Щасливі ми, що стільки літ
З любов’ю живемо у мирі.

Кохання - мов осінній лист,
Що стиха шелестить, тріпоче.
Кохання - мов зимовий блиск,
Мов літні трави - щось шепоче!

Кохання барвами манить,
Голубить душу та лоскоче.
Кохання мучить і болить,
Біжить кудись, злетіти хоче...

Так, без кохання на землі
Було би сумно, неспокійно.
Щасливі ми, бо зберегли
Кохання щире та надійне.

Похожие новости.

Оля Лукина

Витя и Максим: Как дела? Так давно не виделись! Как дела? На что же ты обиделась? Как дела? Оля Лукина... Как дела? Как дела? Как дела? Так давно не виделись! Как дела? На что же ты

Обожаю

Я тебя в прихожей обниму - Ты прошепчешь, фартук теребя: "Любишь?" - "Нет, конечно" - "Почему?" - "Просто обожаю я тебя!" ПРИПЕВ: Обожаю я тебя, обожаю, Даже если я тебя обижаю. Жить на свете не любя -

Ы Да Ы

Ты только Ы да Ы, да А да А, а ты то сам то слышал хоть АК Ты только Ы да Ы, да А да А, а ты то сам то

Загублені Діти

Як обірване листя Як поламані вітром квіти Бродять недобрим світом Некохані загублені діти Просто їх не хотіли Ніби мама і ніби тато Просто їх загубили не хоче їх підібрати Ніхто, ніхто Приспів: Мама, знайди мене, я тут! Мама, ще трохи -

Пусть Вам Повезет В Любви

Пусть вам повезёт в любви, Вы не бойтесь, не глазлива я. Просто я была счастливая, А счастливы ли Вы? Всё проходит, но любовь У меня была красивая. И я хочу, - Пусть Вам повезёт в любви. И я