Для Не

Бачу не в сні образ її,
Відчуваю уста - і все більше кохаю її...
Яскраві дні вже чомусь не такі:
Стало темним проміння
І сонця, щось, не видно мені.
Камінь сіріє, обрис темніє...

Приспів:
Я хотів пройти крізь все до неї,
І я хотів схилить небеса до землі,
Та сутінки ховають враз від мене її.
Я хотів бачити лиш її,
І я хотів все віддати, що маю,
Та смак її ночі кличе в сон, закрива очі мені...

Хилить із ніг... я більш не міг
Залишити, піднести,
Плекати все, що в собі зберіг.
Тепла рука гріє мої уста.
Подивитись ще раз в її очі,
А потім - завмерти враз...

Це все, чого хотів й стрибнуть у вир років...

Приспів

Все далі від неї, все більше кохаю її...

Приспів

Та смак її цілунку кличе в ніч і каже вмерти мені...

Похожие новости.

Сотри Его Из Memory

Я из памяти стираю дождями по стеклу, Я буду ластиком — фантастика! Убегаю, улетаю, а он прозрачным стал, Я с чистого листа хочу листать! А нас просто не было, Всё как во сне было до

Ты У Меня Единственная

1. Однажды ночью в царстве полной тьмы И тишины загадочной С тобою повстречались мы, и все казалось сказочным. И я твоих не видел глаз, не чувствовал дыхания, Как будто разделяло нас разлуки расстояние. ПРИПЕВ: Вспыхнула

Рідне Місто

Я з України, з Івано-Франківська, може хто чув? Місто чудове, колись називалося Станіславом. Сто років тому тут був випадково письменник Франко, Є промисловість в нас: хімія, дошки, хліб, молоко. Зліва Бистриця, справа Бистриця -

Пілігрим

Тільки на тебе, на тебе дивитися, Тільки молитись, молитись тобі. Тільки у небо іти пілігримом, В небо, де світишся... Поцілунок як роса, Вранішній чистий і легкий. Я не забуду ті слова, Я не забуду голос твій. Ти

Спасибо За Вс

Ушла, не попрощавшись, у дверей На память кинув взгляд из-под ресниц Оставив за собою сотни дней Как стайки одиноких грустных птиц Но птицы не похожи на людей (но птицы не похожи на людей) Их верный ветер