3007-й

Вдоль дорог лежал песок,
В никуда текла вода.

Шел три тысячи седьмой,
Шел три тысячи седьмой.
Я умер...

Из угла ползла игла,
На коралл летел корабль.

Шел три тысячи седьмой,
Шел три тысячи седьмой,
Шел три тысячи седьмой.
Я умер...

Похожие новости.

Я зберіг всі SMSи, їх було аж два Розшукай ти Фозз, принцессу Перевір на ній свої слова Ти - дурак, мазохізм є основою Другий містив лише крапку. Із комою I В деякім царстві, в моїм господарстві Щось

Знову, курва, радіо, телебачення, преса. Влада собі як влада: суцільні бандити. Тодішні хоч мали страх, а ці нічим не кращі. Я заборонив би дням, щоб минали без тебе, х підсумок жалюгідний - ти не проходиш, тебе

Не усвідомлюю те, про що шепоче душа, Про філософські мотиви стародавніх пісень. Забудь про те що колись тобі можливо сказав, Знайди врятуй мене, бо ти для мене усе. Я заплачу за гріхи, про які

Чому сонце не заходить, чому сонце мене підводить З ніччю віч на віч хочу бути, я не можу її забути Чарівниці вроду, вищі насолоди, пригадав навмисно, щось у серці тисне На екрані неба,

Время не ждёт, И что-то не вышло. Глядя в свою телефонную книжку,- Кого-то уже сто лет не слышно,- Здесь ставим крест, Он уже никогда не придёт. Время не ждёт, И как в полуденной пробке, Рассыпался бисер В картонной коробке. Она