Мій Давній Голос

Палкий, нічим незаспокійний,
ловлю слова, мов барвні скельця.
Як же ж я терня туги рвійне
з корінням вирву з штольні серця?

Терпке похмілля свіжих ранків
п’янить як і давнійш п’янило.
Дивлюсь в блакитну призму склянки,
де заламалось небо в хвилі.

Рожевий чай мов піна з сонця,
зелений морок сном колише.
Заслуханий у дружній вітер,
свій давній голос чую в тиші:

"Аж юне серце затремтить,
не заспокоєне й несите.
Устами спраглими в цю мить
всю хмільність світу хочу спити".

Похожие новости.

Я часто дивлюсь у відкрите вікно, я часто так слухаю вранішню тишу... Залишений кимось на вулиці дощ вистукує ритми, що в душі запише. Нічні перехожі скрізь ловлять таксі, в під’їзди ховаються й під парасолі, у мене

Можливо мені повезло І я знову один Руками я мусив на скло Долати справжні мости Приспів: У місті твоєму скінчились дощі І зараз затоплюють нас Можливо мені повезло І мрію в межі не знайти Чи може скінчилось пальне... А може

(пісня-телефонна розмова) Сірий ранок, холодна кава, келих вина, недопитий до дна По голосу чути – 7% жива, цілий місяць сама. Скажи мені, як це, коли навколо тебе вода? Перетинаєш мости…я чую як падають краплі. Приспів: Ти

Поглубже поищи ,там есть цена предательства и месть, Любовь ,раскаянье и слезы,всего не перечесть Там на виду корысть и месть вместах где запылилась честь А если покопаться глубже,чего найдешь бог весть Величие соборов ,блеск

I don't need to be sittin' on the roof Of a high-rise lookin' at the city below I don't need to be on the beach Watchin' that sun sink in the Gulf of