Мій Давній Голос

Палкий, нічим незаспокійний,
ловлю слова, мов барвні скельця.
Як же ж я терня туги рвійне
з корінням вирву з штольні серця?

Терпке похмілля свіжих ранків
п’янить як і давнійш п’янило.
Дивлюсь в блакитну призму склянки,
де заламалось небо в хвилі.

Рожевий чай мов піна з сонця,
зелений морок сном колише.
Заслуханий у дружній вітер,
свій давній голос чую в тиші:

"Аж юне серце затремтить,
не заспокоєне й несите.
Устами спраглими в цю мить
всю хмільність світу хочу спити".

Похожие новости.

Humanity Auf wiedersehen It's time to say goodbye The party's over As the laughter dies An angel cries Humanity It's au revoir to your insanity You sold your soul to feed your vanity Your fantasies and lies You're a drop

1) Первый холод жжег лицо от твоей любви Ветер нес меня в тепло, свет машин слепил Кто сказал, что нет тебя, не поверю я Я вернусь туда где...где любовь - жестокая игра! Припев: Крылья тают

Sunshine on my shoulders makes me happy Sunshine in my eyes can make me cry Sunshine on the water that is so lovely Sunshine almost always makes me high If I had a day

Коли вишнево квітла полонина, Звела з тобою нас одна стежина, Повз мене ти пройшла, моя дівчино, І музика одна в тобі жила... Приспів: Бо тільки буковинське танґо знало, В який мене ти вечір покохала, Як скрипка моя

Раз - два, казачок, раз - два, казачок, раз, два, три… Расцветали яблони да груши, Поплыли туманы над рекой, Выходила на берег Катюша, На высокий берег, на крутой. Выходила, песню заводила Про степного сизого орла, Про того,