Мій Давній Голос

Палкий, нічим незаспокійний,
ловлю слова, мов барвні скельця.
Як же ж я терня туги рвійне
з корінням вирву з штольні серця?

Терпке похмілля свіжих ранків
п’янить як і давнійш п’янило.
Дивлюсь в блакитну призму склянки,
де заламалось небо в хвилі.

Рожевий чай мов піна з сонця,
зелений морок сном колише.
Заслуханий у дружній вітер,
свій давній голос чую в тиші:

"Аж юне серце затремтить,
не заспокоєне й несите.
Устами спраглими в цю мить
всю хмільність світу хочу спити".

Похожие новости.

Ложусь спать и просыпаюсь не оттого, что светит солнце. Хочу сказать нашу басню, рвётся нить мысли тонкая. Громкая музыка перегружает перепонки, И оставляя лишь кумарный смех той чарующей девчонки. Вроде бы просто всё, но

In the hall I heard your faints falling, your trial and my corrections made. You have all the prayers of my loose heart. You have all the prayers of . No I was not

Well I caught my wife with another man And it cost me ninety nine On a prison farm in Georgia Close to the Florida line Well I'd been here for two long years I finally

I don't remember what day it was I didn't notice what time it was All I know is that I fell in love with you And if all my dreams come true I'll be

Ушла, не попрощавшись, у дверей На память кинув взгляд из-под ресниц Оставив за собою сотни дней Как стайки одиноких грустных птиц Но птицы не похожи на людей (но птицы не похожи на людей) Их верный ветер