Мій Давній Голос

Палкий, нічим незаспокійний,
ловлю слова, мов барвні скельця.
Як же ж я терня туги рвійне
з корінням вирву з штольні серця?

Терпке похмілля свіжих ранків
п’янить як і давнійш п’янило.
Дивлюсь в блакитну призму склянки,
де заламалось небо в хвилі.

Рожевий чай мов піна з сонця,
зелений морок сном колише.
Заслуханий у дружній вітер,
свій давній голос чую в тиші:

"Аж юне серце затремтить,
не заспокоєне й несите.
Устами спраглими в цю мить
всю хмільність світу хочу спити".

Похожие новости.

It's only been 20 good minutes since I kissed you Come back boo, I miss you Wish I had 20 million hours to caress you And undress you, to be continued Boy you, you

Tell the Moon-dog, tell the March-hare Tell the

(Jon Anderson, Steve Howe, Jonathan Elias) This is a right total opposition I believe in you can't you hear me it doesn't change how we hurt each other when the road gets rough can't you hear me Too much

Чорноморець, матінко, чорноморець, Вивів мене босую ой на морозець. Вивів мене босую та й питає: Чи є мороз, дівчино, ой чи немає? Ой нема морозу, тільки роса, А я молодесенька ой стою я й боса. Простояла

На каруселі блядь кружляє Вона шука свою любов, А я стою внизу й не знаю, Чого я знов сюди прийшов? У квітні почуття прозорі, Легка і трохи п’яна голова. В дурацько-карусельном п’янім хорі Змішались зразу всі слова! А