Мій Давній Голос

Палкий, нічим незаспокійний,
ловлю слова, мов барвні скельця.
Як же ж я терня туги рвійне
з корінням вирву з штольні серця?

Терпке похмілля свіжих ранків
п’янить як і давнійш п’янило.
Дивлюсь в блакитну призму склянки,
де заламалось небо в хвилі.

Рожевий чай мов піна з сонця,
зелений морок сном колише.
Заслуханий у дружній вітер,
свій давній голос чую в тиші:

"Аж юне серце затремтить,
не заспокоєне й несите.
Устами спраглими в цю мить
всю хмільність світу хочу спити".

Похожие новости.

Приспів: Розцвітають кущі ясміну, Грає сонце в височині, Чи зустріну, чи не зустріну? Чи побачу тебе, чи ні? І куди б скерувати кроки, Щоб тебе я могла знайти? Тільки бачу, - іде високий, Придивляюсь, чи то ж не

Baby Grace is the victim She was 14 years of age And the wheels of time ain't turning For the finger points at me All's well But I have not been to Oxford Town All's well But

Много красок белых в палитре моей В ней все сказки дней и печали ночей Я рисую, пусть мешают слёзы И я верю что ещё не поздно. Знаешь, я с тобою умела летать Что же вдруг

A lonely room and empty chair Another day so hard to bare The things around me that I see remind me of The past and how it all used to be Приспів: From souvenirs to

Ніби пошепки небу соромно Плаче холодом, білим золотом Ми різні... як два полюси Не питай мене скільки буду я Може ти - це я, ось і є життя Ми вільні... як два полюси Я не в