Мій Давній Голос

Палкий, нічим незаспокійний,
ловлю слова, мов барвні скельця.
Як же ж я терня туги рвійне
з корінням вирву з штольні серця?

Терпке похмілля свіжих ранків
п’янить як і давнійш п’янило.
Дивлюсь в блакитну призму склянки,
де заламалось небо в хвилі.

Рожевий чай мов піна з сонця,
зелений морок сном колише.
Заслуханий у дружній вітер,
свій давній голос чую в тиші:

"Аж юне серце затремтить,
не заспокоєне й несите.
Устами спраглими в цю мить
всю хмільність світу хочу спити".

Похожие новости.

В час безликих сліпих генерацій, В еру слів, безглуздих сенсацій, У епоху глухих прострацій Ми давно втрачаєм глузд. Крізь втрачені мрії відчуваю я Безодню стихії. Це - енергія. Скоряюся спразі, дика і німа, Кохання екстазу, іншого нема. Приспів: Дика,

Доктор, я долго практиковал "Перепросмотр", Просрал хату, авто, сжег все свои фото, Сытый свободой по горло 3 года голый бегал на Гоа, Но в итоге поиски Бога среди буддистов и йогов К истине не

Я подивлюсь в твої очі, В них минувші ночі. Сльози дівочі... Я зайду і скажу: хочу! Ти смієшся. Тобі вже й не треба Я вже й не можу. Наробила кривди серцю! Сльози не від перцю. Червоно-жовто-зелені пальми. Національні. Сексуальні. Козячі ноги, негри

Tell me why I'm living, some days my works seems so in vain I talk to you you know me nothing I said What's up with this game? Why am I so forgiving? Why

Хай скільки левів тих у нас - Одні від одних кращі - Та в "Синій пляшці" - левів ас: Із виногроном в пащі. Тут не шумує піна днів: Не стіни тут - цямрини, Тут ніч густішає