Мій Давній Голос

Палкий, нічим незаспокійний,
ловлю слова, мов барвні скельця.
Як же ж я терня туги рвійне
з корінням вирву з штольні серця?

Терпке похмілля свіжих ранків
п’янить як і давнійш п’янило.
Дивлюсь в блакитну призму склянки,
де заламалось небо в хвилі.

Рожевий чай мов піна з сонця,
зелений морок сном колише.
Заслуханий у дружній вітер,
свій давній голос чую в тиші:

"Аж юне серце затремтить,
не заспокоєне й несите.
Устами спраглими в цю мить
всю хмільність світу хочу спити".

Похожие новости.

Полетів бим на край світа, Як тот вітер в полі літа, гей, В америцький край. Лем жаль ми тя, моя хижо, Лем жаль ми тя, моя хижо Солом’яная, жаль. Ой жаль ми вас, вівці сиві, Штом плекав

Home, it's not brick or stone Or comfort in the firelight, Not in that sense anyway. Dreams, if only I had known But these things always seem So much clearer at a distance. I'm walking out

[Ludacris:] Yea we right back at ya between the sheets Making sure you get a good night sleep We gonna send dis next one out to the ladies So get a firm grip and

первый день ноября замерзают

Here I am Writing my last song for you Hear the words carefully And you'll see it's you I'm leaving Don't want to be the one to tell you That I can't stay another day I'll throw