Мій Давній Голос

Палкий, нічим незаспокійний,
ловлю слова, мов барвні скельця.
Як же ж я терня туги рвійне
з корінням вирву з штольні серця?

Терпке похмілля свіжих ранків
п’янить як і давнійш п’янило.
Дивлюсь в блакитну призму склянки,
де заламалось небо в хвилі.

Рожевий чай мов піна з сонця,
зелений морок сном колише.
Заслуханий у дружній вітер,
свій давній голос чую в тиші:

"Аж юне серце затремтить,
не заспокоєне й несите.
Устами спраглими в цю мить
всю хмільність світу хочу спити".

Похожие новости.

Подих вітрів і духмяність ланів, Це спадок богів, це моя Батьківщина! Час прийшов сказати собі: В нашім серці Україна! Хтось завжди дуже хотів В кайдани замкнути твою Батьківщину, Довгий час сильно душив - Час рятувати нашу країну! Крізь

Когда я был ребенком, Я часто спрашивал старших- Что ждет тех, Кто допил Жизни чашу- В своих фантазиях чистых Думал жить лет триста!- Сны показывали мне в конце пути мою Пристань- Строгая, гордая, Пустая, но не одинокая! На краю

A lot of people ask me Where the fuck I've been at the last few years Shit I don't know But I do know - I'm back now. Here comes the rain

Enfolding your love in my heart By the dawn I'll be gone The road keeps us apart For some time I'll be gone You promised to swallow your tears when I leave you You promised

Light a candle Lay flowers at the door For those who were left behind And the ones who've gone before But here it comes now Sure as silence follows rain The taste of you upon my