Мій Давній Голос

Палкий, нічим незаспокійний,
ловлю слова, мов барвні скельця.
Як же ж я терня туги рвійне
з корінням вирву з штольні серця?

Терпке похмілля свіжих ранків
п’янить як і давнійш п’янило.
Дивлюсь в блакитну призму склянки,
де заламалось небо в хвилі.

Рожевий чай мов піна з сонця,
зелений морок сном колише.
Заслуханий у дружній вітер,
свій давній голос чую в тиші:

"Аж юне серце затремтить,
не заспокоєне й несите.
Устами спраглими в цю мить
всю хмільність світу хочу спити".

Похожие новости.

Зазеленил апрель траву - И не во сне, а наяву. С больной душой и лёгкою походкой Родное покидаю ИТУ. Привет вам, запахи весны, И до свиданья, братаны. Я ухожу по шпалам на просторы Своей нескладной, но большой

1. Когда якоря мы подняли и отошли от причала, Усталые волны стонали, отчаянно чайка кричала, И ветер, ворчливый попутчик, у борта рыдал завывая, И плакал пехотный поручик, от злости погоны срывая. ПРИПЕВ: Как закрою глаза,

Amami... come se fossi un' isola Distante ma ... raggiungibile Col mare calmo tu Ti prepari e vieni qui Col mare grosso tu Farai fatica un po' Amami come se tossi un'isola imprevedibile, piove di colpo, e

Алатиэль: Гласят легенды древние Страны моей родной – Драконы жили в Энии, В горах давным-давно. Союз был с эльфами у них, Прошли те времена. Теперь мы боремся одни, А помощь так нужна. Гилтиас: Ледяной поток не страшен крыльям

Ти знову прийдеш, відкриєш тихо двері І усміхнешься, мов не було дня. Моя душа немов пустеля - Кохання спрага випекла до тла. Тиша як струна - я в ній одна. Ніч без сна. Обійми мене,