Мій Давній Голос

Палкий, нічим незаспокійний,
ловлю слова, мов барвні скельця.
Як же ж я терня туги рвійне
з корінням вирву з штольні серця?

Терпке похмілля свіжих ранків
п’янить як і давнійш п’янило.
Дивлюсь в блакитну призму склянки,
де заламалось небо в хвилі.

Рожевий чай мов піна з сонця,
зелений морок сном колише.
Заслуханий у дружній вітер,
свій давній голос чую в тиші:

"Аж юне серце затремтить,
не заспокоєне й несите.
Устами спраглими в цю мить
всю хмільність світу хочу спити".

Похожие новости.

Вся суматоха, мне давно похуй, С тобой мне хорошо, без тебя плохо. Мы живём как лохи, как крысы лабораторные, Подчиняясь чьим-то устоям, законам. Давай приколемся, мне этого не хватало Серость дней достала, забав мало. Давай приколемся!

Вже не мариться і не мріється Ти ідеш, а мені не віриться Промовчати вслід залишається Бо такі як ти не вертаються Ти ідеш повільно А я зупинити невільна Розведу руками, Що ти робиш з нами? Приспів: Сам по собі Кожен

Негаданный непрошеный вошел ты в жизнь мою С тобой мы вместе прожили недолго, но в раю Да по одной дороженьке идти нам не судьба Прощай, всего хорошего, Gооd-Bуе, му lоvе, gооd-bуе В

[Chorus] How did you know I been waiting for this time to come And though it tastes like for ever it may not stay long… Everywhere it’s summer [repeat 4X] [Verse 1] A shaman since

Спрятался город за тёмными шторами За фонарями и за светофорами Про всё забыл, про всё забыл Про всё забыл, про всё забыл Разведены мосты... Чай твой давно остыл... Не отвечает мобильный Не отвечает мобильный Не отвечает мобильный Не отвечает