Мій Давній Голос

Палкий, нічим незаспокійний,
ловлю слова, мов барвні скельця.
Як же ж я терня туги рвійне
з корінням вирву з штольні серця?

Терпке похмілля свіжих ранків
п’янить як і давнійш п’янило.
Дивлюсь в блакитну призму склянки,
де заламалось небо в хвилі.

Рожевий чай мов піна з сонця,
зелений морок сном колише.
Заслуханий у дружній вітер,
свій давній голос чую в тиші:

"Аж юне серце затремтить,
не заспокоєне й несите.
Устами спраглими в цю мить
всю хмільність світу хочу спити".

Похожие новости.

On a cold and rainy night I was sittin' in the light Oh my switchman shack of mine post on the mountain The storms were pretty bad and the telephone was dead But

Душа моя у вирі снів Вуста мовчать немає слів Не можу більше я без тебе Я хочу знов торкнутись неба Цей світ без світла лиш печаль А дощ паде вселяє жаль Набридла музика без звуку Яку втомились

He was sitting on the front porch of a half-way house Chainin' cigarettes and drinkin' coffee I was walkin' by on my way home stopped and said, hello, how are ya He looked at

With a child's heart Go face the worries of the day With a child's heart Turn each problem into play No need to worry No need to fear Just being alive Makes it all so very clear That's

(муз. и сл. Е. Кемеровский) 1.В суете убегающих дней Я мечтаю вернуться назад В город мой волшебных огней, Там мой дом, нестареющий сад… Я приеду к родным и друзьям. Ты меня обязательно жди И прислушайся к этим