Мій Давній Голос

Палкий, нічим незаспокійний,
ловлю слова, мов барвні скельця.
Як же ж я терня туги рвійне
з корінням вирву з штольні серця?

Терпке похмілля свіжих ранків
п’янить як і давнійш п’янило.
Дивлюсь в блакитну призму склянки,
де заламалось небо в хвилі.

Рожевий чай мов піна з сонця,
зелений морок сном колише.
Заслуханий у дружній вітер,
свій давній голос чую в тиші:

"Аж юне серце затремтить,
не заспокоєне й несите.
Устами спраглими в цю мить
всю хмільність світу хочу спити".

Похожие новости.

Сонце приймає нас У свої обійми. Вітер приймає на собі хвилі. І нібито все кльово І нібито все гарно Майже всі щасливі І прекрасна карма. Приспів: Ми як у пустелі милі Ми – як у пустелі. Співають бархани нам Гудять наче

она из воздуха и льда дотронешся едва ли ее прозрачные глаза меня не отражали стеной разлука до самых звезд летит со мной Припев: если бы ангелы твои оставили меня там, где в тихой пустоте нить держит тонкая если бы

I walk a hardline windin road Don't really know where it's gonna go Seems like trouble's my best friend Soon as I get out I'm back in again it's a wonder I ain't all

I've got a yearning to hold you tight At burning desire I live with day and night Everything I lose keeps on hanging on This feeling isn't leaving and by now it should

Ты куда-то, я куда-то Смысла нет, любовь растрата Знаю мы не виноваты, Просто мысли не о том... Стерты числа, стерты даты... Стерты наши сны, в часы расплаты.... Исчезает тень пугливо, Стать другими не смогли мы Знаю, все неумолимо В