Мій Давній Голос

Палкий, нічим незаспокійний,
ловлю слова, мов барвні скельця.
Як же ж я терня туги рвійне
з корінням вирву з штольні серця?

Терпке похмілля свіжих ранків
п’янить як і давнійш п’янило.
Дивлюсь в блакитну призму склянки,
де заламалось небо в хвилі.

Рожевий чай мов піна з сонця,
зелений морок сном колише.
Заслуханий у дружній вітер,
свій давній голос чую в тиші:

"Аж юне серце затремтить,
не заспокоєне й несите.
Устами спраглими в цю мить
всю хмільність світу хочу спити".

Похожие новости.

Я вранці голос горлиці люблю, Скрипучі гальма першого трамваю. Я забуваю, зовсім забуваю: Я вранці голос горлиці люблю. Чи може це ввижається мені Той несказаний камертон природи. Де зорі ясні і де чисті води, Я вранці голос

Il y a ceux qui viennent ? l'heure au rendez-vous Et puis toi qui tra?nes encore je ne sais o? Il y a ceux qui tiennent la porte devant moi Et moi qui

ілюзія люзія люзія моя люзія твоя твоя ріка моя ріка несе

VERSE 1 ARE YOU LOOKING FOR LOVE DON’T WANT ROMANCE NOW FROM THE MOMENT I KNEW, WALKED OVER TO YOU BETTER THINK AGAIN THAT WE GOTTA BE HONEST PUT UP MY HANDS NOW I DON’T UNDERSTAND

1. Бармалей Эй, солнечный луч, что ты бьёшь мне в окно? Ты не видишь – я сплю, я ночь люблю. Оставь меня в покое, дай сон досмотреть! Поплотней задёрну шторы, будет тебе смерть. Эх ты