Мій Давній Голос

Палкий, нічим незаспокійний,
ловлю слова, мов барвні скельця.
Як же ж я терня туги рвійне
з корінням вирву з штольні серця?

Терпке похмілля свіжих ранків
п’янить як і давнійш п’янило.
Дивлюсь в блакитну призму склянки,
де заламалось небо в хвилі.

Рожевий чай мов піна з сонця,
зелений морок сном колише.
Заслуханий у дружній вітер,
свій давній голос чую в тиші:

"Аж юне серце затремтить,
не заспокоєне й несите.
Устами спраглими в цю мить
всю хмільність світу хочу спити".

Похожие новости.

Вона мене, маленького, хрестила, Як сина рідного, увесь свій вік любила, Учила вірити, терпіти і прощати - Завжди розсудлива, моя хрещена мати. Невтомні руки до хреста зложила. Лежить - не дихає, безкровна і безсила. Тепер мене

Solemn faced The village settles down Undetected by the stars And the hangman plays the mandolin before he goes to sleep And the last thing on his mind Is the Wild Eyed Boy imprisoned Neath the

Іде звізда чудна з Восток на Полудне. Над вертепом сіяє, трьом царям путь являє. Ішли тріє царі, несли Христу дари Ангел їм звіщає, ангел їм звіщає, на путь встановляє. Слава Слава! Слава Рожденному! Слава Слава!

Ohh you got me shaking To that moan you made last night Ohh my body's aching From that naked summer light Oh my mind's setting you on It's just a game we play High heels have

Дурман, цветы и песни Танича Нам пел цыганский хор. Расход - менты, концовка - Манечка... Какой тут разговор? Я задолжал тебе, любимая, Так много задолжал. В олений рог судьба труби моя, Мне ничего не жаль. Облака, облака, Белые, белые