Мій Давній Голос

Палкий, нічим незаспокійний,
ловлю слова, мов барвні скельця.
Як же ж я терня туги рвійне
з корінням вирву з штольні серця?

Терпке похмілля свіжих ранків
п’янить як і давнійш п’янило.
Дивлюсь в блакитну призму склянки,
де заламалось небо в хвилі.

Рожевий чай мов піна з сонця,
зелений морок сном колише.
Заслуханий у дружній вітер,
свій давній голос чую в тиші:

"Аж юне серце затремтить,
не заспокоєне й несите.
Устами спраглими в цю мить
всю хмільність світу хочу спити".

Похожие новости.

Местные дети любят играть в снежки Многие уже умеют лепить снежную бабу А злые мужики с усами прут мешки Щедро посыпают мир наиболее слабых Зима, холодно, люди замерзают Снег, двух видов выпадает Столицу заносит двойная вьюга Одну

Зачем я знаю то, что знаю – было бы проще Если бы ты мне точно так же голову морочил И дальше, но проще и лучше – разные вещи На безнадёжно сломанном порой не

Ich laufe auf zwei Beinen rum, die nicht zu mir geh?ren. Sie reichen ganz knapp bis zum Boden, doch ich kann sie nicht sp?ren. Sie tragen mich durch die Gegend, keine Ahnung

Bury me in the bedroom where I, I can sing you to sleep all night. Put me next to the open window, promise me a second time. 'Cause I don't want to leave without

ooh yeah ohh baby The warmth in your smile is the warmith that I desire, Coz it's cold and lonely in this place, oh yeah. And I need to get close to the flames in a