Двори Стоять

Двори стоять у хуртовині айстр.
Яка рожева й синя хуртовина!
Але чомусь я думаю про Вас.
Я Вас давно забути вже повинна.
Але чомусь я думаю про Вас.
Я Вас давно забути вже повинна.

Це так природньо - відстані і час.
Я вже забула. Не моя провина, -
То музика нагадує про Вас,
То раптом ця осіння хуртовина.

Це природньо - музика і час,
І Ваша скрізь присутність невловима.
Двори стоять у хуртовині айстр.
Яка сумна й красива хуртовина!

Але чомусь я думаю про Вас...

Похожие новости.

Лето ушло, тёплый дождь, Жёлтый асфальт, ты идёшь Мимо витрин под зонтом. Листья несут мне шаги, На остановке такси, Молча стоим мы вдвоём. Птицы последний привет Осени шлют, а ты мне, Мокрой рукой до щеки. Тёплые капли к губам, Люди

Розумієш треба чекати Поки грієш В обіймах своїх немовляти Сьомий поверх З ліфта праворуч Хоч не разом але поруч Злива... злива... Я щасливий... Ти щаслива Тяжкий подих Ніжний дотик Дуже довго доходить Але де знайти ноти Треба грати поки є сили Потім

Жил старик, колесо крутил, Целый век он кувшин лепил, свой На ветрах замешивал воздух. И скрипел друг, гончарный круг, Тихо пел рано поутру он Старый мудрец талым звёздам: "Ты вертись, крутись, моё колесо, Не нужны мне ни

Коли твоє серце кличе підняти правди меч I в шум штандартів ти чуєш голос богiв, що кажуть "Вперед"! Один зрадив країну, iнший батьківську кров А він поцілував свою землю, пiдняв меч і пiшов! Земля

никогда я не был так близко к облакам к бесконечной печали или небо становится низким или выше от боли мы стали никому я уже не доверю почему я так горько грущу я шагами вселенную мерю и как