Реквієм Любов

Ти сама сміялась і мене смішила,
І на двох ромашках вголос ворожила.
Полетіли в безвість ніжні пелюсточки -
Календар останні обрива листочки.

Приспів:
За вікном регоче віхола над нами.
Стежку в нашу весну заміта снігами.
Замітає стежку, заміта дорогу
До твого сердечка, до твого порогу.

Не впаду вже більше я тобі на груди.
Погляд твій прощальний відчаєм пече.
Там, де ми кохались, сновигає грудень
З першими снігами і рясним дощем.

Приспів

Відірву від серця промінець кохання, -
Хай летить до тебе, доки він не вмер.
Це мого кохання - це тепло останнє...
Як же йому, люба, холодно тепер!

Приспів

Похожие новости.

Заповедник

Бегают по лесу стаи зверей - Не за добычей, не на водопой: Денно и нощно они егерей Ищут веселой толпой. Звери, забыв вековечные страхи, С твердою верой, что все по плечу, Шкуры рванув на груди как

FAQ

Приспів: Факью, це мій айкью Факью, все що свідомість отримала Одні запитання й не одної відповіді від тебе факью (весь куплет - 2) Чому я не маю можливості жити по-іншому? Чому я вже звик до

Мер

Починається день, ти стоїш у вікна Поміж тисяч людей самотня сумна Теплих слів тихий плин зачарує мене Я не буду знати де подітись, як прожити без тебе Приспів: Не сумуй і не плач, я з

Файно

І Весна в вікно до мене заглядає, Малює подихом день. Усе навколо щедро прикрашає Танком барвистих пісень. Приспів: Ти чаруй і співай, Ти надію не втрачай. Сум за обрій понесло, Щоб усе було Файно. (4) ІІ Весна до щастя двері відчиняє, Шепоче тихо

Зима Хвора

Крижинки, як хмари - бачиш їх - з неба падають шмарами білими під ноги - То зима хвора! То дідо, п’яний, Мороз поніс торбу лісом - зачепився, впав, побився - Сракопад! То задрипана стоїть