День У День

Починаю день, як звичайна людина, п’ять хвилин на їжу, збирання годину забирає,
Голова іде коловоротом, приїлися вже буденні турботи.
Прямую швидко по рідному кварталу, на обличчі грає посмішка зухвала,
Люди обходять мене стороною, іноді дивують своєю недовірою.
А я позичу бабулець та піду його садити, що буду з ним робити, не можу уявити,
Але в кишені гаманець, то головне... тому прямую навпростець.
А гаманець на товстому ланцюзі, широкі штанці, усе є при собі,
Чимчикую, зиркаю очима, реагую, коли муза моднява лине.

Приспів:
День у день душа розквітає. День у день навколо весна.
День у день серце співає...
День у день душа розквітає. День у день навколо весна.
День у день серце виграває...

Дає мені натхнень бадьоре довкілля, пронизує наскрізь, як електрохвиля.
Дмухає легенько зустрічний вітерець, виробляє повітряний танець.
Триває далі природня вистава, день у день така собі доречна забава,
Рятує мене від зеленого смуту, коли падає зір на буденність закинуту.
Я повернусь тепер, дивлюсь на небо синє, стеля небесная мене накрила
Обрієм окреслила свої кордони, сонячне сяйво дає мені фотони.
Іду, дарую енергію настрою, бажаю залучити до життя більше контрасту,
Райдужно, барвисто зустрічаю день у день, кожен день дарує нових вражень.

Приспів

Похожие новости.

Я работаю лаборантом в «Лаборатории». И хотя каким на хрен лаборантом? Я работаю уборщицей в «Лаборатории» у Влади. Цвет российской рэп-науки, я бы даже так сказала. Приходят со своими колбочками,

( Т.Залужная/Т.Залужная ) 1.Малевала на снегу белые ромашки, Я не знала, что смогу полюбить однажды, Зачем, зачем я, зачем, малевала? Малевала на снегу белые ромашки, Я не знала, что смогу полюбить однажды, Зачем, зачем я, зачем,

I got the blues for Mississippi I got the blues for Tennessee Anywhere south there'd be Dixon line it's where I long to be When I get a lonesome feeling down in

I see skies of blue, clouds of white The bright blessed day The dark sacred night And I think to myself, what a wonderful world I see trees of green, red roses too I see

Забуваю я, що сказати хотіла Не знаходжу слів замолити провину Через сотню швів відчувається тіло Через стільки днів я вернутись повинна Я втекти не можу І впізнати також Я встигаю з ночі Забувати землю Я б втекла напевно Та