День У День
Починаю день, як звичайна людина, п’ять хвилин на їжу, збирання годину забирає,
Голова іде коловоротом, приїлися вже буденні турботи.
Прямую швидко по рідному кварталу, на обличчі грає посмішка зухвала,
Люди обходять мене стороною, іноді дивують своєю недовірою.
А я позичу бабулець та піду його садити, що буду з ним робити, не можу уявити,
Але в кишені гаманець, то головне... тому прямую навпростець.
А гаманець на товстому ланцюзі, широкі штанці, усе є при собі,
Чимчикую, зиркаю очима, реагую, коли муза моднява лине.
Приспів:
День у день душа розквітає. День у день навколо весна.
День у день серце співає...
День у день душа розквітає. День у день навколо весна.
День у день серце виграває...
Дає мені натхнень бадьоре довкілля, пронизує наскрізь, як електрохвиля.
Дмухає легенько зустрічний вітерець, виробляє повітряний танець.
Триває далі природня вистава, день у день така собі доречна забава,
Рятує мене від зеленого смуту, коли падає зір на буденність закинуту.
Я повернусь тепер, дивлюсь на небо синє, стеля небесная мене накрила
Обрієм окреслила свої кордони, сонячне сяйво дає мені фотони.
Іду, дарую енергію настрою, бажаю залучити до життя більше контрасту,
Райдужно, барвисто зустрічаю день у день, кожен день дарує нових вражень.
Приспів
Похожие новости.
Серце
Не суди, милий, не суди. Не вини, любий, не вини. Слухай, шепоче моє серце, Чому болить воно, Про що болить воно? Приспів: Тихо співало серце, не буди його, Довго шукало серце, не жени його, Та помилялось серце, не
Сизокрилий Голубонько
Сизокрилий голубоньку, По полю літаєш, Ти не сієш, ти й ореш, | З чого жити маєш? | (2) Ой, з того я житу маю, Що пахар пахає, Пахар сіє, вітер віє
Rising Sun
On the street of villains taken for a ride You can have the devil as a guide Crippled by the boundaries, programmed into guilt Til your nervous system starts to tilt In a room
Сміх-музика
А я пам’ятаю щаслий твiй смiх - Ми кружляли у вихорi вальсу. I весь бiлий свiт iснував лиш для нас одних... То був випуск останнього класу. Приспiв: Нам зорi моргали з космiчних глибин, У днiпровських дзеркалились
Дєвочка-мєнт
Ти сиділа навпроти, поміж гостей, Чарувала мене глибиною очей, Ти жувала сільодку і салат олів’є Мої друзі дивились на тебе скоса, На колінах лежала золотиста коса, Мій найкращий товариш, мій старий добрий кент Підійшов і сказав,
