Порой-порой
Муз: К.Львович
Сл. К.Львович
Зайдя за грань оконного стекла
Воспоминанья вдаль меня уносят.
Я бы цветы, как прежде, в косы заплела,
Да ты просил, чтоб срезала я косы.
Живу теперь, о прошлом не скорбя,
Нет кос, и нет цветов, и нет тебя.
Порой-порой, осеннею порою,
Когда земля укутана листвою,
В дверь постучишь, я не открою дверь,
Мне надоело ждать тебя, поверь.
Опять зима придет из темноты,
Покроет небо снежным покрывалом.
А я бы в косы заплела твои цветы,
Да все цветы твои давно увяли.
Но лишь когда рассвет окрасит даль
Приходят сон, тревога и печаль.
Порой-порой, осеннею порою,
Когда земля укутана листвою,
В дверь постучишь, я не открою дверь,
Мне надоело ждать тебя, поверь.
Похожие новости.
Ми — Мертвий Півень
Добрий вечір Добрий вечір Добрий вечір вам Добрий вечір Добрий вечір Добрий вечір вам Добрий вечір Добрий вечір Добрий вечір вам Ми - Мертвий півень, Мертвий півень - ми Ми - Мертвий півень, Мертвий півень - ми Ми - Мертвий півень,
Ehrenmann
Pl?tzlich verstorben, der Herr nahm ihn zu sich. Von uns gegangen, man ahnte vorher nichts. Evangelisch beigesetzt ruht er auf dem S?dfriedhof. Wir werden ihn nicht vergessen, sein Tod ist ein Verlust. Wir nehmen Abschied in Liebe und in
Bormenzal
Сiно,просо ротом,носом! Випив смаги-iж бумаги! Випив водки-iж сельодки! Є такий прилад,в Верховинському районi, Щоби корову доiти. Називається-БАРМЕНЦАЛЬ!!! Штрикли хлопцi пiд смереку-нарубались Спили пiсню задалеку-наспiвались Нарубались-наспiвались Н-А-Р-У-Б-А-Л-И-С-Ь!!! В синю даль БАРМЕНЦАЛЬ о-о-о Майонез "Провансаль" о-о-о В синю даль як ГУКНУ о-о-о А менi б в ДАЛИНУ о-о-о Синє небо,синi
Там, Где Клен Шумит
Припев: Там, где клён шумит над речной волной, Говорили мы о любви с тобой. Кто-то убивает, добавляя в бокалы хрустальные цианистый калий, Кто посмелей - стреляет, нажимая спусковой крючок пальцем. Злая карма ожидает каждого поздно
Крода — З-за Обрію
...Ой, як було з-за обрію Випливали княжі човни: Ратників сотні - чисельна дружина Із Києва на Візантію рушили... Блистіли мечі та штандарти Перуна - Стихали Дніпровські пороги! Стрімко летіли човни Святослава - Несли ж їх бо внуки
