Порой-порой
Муз: К.Львович
Сл. К.Львович
Зайдя за грань оконного стекла
Воспоминанья вдаль меня уносят.
Я бы цветы, как прежде, в косы заплела,
Да ты просил, чтоб срезала я косы.
Живу теперь, о прошлом не скорбя,
Нет кос, и нет цветов, и нет тебя.
Порой-порой, осеннею порою,
Когда земля укутана листвою,
В дверь постучишь, я не открою дверь,
Мне надоело ждать тебя, поверь.
Опять зима придет из темноты,
Покроет небо снежным покрывалом.
А я бы в косы заплела твои цветы,
Да все цветы твои давно увяли.
Но лишь когда рассвет окрасит даль
Приходят сон, тревога и печаль.
Порой-порой, осеннею порою,
Когда земля укутана листвою,
В дверь постучишь, я не открою дверь,
Мне надоело ждать тебя, поверь.
Похожие новости.
Виновата Я
Закружилась голова, я ему сказала "да" Ах, мама, я пропала От него схожу с ума, без оглядки влюблена Ах, мама, ты же знала. Всю себя я отдала, без остатка, до конца Ну хватит, я устала Мама
Авіарейс
Кажеш ти я буду не одна І від нас не лишиться сліда (2) Що тобі тепла не дарував Та ночами часто пропадав (2) Приспів: Авіарейс ти полетиш Маєш квиток у невідоме Авіарейс заполониш Простір небес смутком казковим Стала як
Зима
Зима Лід тонкий і прозорий Зима в твоїх ненаглядних очах Зима, холодні білі простори Зима та снігом занесений шлях Що зталося з нами не знаю Німа прохолода долонь Я погляд від тебе ховаю Ти мовчки стоїш осторонь Ти все
Холодно
Холодно без трусів, дощ іде на голову, Випив чаю, ось уже цигарок - ще одна, А Кузьма каже, що буде війна. Вибори-шмибори, випив би, грошей би, Дощ іде, човен пливе І Іран каже що буде
Снежный Мальчик `2001
Я не пойму, зачем мне в час ночной, Когда так невозможно быть одной, Холодный этот ветер, этот вечер. Ты словно из метели из зимы, Где можно только стужи взять взаймы... Но мы друг друга любим,
