Пошук
Тихо віє вітер опадає листя
І морозом в спину дихає зима
Опустіло серце ніби ненавмисне
Все, що хтів – закінчив і мети нема
І не зрозуміло, що тобі потрібно
Дівки і горілка в пекло доведуть
Чим зайняти душу, чим зігріти тіло
Пошук, вічний пошук буть або не буть
Холодно надворі, мерзне в хаті кішка
Миш в норі зховалась, іній на вікні
Випив грамів 200 й нову гарну дівку
(знов замкнулось коло) в постіль я повів
Похожие новости.
Мак Цвіте (Частина IІ)
І степ востаннє над рікою Ординець міряв головою... Все ближче коні, лиця злі, Схрестились, скрегнули шаблі, Переплелися іскри з кров’ю, І знову криком Придніпров’я Прошив у жасі людолов. Та біснувалась криця знов, Шипіла кров, шипіла піна. Козак вимощував долину Чужинським
Ветер-Зной
Глазик стеклянненький, носик сопливенький Он на тебя похож, Ты на него. Все вы одно лицо, Все вы одна беда, Кто-то собрал из вас горе-города Горе-города Припев: То ли ветер, то ли зной мешает им любить. Расскажи нам
Москвичка
1. Неровность вычурная крыш течет за горизонт. Семнадцатый квартал. Париж. Чуть вздрагивает зонт. И женщина французская, серьезна и мила, Спешит сквозь утро тусклое, должно быть проспала. И тем, кто встретится с ней улочкою узкою, Не
Уезжаю
А в купе моем то жарко, то холодно. А на столе моем то водка, то чай. А за окном то Воронеж, то Вологда На перроне то «привет», то «прощай». И стучат колеса песнь немудреную, Как
Птица Вольная
Незванный мой, нежданный мой В окно ты залетел ко мне Обжег ты где-то свои крылья И не смог лететь В руках моих согрелся ты И попросил попить воды Потом уснул в моих ладонях До весны Припев: Птица вольная летала
