Пошук

Тихо віє вітер опадає листя

І морозом в спину дихає зима

Опустіло серце ніби ненавмисне

Все, що хтів – закінчив і мети нема

І не зрозуміло, що тобі потрібно

Дівки і горілка в пекло доведуть

Чим зайняти душу, чим зігріти тіло

Пошук, вічний пошук буть або не буть

Холодно надворі, мерзне в хаті кішка

Миш в норі зховалась, іній на вікні

Випив грамів 200 й нову гарну дівку

(знов замкнулось коло) в постіль я повів

Похожие новости.

Мак Цвіте (Частина IІ)

І степ востаннє над рікою Ординець міряв головою... Все ближче коні, лиця злі, Схрестились, скрегнули шаблі, Переплелися іскри з кров’ю, І знову криком Придніпров’я Прошив у жасі людолов. Та біснувалась криця знов, Шипіла кров, шипіла піна. Козак вимощував долину Чужинським

Ветер-Зной

Глазик стеклянненький, носик сопливенький Он на тебя похож, Ты на него. Все вы одно лицо, Все вы одна беда, Кто-то собрал из вас горе-города Горе-города Припев: То ли ветер, то ли зной мешает им любить. Расскажи нам

Москвичка

1. Неровность вычурная крыш течет за горизонт. Семнадцатый квартал. Париж. Чуть вздрагивает зонт. И женщина французская, серьезна и мила, Спешит сквозь утро тусклое, должно быть проспала. И тем, кто встретится с ней улочкою узкою, Не

Уезжаю

А в купе моем то жарко, то холодно. А на столе моем то водка, то чай. А за окном то Воронеж, то Вологда На перроне то «привет», то «прощай». И стучат колеса песнь немудреную, Как

Птица Вольная

Незванный мой, нежданный мой В окно ты залетел ко мне Обжег ты где-то свои крылья И не смог лететь В руках моих согрелся ты И попросил попить воды Потом уснул в моих ладонях До весны Припев: Птица вольная летала