Песня О Звездах
Мне этот бой не забыть нипочем,
Смертью пропитан воздух,
А с небосклона бесшумным дождем
Падали звезды.
Вон снова упала, и я загадал -
Выйти живым из боя.
Так свою жизнь я поспешно связал
С глупой звездою.
Я уж решил - миновала беда,
И удалось отвертеться,
Но с неба свалилась шальная звезда
Прямо под сердце.
Нам говорили:"Нужна высота,
И не жалеть патроны!"
Вон покатилась вторая звезда
Вам на погоны.
Звезд этих в небе как рыбы в прудах,
Хватит на всех с лихвою.
Если б не насмерть, ходил бы тогда
Тоже героем.
Я бы звезду эту сыну отдал,
Просто, на память.
В небе висит, пропадает звезда:
Некуда падать.
Похожие новости.
Що Було
Що було, то вже пройшло, Але я то не забуду, Що було, то вже нема І ніколи вже не буде, А що є завжди мина І нічим то не втримаєш, Після осені зима приходить, Ти, напевно, знаєш. Після
Дзвонар
На пагорбі собор ошатний Чарує сяйвом куполів, Стрункий монах, мов птах крилатий, Плекає там урочий дзвін. Судилось, щоб дзвонар побачив Мене заквітчану в саду, Відтоді дзвони його плачуть, А я до храму все не йду. Приспів: Божий дзвін, чарівний
Сонця В Калюжах
І І з усіма сміятись і плакати Не все одно, що буть цілком байдужим. Є в світі речі - дуже неоднакові Сонця на небі, сонця в калюжах. Приспів: Є день і ніч, Брехня і правда Сонця на небі,
Козача Могила
Ти віриш, що досі триває бій, Що кров’ю полита сира земля, Навіки спинився час, коли ти впав з коня. Ти мабуть не бачив і не відчув Мить, коли вічним сном заснув, Востаннє побачивши ці вільні
Вольная Воля
Цвітуть небеса барвінково у вольної волі І місячна барва з високих небес струменить І пісня єднання збирає у дружньому колі Народ, що покликаний вольную волю любить. Збираймося, друзі, до гурту не раз і не
