На Дн

Безглуздо пульсує буття
У виснажених артеріях
З каналізаційних систем
Розхлюпуються бактерії
Вічності голий кістяк
Обгризений пацюками
Дороги невпізнаний труп
На карті, розмитій дощами

Приспів:
Синтетичних істин кубло
Розвертається злою безоднею
Підступно гніздяться на дні
Маніакальні світогляди

Біль накопичує силу
В роздробленому суглобі
Чорні провалля облич
Хапають останній промінь
Майбутнього тліє недопалок
Смітники обростають шкірою
У світанковій імлі
Щедро насиченій вірусом

Похожие новости.

Не космiчними стежками Ми щодень, щонiч блукали, А мiськими скверами, Тихими озерами, Бiгли горами й морями, Пролiтали днями, Грiли землю грiшную I траву торiшную. Приспів: Не космiчними стежками розведем вогонь... Загорається над нами вiд тепла долонь... (весь куплет - 2) Роздавалися громами, Журавлиними клинами, Розливались

Что там вдали? Вся моя жизнь, ты читаешь ее между строк. Погоди, погоди нажимать запотевший курок! Не грусти обо мне и не думай, дорогая до боли земля. Я устал не найдя своей пули,

1 Пам’ятає двір старенький Як була вона маленька. "Гей, принцесо", - кликали її, А вона мені казала: "Ти русява і я русява, Хай міркують всі, що сестри ми". Приспів: Дівчинка русява, з русою косою, Хто тебе цілує? Хто тепер з

Мой страх прозрачен, как воздух, мой рок, как вор, Он дожидается ночи и лезет в дом. Он оставляет улики себе назло, Сжигает письма и книги, и пьёт вино. Когда бежать становиться поздно, Когда душа выходит

Ты опять уходишь Меня за нос водишь Боль растет как снежный ком Был не идеален И за все ошпарен В самом сердце кипятком Едет вдаль паровозик Любовь от сердца увозит А ты, ты в груди у Нарцисса Я всерьез