Зірки

Бачиш, у небі блукають зірки,
Начебто очі сріблястих птахів,
З вітром пливуть в майбутні часи
Мрії та сни...

Вітер у скронях, у серці любов,
Небо тримає в долонях печаль,
Падають сірі асфальти пустель,
Сльози – кришталь...

Вершники гонять у небо коней,
Хмари ховають за обрієм день,
Сонце світить в очах у дітей,
Сонце пустель...

Бачиш, у небі блукають зірки,
Начебто очі сріблястих птахів,
Не відшукати лише на землі
Слід теплих крил...

Тіні танцюють на лезах вогню
Танок метеликів – танок життя,
В крилах літаючого кораблю
Бруд і гілля...

Чуєш, десь там, де тамтами війни,
Плачуть гітари весни і любові,
В небі плачуть, де вітри і зорі,
В небі моря, в морі неба... (2)

Похожие новости.

Прощальний Романс

А я тебе кидаю В світі такому холодному. Всі клятви й обіцянки Раптом упали в ціні. І тільки два слова, Два слова сумління колотимуть: Пробачиш мені? Моя мила, пробачиш мені? Пробач мені, мила, Яви свою милість, пробач мені. Звільни мою

Відчай (Зів’ялі Квіти)

Смiятись буду, хоч плачуть очi, Я проти тебе - день проти ночi... Приспів: Зiв’ялi квiти на дощi - В моїй душi, в моїй душi. Що плачуть очi - не питай, День проти ночi. Самота. (весь куплет

Поранена В Серце

Поранена в серце - Куля не вийшла навиліт, Поранена в серце - Куля лишилась боліти. Що було між нами - З пам’яті вигнане - стерти! А що залишилось - Просто лишилося жити! Приспів: Обірвалася струна, Ніби обірвалась я - не

Ворожка

1 За селом в старенькій хаті, Де дуби стоять крислаті, Де в болотному лататті, Наче дим туман лежить. Там живе стара ворожка - Нелюдимо і сторожко. І годується потрошку Тим, що людям ворожить. Приспів: Гей, ворожко, ти, ворожко, Погадай мені хоч

Опять Метель (А. Пугачёва и К. Орбакайте)

За тобой, не закрывая дверь, Я уже живу который год. И с тех пор отсчет моих нечаянных потерь Остановленный, кого-то ждет. Опять метель, И мается былое в темноте… Опять метель… Две вечности сошлись в один короткий день… Ты