La Liberte
Sur une guitare, sur un violon
Qu'il soit trop tard, qu'il soit trop long
Sur un boulevard ou sous un pont
Le sans-logis fait sa chanson
Sur une guitare sur un violon
Sur un tam-tam du Gabon
Sur une batterie ? l'occasion
Le sans-patrie fait sa chanson
Si la v?rit? sort de la bouche du m?tro
Si le monde entier dit qu'on a tort d'aimer trop
Quand l'hiver est rude et qu'on crie "chaud les marrons"
Le sans-abri fait sa chanson
La libert?
C'est pas la porte ? c?t?
La libert?
C'est le bout du monde
Sur une guitare, sur un violon
Sur des gamelles et des bidons
A tout hasard sous les balcons
Le sans-papiers fait sa chanson
Sur une guitare, sur un violon
Sur un air de Duke Ellington
A bout de souffle, ? bout de son
Le sans-le-sou fait sa chanson
Si la v?rit? sort de la bouche du m?tro
Si le monde entier dit qu'on a tort d'aimer trop
Quand l'hiver est rude et qu'on crie "chaud les marrons"
Le sans-culotte fait sa chanson
La libert?
C'est pas la porte ? c?t?
La libert?
C'est le bout du monde
Похожие новости.
Безнадійність
Ти ідеш повільно, ніби божевільний, І тримаєш небо в своїх руках. Але ти не чуєш, але ти не знаєш. Правду ти ховаєш в своїх очах. Я тебе не знала, але відшукала, Іскру запалила в твоїх
Не Глядя На Свою Тень
Не глядя на свою тень, Я шагаю по городу душному, равнодушному, Еще один день Назовется числом, оторвется листком. И сердце к солнцу – Раскрываясь цветком, забывая о том, Что срежут, суки, добрые люди, Не со зла – так,
Хто Я Для Тебе
Неважливо, то любов чи ні, Я малюю профіль осені І твої очі кольору ночі Ніжно пророчі. Під прицілом, під загрозою Ніч тримає, зводить з розуму, Серце німіє, плакати вміє, Але не хоче... Приспів: Гордому - сила, Вірному - рай, Вільному -
Моральний Секс
Знову я сходив наліво – Звабила мене чарівна діва. Несподівано діва виявилася раком – Зрозуміло, в сенсі, знаком зодіаку. Втомлений приходжу ввечері додому – Вдома все своє, все таке знайоме: Вмикаються пилки, б’ються тарілки, Падають планки, літають
Горное Эхо
В тиши перевала, где скалы ветрам не помеха, помеха, На кручах таких, на какие никто не проник, никто не проник Жило-поживало веселое горное, горное эхо, Оно отзывалось на крик — человеческий крик. Когда одиночество
