Лондон
Он манит меня и зовет
Город ярких витрин и людей
Она странное счастье мое
И я попал в ее сладкий плен
Под небом сонного Лондона
Останется сердце разорванным
И души умытые светом спасают себя
И четверть часа в темной улице
Влюбленные пары целуются
И Тауэр снова и снова манит меня
И Тауэр снова и снова манит меня
Он встречи со мною не ждет
Город спрятавший счастье мое
Она где-то здесь, средь камней и огней
Но я знаю, найду ее
(х3)
Под небом сонного Лондона
Останется сердце разорванным
И души умытые светом спасают себя
И четверть часа в темной улице
Влюбленные пары целуются
И Тауэр снова и снова манит меня
И Тауэр снова и снова манит меня
И Тауэр снова и снова манит меня
Похожие новости.
Крижані Вершники Велетнів Зими
Чуєш?.. вітри вовками завили Там, у нічній височині? Чорним крилом огорта небо ворон, Вкрива небокрай у зорянім вбранні Чуєш?.. Крізь вітру вий б’ють копитами Пульсуючий простір, вкритий льодами Коні крижаних вершників велетнів зими Приспів: Над горами, над лісами -
Янголе Мій
На зорі моїх днів бовваніла сльота, Тільки янгол яснів і кружляли літа. Янголе, янголе мій. А в глуху німоту, коли обрій зникав, Крізь мою суєту він стояв і чекав. Янголе, янголе мій. А коли обривалось за
Всем Делам Моим На Суше Вопреки…
Всем делам моим на суше вопреки И назло моим заботам на земле Вы возьмите меня в море, моряки, Я все вахты отстою на корабле. Любая тварь по морю знай плывет, Под винт попасть не каждый
Неопалима Купина
На Янівськім цвинтарі, На стрілецьких могилах, На сплюндрованих плитах Жовто-сині стрічки. І кетяги калини, Неначе кров України, Проросла із могил, Де лежать козаки. Жовтий пломінь свічок, Білий віск на могилах - Затверділі сльозини Стареньких сестер. Що помоляться ревно, За братів своїх милих, За сплюндровану
To Each His Own
A rose must remain with the sun and the rain or its lovely promise won't come true To each his own to each his own and my own is you What good
