В Нашім Серці Україна
Подих вітрів і духмяність ланів,
Це спадок богів, це моя Батьківщина!
Час прийшов сказати собі:
В нашім серці Україна!
Хтось завжди дуже хотів
В кайдани замкнути твою Батьківщину,
Довгий час сильно душив -
Час рятувати нашу країну!
Крізь сльози я бачу Україну,
Крізь Україну бачу сон;
Неначе чую голос Батьківщини
Прокинься, сину, час прийшов!
І прапор синьо-жовтий бачу я,
З яким боролася чума!
І гімн продовжує нам грати:
Про злочини не стану я мовчати!
Хто воював за святу Україну?
Хто захищав її у лихую годину?
Хто синьо-жовтий прапор намагався підняти?!
Ті, кого Сталін наказав повбивати!
Довгий шлях прокладали батьки,
Кров’ю платили і свободи шукали!
Тепер їхню працю шануємо ми,
Бо їх кораблі допливли до причалу!
І владу одразу охопило єврейство,
Не комуніст, так демократ!
Україну віддали в християнське блюзнірство,
Батьківщиною насправді керує кастрат!
Вони давали нам Христа,
Вони давали нам і Маркса.
Країна страждала але жила,
І зараз чекає на героя!
Нам кров’ю заплющили очі вони,
Ім’я кровопивць Батьківщини - жиди!
Закрий вдома жінку й дітей та мерщій
Зброю бери та порядок наводь!
Похожие новости.
I’m Down (But I Keep Falling)
Written by Kris Kristofferson and Rita Coolidge Hey, fairweather friend, You know you can bend me I don’t wanna break Hey, lend me a hand Something I can lean on til I’m strong enough to Make it... cause
Надо Же
Когда-нибудь я стану лучше И мудрее,чем теперь И кину взгляд с высот уже прошедших лет Как будто осенью дождливой Над солнцем залитый апрель Пойму,в чем счастья моего секрет Надо же,надо же,надо ж такому случится Надо же,надо же,так
Модна Пісня
Модним бути значить бути крутим, Модну слухати музику, не бути тупим. Пити кока-колу і з плеєром ходити І тільки в своє задоволення жити. На все що відбувається уваги не звертати І жити щоб бажання свої
Я Не Верю Твоим Глазам
Разобью телефон в мусор Зима приносит меня в жертву Я не верю твоим глазам Не навижу себя слушать И устаю от звонков Этот город пустой так танцует Этот город со мной так рисует Я не верю твоим
Морская Сказка
На рассвете корабль отправлялся А на нем молодой капитан На причале с любимой прощался На причале ее целовал Расставаться им так не хотелось Но коль ветер надул паруса Моряки тут же взяли за дело И он ей
