В Нашім Серці Україна
Подих вітрів і духмяність ланів,
Це спадок богів, це моя Батьківщина!
Час прийшов сказати собі:
В нашім серці Україна!
Хтось завжди дуже хотів
В кайдани замкнути твою Батьківщину,
Довгий час сильно душив -
Час рятувати нашу країну!
Крізь сльози я бачу Україну,
Крізь Україну бачу сон;
Неначе чую голос Батьківщини
Прокинься, сину, час прийшов!
І прапор синьо-жовтий бачу я,
З яким боролася чума!
І гімн продовжує нам грати:
Про злочини не стану я мовчати!
Хто воював за святу Україну?
Хто захищав її у лихую годину?
Хто синьо-жовтий прапор намагався підняти?!
Ті, кого Сталін наказав повбивати!
Довгий шлях прокладали батьки,
Кров’ю платили і свободи шукали!
Тепер їхню працю шануємо ми,
Бо їх кораблі допливли до причалу!
І владу одразу охопило єврейство,
Не комуніст, так демократ!
Україну віддали в християнське блюзнірство,
Батьківщиною насправді керує кастрат!
Вони давали нам Христа,
Вони давали нам і Маркса.
Країна страждала але жила,
І зараз чекає на героя!
Нам кров’ю заплющили очі вони,
Ім’я кровопивць Батьківщини - жиди!
Закрий вдома жінку й дітей та мерщій
Зброю бери та порядок наводь!
Похожие новости.
Це Зима (разом з Юлією Лорд)
Сніг мете, замело всю округу І приємне таке це ненастя Очі дитячі палають від щастя Приспів: Це зима, це зима, це зима, це зима, це зима... З’явилась в подвір’ї баба снігова Це зима, це зима, це
These Are Our Heroes
[Nas:] "This ain't for everybody. Y'all know who y'all are Yeah you, y'all know who y'all are. These are our heroes." [Chorus: Nas] Let's hear it, one for the coons on UPN 9
Лісовий Шлях
Лісовий нічний шлях, наче хтось білих птах налякав, Так приходить зима і приносить вона несподівану радість чекання. Що розтануть сніги, а круті береги на весні зацвітуть, Пролісковим дощем залоскоче повітря весняне І тьмямі задзвенять
Мария Ивановна
Йоу, то что ты забиваешь в штакеты в парках Такой дрэг я оставлял шнырям на раскумарку То что ты называешь смешным дымом в натуре Галимый бутер, не является дурью То что вызывает у тебя
Час Мина
І час минає, час біжить, І, кому треба, не стоїть. Та дуже довга ця доба, Та, що зоветься "без кінця". Вони не бачили майбутнє. Безсмертя було в них могутнім. Не зрозуміли вони вчасно - Вогник цей вже
