В Нашім Серці Україна

Подих вітрів і духмяність ланів,
Це спадок богів, це моя Батьківщина!
Час прийшов сказати собі:
В нашім серці Україна!
Хтось завжди дуже хотів
В кайдани замкнути твою Батьківщину,
Довгий час сильно душив -
Час рятувати нашу країну!

Крізь сльози я бачу Україну,
Крізь Україну бачу сон;
Неначе чую голос Батьківщини
Прокинься, сину, час прийшов!
І прапор синьо-жовтий бачу я,
З яким боролася чума!
І гімн продовжує нам грати:
Про злочини не стану я мовчати!

Хто воював за святу Україну?
Хто захищав її у лихую годину?
Хто синьо-жовтий прапор намагався підняти?!
Ті, кого Сталін наказав повбивати!
Довгий шлях прокладали батьки,
Кров’ю платили і свободи шукали!
Тепер їхню працю шануємо ми,
Бо їх кораблі допливли до причалу!

І владу одразу охопило єврейство,
Не комуніст, так демократ!
Україну віддали в християнське блюзнірство,
Батьківщиною насправді керує кастрат!
Вони давали нам Христа,
Вони давали нам і Маркса.
Країна страждала але жила,
І зараз чекає на героя!
Нам кров’ю заплющили очі вони,
Ім’я кровопивць Батьківщини - жиди!
Закрий вдома жінку й дітей та мерщій
Зброю бери та порядок наводь!

Похожие новости.

Я не хочу быть старым и как то глупо умирать молодым. Повышение благосостояния бесконечно. Популярность это вообще как дым. Завтра ты забудешь мое имя, я сомневаюсь, что ты его сейчас знаешь. Ладно, я тебя

Справа руки, зліва очі, Різні штуки, грізні порчі, Розлито "Альтанку", творчі перерви, З самого ранку-здали нерви. Світ шукає мене, світ мене ловить... Бо я компромат, я розбитий навпіл, І військомат і паспортний стіл, Полюють мене, на пастці-пастка, Все

Мой страх прозрачен, как воздух, мой рок, как вор, Он дожидается ночи и лезет в дом. Он оставляет улики себе назло, Сжигает письма и книги, и пьёт вино. Когда бежать становиться поздно, Когда душа выходит

Коли вишнево квітла полонина, Звела з тобою нас одна стежина, Повз мене ти пройшла, моя дівчино, І музика одна в тобі жила... Приспів: Бо тільки буковинське танґо знало, В який мене ти вечір покохала, Як скрипка моя

Вдаль уносят нас рассветы, видим краешек земли. Отчего так строг сегодня папа? Ты же был таким, как мы. Белым облаком растают все печали на пути. Ты же знаешь, так бывает,