В Нашім Серці Україна

Подих вітрів і духмяність ланів,
Це спадок богів, це моя Батьківщина!
Час прийшов сказати собі:
В нашім серці Україна!
Хтось завжди дуже хотів
В кайдани замкнути твою Батьківщину,
Довгий час сильно душив -
Час рятувати нашу країну!

Крізь сльози я бачу Україну,
Крізь Україну бачу сон;
Неначе чую голос Батьківщини
Прокинься, сину, час прийшов!
І прапор синьо-жовтий бачу я,
З яким боролася чума!
І гімн продовжує нам грати:
Про злочини не стану я мовчати!

Хто воював за святу Україну?
Хто захищав її у лихую годину?
Хто синьо-жовтий прапор намагався підняти?!
Ті, кого Сталін наказав повбивати!
Довгий шлях прокладали батьки,
Кров’ю платили і свободи шукали!
Тепер їхню працю шануємо ми,
Бо їх кораблі допливли до причалу!

І владу одразу охопило єврейство,
Не комуніст, так демократ!
Україну віддали в християнське блюзнірство,
Батьківщиною насправді керує кастрат!
Вони давали нам Христа,
Вони давали нам і Маркса.
Країна страждала але жила,
І зараз чекає на героя!
Нам кров’ю заплющили очі вони,
Ім’я кровопивць Батьківщини - жиди!
Закрий вдома жінку й дітей та мерщій
Зброю бери та порядок наводь!

Похожие новости.

Yeah yeah yeah yeah woah woah woah oh Said its better better, I never should've let her know It was better to lie. I'm screaming, He's talking over, I've asked him twice, Says he don't know her, I

Загляни ты в сердечко мне И скажи "уходи" зиме Ветер воет, а ты грей меня Небо стонет, а у нас весна Попроси у облаков Подарить нам белых снов Ночь плывет и мы за ней В мир таинственных

В бетонном океане Две розы увядали В бетонном океане Две розы увядали В бетонном океане есть зелёный остров Огороженный забором, был газоном просто Колючей проволокой тот остров окружен Любой проход сквозь него Был строго запрещен Росли две розы там,

Малюнки виразні не можу роздивитись, Фарби втрачають колір, Важко на душі, втрачаю спокій. Кочуся я з гори, не можу зупинитись, І чую далі буде гірше, ніж коли було нас двоє. Не має значення, що тілом ти

Нарисовано мной Наяву и во сне За моею спиной Темнота на стене За стеною зима белым снегом За окнами, вот она… От окна по прямой Позабытые лица Нарисованы мной На последней странице И размыты в немой Темноте очертания Давние Проем… Окна… Рисует темнотой все то,