В Нашім Серці Україна

Подих вітрів і духмяність ланів,
Це спадок богів, це моя Батьківщина!
Час прийшов сказати собі:
В нашім серці Україна!
Хтось завжди дуже хотів
В кайдани замкнути твою Батьківщину,
Довгий час сильно душив -
Час рятувати нашу країну!

Крізь сльози я бачу Україну,
Крізь Україну бачу сон;
Неначе чую голос Батьківщини
Прокинься, сину, час прийшов!
І прапор синьо-жовтий бачу я,
З яким боролася чума!
І гімн продовжує нам грати:
Про злочини не стану я мовчати!

Хто воював за святу Україну?
Хто захищав її у лихую годину?
Хто синьо-жовтий прапор намагався підняти?!
Ті, кого Сталін наказав повбивати!
Довгий шлях прокладали батьки,
Кров’ю платили і свободи шукали!
Тепер їхню працю шануємо ми,
Бо їх кораблі допливли до причалу!

І владу одразу охопило єврейство,
Не комуніст, так демократ!
Україну віддали в християнське блюзнірство,
Батьківщиною насправді керує кастрат!
Вони давали нам Христа,
Вони давали нам і Маркса.
Країна страждала але жила,
І зараз чекає на героя!
Нам кров’ю заплющили очі вони,
Ім’я кровопивць Батьківщини - жиди!
Закрий вдома жінку й дітей та мерщій
Зброю бери та порядок наводь!

Похожие новости.

Он хотел себе с неба звезду Попросил её в руки упасть Чтоб наклеить на свой потолок И в объятиях с ней засыпать. И желать и гореть вместе с ней Словно сам из небесных долин И дарить

(муз. О. Злобин. сл. А. Котляров) 1.Я живу мечтой, бережно храня В памяти своей эти чувства Для тебя. Я живу мечтой оказаться там, Где в плену любви я с тобой. Припев: Ты будешь мой От рассвета до

Ти шукала мене ночами довгими Шукала мене навіть уві сні Я не буваю в кіно та тобі все одно А коли знайшла – з глузду з’їхала Я як уві сні, як у малюнках, Де ти

Памяти А. Аксенова Свистопляс, отрава, мор – Чехарда отпетых лет. Кровью отпылал сумрак в перебор, Посягнув на рикошет. Конченый герой – Псам помеха спать. Тех, кто принял бой, Смертью не

Ко мне приходили два актера из ТЮЗа, Они предлагали мне запись Карузо, Они просили, не пой больше песен, Они говорили: "Знай свое место". Ма-ма-ма-ма, Мы все актера этого театра. Но пятна - белые пятна на черной