Пане Полковнику
Я прокидаюся німий,
А ніч глуха, хоч вовком вий.
Пульсує по ікони тлі свинець багряний.
І тільки морок степовий
Карбує інеєм на склі
Портрет Світлани.
Бродить по степу розхристаний вітер.
Пестить вустами стяг над полком.
Пане полковнику, вимерзли квіти.
Джуру забито, смерть над Дніпром.
Вітер по степу пісню співає
Про Україну кольору мли.
Пане полковнику, вальс вже лунає.
Скрипка зітхає, плаче - де Ви?
Пане полковнику, сніг сипле в очі,
Сад у маєтку зрубано вщент.
Вибито вікна... Губи дівочі...
Чобіт великий... Портрет - на паркет.
Відлиго, сльози тихо лий,
Могильний дух сьогодні злий.
Гармати б’ють зимовий грім,
Тополі п’ють кудлатий дим.
Полковнику, в історію
Напишуть: "Ти загинув.
Життя - за Директорію.
А серце - за Вкраїну".
Ти не прокинешся живий.
А ніч глуха, хоч вовком вий
Пульсує по ікони тлі свинець багряний,
І тільки морок степовий
Карбує інеєм на склі
Портрет Світлани.
Похожие новости.
Як Виганяв Батька Із Хати…
Як виганяв батька із хати Як плакала мати Тремтіла осінь. Як закривав очі на лихо Та сидів тихо З болем у серці. Як по ночам не мав права спати Хотілось тікати Далеко за обрій. Я не віддам тобі свою
Ordinary World
Came in from a rainy Thursday On the avenue Thought I heard you talking softly I turned on the lights, the TV And the radio Still I can't escape the ghost of you What has happened
Поэт
Ночные города спят в одиноком сне, И только огонек мерцает в темноте. Я знаю - это ты в полночной тишине Зажег свечу любви и вспомнил обо мне. Пусти меня скорей В свой иллюзорный мир, Где детства
Morning Is A Long Way Down
Wrap your arms around me And hold me close to your light I'm too weak for flying tonight I've been running all nighttime Trying to hide from the hounds And morning is a long way
Осень
отпустить тебя очень не легко даже если только год будешь далеко Буду я скучать, буду слезы лить Знаю я тебя не смогу забыть (х2) Осень - люблю. Осень золотая, Как не любить тебя. Помню о тебе, плохо