Пане Полковнику
Я прокидаюся німий,
А ніч глуха, хоч вовком вий.
Пульсує по ікони тлі свинець багряний.
І тільки морок степовий
Карбує інеєм на склі
Портрет Світлани.
Бродить по степу розхристаний вітер.
Пестить вустами стяг над полком.
Пане полковнику, вимерзли квіти.
Джуру забито, смерть над Дніпром.
Вітер по степу пісню співає
Про Україну кольору мли.
Пане полковнику, вальс вже лунає.
Скрипка зітхає, плаче - де Ви?
Пане полковнику, сніг сипле в очі,
Сад у маєтку зрубано вщент.
Вибито вікна... Губи дівочі...
Чобіт великий... Портрет - на паркет.
Відлиго, сльози тихо лий,
Могильний дух сьогодні злий.
Гармати б’ють зимовий грім,
Тополі п’ють кудлатий дим.
Полковнику, в історію
Напишуть: "Ти загинув.
Життя - за Директорію.
А серце - за Вкраїну".
Ти не прокинешся живий.
А ніч глуха, хоч вовком вий
Пульсує по ікони тлі свинець багряний,
І тільки морок степовий
Карбує інеєм на склі
Портрет Світлани.
Похожие новости.
Человек Живет
Чужую жизнь я в бесконечном темпе наблюдаю. Она скитается за стёклами окна трамвая. Живу, а может быть в театре драму я играю, Сценарий между актами в вечернем выпуске читаю. Вижу человека, он живёт как-будто
Під Облачком
Під облачком явір похилений Сьпіват на нім пташок премилений Слухай мила як тот пташок сьпіват Же з любови нич добре не быват Ци та любов є од Бога дана Ци лем може дяблом підшептана Хоц бис
Sex
Ты осторожен так со мной, Ты помнишь все мои слова. Летим мы в тишине ночной, Стирая крылья об асфальт. И скорости двести двадцать, И можно бы целоваться, Но что-то Держит. И плавно колеса крутит, И мы с тобой просто
Не Расставайтесь
Будят рано мысли-барабаны Глаза такого цвета, как тюльпаны Которые ты любишь Зарнице без тебя не спится Всё время бред какой-то снится Когда же ты меня разбудишь? Припев: Твой душ - мой душ Я плачу - у тебя течет
Берёза
По тебе и по мне быстрый шепот. Целый мир из-под ног сорви. Между мной и тобой. Ты не трогай Если будем, смотри, беги. Мы искали себя и теряли И войну за собой оставляли Когда были… Белой молочной