Волынки и Web.
Ничего общего! Почти...

Дума: Шлях до небесної України

В рубрике: Тексты песен — 17.08.2012

Ой по небесному шляху, через чорний ковиль
Їдуть фіри чумацькії мальовані.
Ой та їдуть вони, космічних звірів поганяють,
Що то їх турецькії люди волами називають.
Легенько вони ступають, до сонечка-Ярила поспішають,
Дари йому везуть-зберігають.
І не торкне їх орда татарськая, ні неволя бусурманськая,
Бо везуть вони книги чудеснії, усякому чоловіку інтереснії:
Єрмолой, Бермолой, Савгирю і ще тую, що телятино’в обшита,
І ще тую, що телятино’в обшита.

Йой тут лихо велетенськеє придибило
Єдного чумаченька плутонсько’в гарячко’в прибило,
Очі йому закрило, язика висолопило.
Чумацький ватаг люльку з рота роняє,
Місячний попіл на полудрабок висипає,
Сльозами-зіроньками рідну землю омиває,
До чумаків промовляє:
"Йой чумаки, що ж нам робити?
Де Петра-свата схоронити!?"

Бистро-єси рішили, що робити.
У великого воза Петра-свата положити,
Другим накрити, у Всесвіта космічного запустити.
Дотепер воно літає, українським чумакам путь до Криму освіщає.
Що то його староста миргородський Великим Возом величає!
Лети, лети звеселяйся, у білі шати вбирайся,
Дума моя превелебная, на тихі води, на ясні зорі,
У світ християнський!


Похожие новости.


Karma

Karma

[Joss Stone] If I was just a little bit stronger, baby Coulda make it last a little bit longer maybe Coulda made it on my own I should have just let you go I should



Hold On

Hold On

Didn't they always say we were the lucky ones. I guess that we were once, babe, we were once, but luck will leave you cursed, it is a faithless friend, and in the



Мое Место (feat. Lil’Den)

Мое Место (feat. Lil’Den)

Пишу на бит свои мысли текстом честно. Меня даже не волнует, кому это интересно. Я рифмую за столом, на улице, диване, в кресле, В ресторане, кабаке, "Жигулях" и "Мерсе". Я не Тупак Шакур, не



Shame

Shame

Talking about life, what it was 'n' what its gonna be. Get ready for the best time. He's a friend of mine born in the '79 'n' there will be a day when



Я Войду…

Я Войду…

Отпечатав на загаре стыдливость Падает последняя одежда Мы одни и впервые крадутся прикосновения Нащупывая ток, ток Я войду в тебя и вулканы вновь проснуться И от струй дождей всё вернется к нам двоим в эту июльскую




Нет комментариев

Комментариев нет.

Извините, обсуждение на данный момент закрыто.