Дума: Шлях до небесної України
Ой по небесному шляху, через чорний ковиль
Їдуть фіри чумацькії мальовані.
Ой та їдуть вони, космічних звірів поганяють,
Що то їх турецькії люди волами називають.
Легенько вони ступають, до сонечка-Ярила поспішають,
Дари йому везуть-зберігають.
І не торкне їх орда татарськая, ні неволя бусурманськая,
Бо везуть вони книги чудеснії, усякому чоловіку інтереснії:
Єрмолой, Бермолой, Савгирю і ще тую, що телятино’в обшита,
І ще тую, що телятино’в обшита.
Йой тут лихо велетенськеє придибило
Єдного чумаченька плутонсько’в гарячко’в прибило,
Очі йому закрило, язика висолопило.
Чумацький ватаг люльку з рота роняє,
Місячний попіл на полудрабок висипає,
Сльозами-зіроньками рідну землю омиває,
До чумаків промовляє:
"Йой чумаки, що ж нам робити?
Де Петра-свата схоронити!?"
Бистро-єси рішили, що робити.
У великого воза Петра-свата положити,
Другим накрити, у Всесвіта космічного запустити.
Дотепер воно літає, українським чумакам путь до Криму освіщає.
Що то його староста миргородський Великим Возом величає!
Лети, лети звеселяйся, у білі шати вбирайся,
Дума моя превелебная, на тихі води, на ясні зорі,
У світ християнський!
Похожие новости.
Light A Fire
Watch, and wait, get ready for the sign, There are many here among us now, Who have not seen the light, We must send the word to all the people in the land, Go
Кого Ты Ждешь
Я так хотел тебя спросить наверно просто ветром быть и не давать себе забыть чем ты живешь и чем полна твоя тетрадь тебя дожди учили ждать И он не сможет опоздать, кого ты
Жениха Хотела (feat. Верка Сердючка)
Вот говорила я тебе много раз - Кого ж ты выбрала. Дурная, это ж просто атас, Какой-то страшный несуразный, Говорит ерунду. И если это выбор твой На свадьбу я не иду, Не пойду ду-ду ты ж просто
Щасливі Ми!
Останні подихи зими, Ще випав сніг, мабуть, останній. А ми з тобою зберегли За всі роки своє кохання. Кохання - мов весняний цвіт, Що лине пахощами в вирій. Щасливі ми, що стільки літ З любов’ю живемо у
Ты Будешь Драться
То, что держит тебя на пределе не найти ни в песнях, ни в книгах нам с тобой по пути, но на деле мы играем в разные игры и в твоих глазах станет вдруг тесным привычное место в
