Дума: Шлях до небесної України

Ой по небесному шляху, через чорний ковиль
Їдуть фіри чумацькії мальовані.
Ой та їдуть вони, космічних звірів поганяють,
Що то їх турецькії люди волами називають.
Легенько вони ступають, до сонечка-Ярила поспішають,
Дари йому везуть-зберігають.
І не торкне їх орда татарськая, ні неволя бусурманськая,
Бо везуть вони книги чудеснії, усякому чоловіку інтереснії:
Єрмолой, Бермолой, Савгирю і ще тую, що телятино’в обшита,
І ще тую, що телятино’в обшита.

Йой тут лихо велетенськеє придибило
Єдного чумаченька плутонсько’в гарячко’в прибило,
Очі йому закрило, язика висолопило.
Чумацький ватаг люльку з рота роняє,
Місячний попіл на полудрабок висипає,
Сльозами-зіроньками рідну землю омиває,
До чумаків промовляє:
"Йой чумаки, що ж нам робити?
Де Петра-свата схоронити!?"

Бистро-єси рішили, що робити.
У великого воза Петра-свата положити,
Другим накрити, у Всесвіта космічного запустити.
Дотепер воно літає, українським чумакам путь до Криму освіщає.
Що то його староста миргородський Великим Возом величає!
Лети, лети звеселяйся, у білі шати вбирайся,
Дума моя превелебная, на тихі води, на ясні зорі,
У світ християнський!

Похожие новости.

Мы с тобой такие разные - контрастные Но что-то общее должно же быть у нас с тобой Это наша любовь, и не хватит слов Чтобы описать её, а в остальном Я становлюсь волною, когда

Serre la main d?un grand fou Qui a jou? ? l?amour Serre la main d?un pauvre fou Qui pensait que ce jeu avec toi durerait toujours {Refrain} Serre la main d?un grand fou Le plus fou

Мой украденый покой Кто, скажи, теперь с тобой? Голос твой из пустоты Все еще со мною ты И согреть, да не согрел И догнать, да не сумел Жизнь решила все сама: Осень я, и ты - зима Припев: Забудь

Wrap your arms around me And hold me close to your light I'm too weak for flying tonight I've been running all nighttime Trying to hide from the hounds And morning is a long way

Грає вiтер, у сопiлку виграє, Соловейко щось виспiвує своє. Так витьохкує - музичить: тьох, тьох, тьох! Завмирають серденька в обох. Приспів: До схiд сонця, на свiтанку, Одягну я вишиванку. Вишиванку одягну, Як дивограй, як дивограй. Милий, рiдний, мiй Iванку, В