Дума: Шлях до небесної України
Ой по небесному шляху, через чорний ковиль
Їдуть фіри чумацькії мальовані.
Ой та їдуть вони, космічних звірів поганяють,
Що то їх турецькії люди волами називають.
Легенько вони ступають, до сонечка-Ярила поспішають,
Дари йому везуть-зберігають.
І не торкне їх орда татарськая, ні неволя бусурманськая,
Бо везуть вони книги чудеснії, усякому чоловіку інтереснії:
Єрмолой, Бермолой, Савгирю і ще тую, що телятино’в обшита,
І ще тую, що телятино’в обшита.
Йой тут лихо велетенськеє придибило
Єдного чумаченька плутонсько’в гарячко’в прибило,
Очі йому закрило, язика висолопило.
Чумацький ватаг люльку з рота роняє,
Місячний попіл на полудрабок висипає,
Сльозами-зіроньками рідну землю омиває,
До чумаків промовляє:
"Йой чумаки, що ж нам робити?
Де Петра-свата схоронити!?"
Бистро-єси рішили, що робити.
У великого воза Петра-свата положити,
Другим накрити, у Всесвіта космічного запустити.
Дотепер воно літає, українським чумакам путь до Криму освіщає.
Що то його староста миргородський Великим Возом величає!
Лети, лети звеселяйся, у білі шати вбирайся,
Дума моя превелебная, на тихі води, на ясні зорі,
У світ християнський!
Похожие новости.
Thank You
They said when you find love you'd better hold on You gotta keep it close to you but you gotta give love if you gonna get love and you will know when love's found you So I just
Певица
Певица Пустой комнаты стены сонно сопят стонами Любви двух, рассыпая сыпью постеры. Люстры тускло, горели будто костры, Юля добавляла в коктейль грусти слезы и мечты... "...Желаю любви", - пела в пол силы Whitney Со старой кассеты,
Fuck Them All
La nature est changeante L'on respire comme ils mentent De fa?on ravageuse La nature est tueuse Au temps des « Favorites » Autant de r?ussites Pour l'homme qui derri?re a... Une « Belle » qui s'affaire... ? Faire...
What’s Really Happening
Grown inside a plastic box Micro thoughts and safety locks Hearts become outdated clocks Ticking in your mind Now it's time to close our eyes Now it's time to say goodbye Now it's time to face
Эх, Москва
Снова по деревне дождь идёт, И пчела жужжит в оконце, И трава на цыпочки встаёт, Чтобы раньше всех увидеть солнце. Но среди асфальта у моста, Я машу вслед облаку рукою, Эх, Москва моя Москва, Что же ты
