Дума: Шлях до небесної України

Ой по небесному шляху, через чорний ковиль
Їдуть фіри чумацькії мальовані.
Ой та їдуть вони, космічних звірів поганяють,
Що то їх турецькії люди волами називають.
Легенько вони ступають, до сонечка-Ярила поспішають,
Дари йому везуть-зберігають.
І не торкне їх орда татарськая, ні неволя бусурманськая,
Бо везуть вони книги чудеснії, усякому чоловіку інтереснії:
Єрмолой, Бермолой, Савгирю і ще тую, що телятино’в обшита,
І ще тую, що телятино’в обшита.

Йой тут лихо велетенськеє придибило
Єдного чумаченька плутонсько’в гарячко’в прибило,
Очі йому закрило, язика висолопило.
Чумацький ватаг люльку з рота роняє,
Місячний попіл на полудрабок висипає,
Сльозами-зіроньками рідну землю омиває,
До чумаків промовляє:
"Йой чумаки, що ж нам робити?
Де Петра-свата схоронити!?"

Бистро-єси рішили, що робити.
У великого воза Петра-свата положити,
Другим накрити, у Всесвіта космічного запустити.
Дотепер воно літає, українським чумакам путь до Криму освіщає.
Що то його староста миргородський Великим Возом величає!
Лети, лети звеселяйся, у білі шати вбирайся,
Дума моя превелебная, на тихі води, на ясні зорі,
У світ християнський!

Похожие новости.

Их восемь, нас двое - расклад перед боем Не наш, но мы будем играть. Сережа, держись, нам не светит с тобою, Но козыри надо равнять. Я этот небесный квадрат не покину Мне цифры сейчас не

муз. и сл. И.Латышко Ты видишь пожелтевшие листья, Ты слышишь тихий шёпот дождя. Ты больше назад не вернёшься И я не увижу тебя. Но никогда не забудешь Ушедшего лета глаза, И тихо уснёт на ресницах Из капли

Муз: А.Иванов Сл. Д.Рубин Дуэт с сыном Сашей Как построить замок из песка, Как достать руками облака, Сколько нужно дней пешком до Африке идти. Как помочь товарищу в беде, Как исправить двойку в дневнике, Как помыть

Я придумал мир, Но меня разорвал народ Я устроил пир, Но мясо мое съел урод Хорошая игра: уничтожение самого себя! Я крикнул "Вперед!" Все дрались как звери Очень трудно верить, что Хорошая игра: уничтожение самого себя! И Я горжусь тем Что

І знов вмирає новий день І сонце замерзає в місяць. В саду неспіваних пісень, Ти залишатись не хотіла. Приспів: Наше рандеву Пам’ятаєш? Наше рандеву, Замість сонця Наше рандеву... І знов наснишся, як тоді, Торкнешся мокрою рукою. Я подарую світ тобі За те, щоб