Дума: Шлях до небесної України

Ой по небесному шляху, через чорний ковиль
Їдуть фіри чумацькії мальовані.
Ой та їдуть вони, космічних звірів поганяють,
Що то їх турецькії люди волами називають.
Легенько вони ступають, до сонечка-Ярила поспішають,
Дари йому везуть-зберігають.
І не торкне їх орда татарськая, ні неволя бусурманськая,
Бо везуть вони книги чудеснії, усякому чоловіку інтереснії:
Єрмолой, Бермолой, Савгирю і ще тую, що телятино’в обшита,
І ще тую, що телятино’в обшита.

Йой тут лихо велетенськеє придибило
Єдного чумаченька плутонсько’в гарячко’в прибило,
Очі йому закрило, язика висолопило.
Чумацький ватаг люльку з рота роняє,
Місячний попіл на полудрабок висипає,
Сльозами-зіроньками рідну землю омиває,
До чумаків промовляє:
"Йой чумаки, що ж нам робити?
Де Петра-свата схоронити!?"

Бистро-єси рішили, що робити.
У великого воза Петра-свата положити,
Другим накрити, у Всесвіта космічного запустити.
Дотепер воно літає, українським чумакам путь до Криму освіщає.
Що то його староста миргородський Великим Возом величає!
Лети, лети звеселяйся, у білі шати вбирайся,
Дума моя превелебная, на тихі води, на ясні зорі,
У світ християнський!

Похожие новости.

Че ты паришься? Че ты, че ты паришься? Че ты паришься? Че ты, че ты паришься? Че ты паришься паря? Расслабься! Позади машины испуганный голос, Полный Газ плюс, от шин пару голос, Меня зовут Айк

Я живу в режиме схемы с полуночи до утра, Несмотря на все проблемы мы с тобой два комара, Так сыграем на рояле безобидный преферанс, Потому что в кинозале темнота и декаданс. У меня в

[Intro] Yeah yeah yeah yeah y'all... New York City... Tryna to see where I'ma go tonight... The most famous town in the whole fuckin' world... The other night, nigga was at Lotus... I hit P

Я слушал дождь. Я думал о тебе. А по стеклу текли, как слезы, струи. Я вспоминал минувшую весну. Твои глаза, слова и поцелуи. Ты говорила, что любовь пройдет. Пройдет как жизнь: с улыбкой грусти мимо. Но,

То, что происходит Я даже не знаю Я иду в огне Но я не сгораю Катишься по рельсам Гасишься и гаснешь И вдруг это сердце Распахнуто настежь И вагон, где ты был Проносится мимо И все неизъяснимо. То,