Дума: Шлях до небесної України

Ой по небесному шляху, через чорний ковиль
Їдуть фіри чумацькії мальовані.
Ой та їдуть вони, космічних звірів поганяють,
Що то їх турецькії люди волами називають.
Легенько вони ступають, до сонечка-Ярила поспішають,
Дари йому везуть-зберігають.
І не торкне їх орда татарськая, ні неволя бусурманськая,
Бо везуть вони книги чудеснії, усякому чоловіку інтереснії:
Єрмолой, Бермолой, Савгирю і ще тую, що телятино’в обшита,
І ще тую, що телятино’в обшита.

Йой тут лихо велетенськеє придибило
Єдного чумаченька плутонсько’в гарячко’в прибило,
Очі йому закрило, язика висолопило.
Чумацький ватаг люльку з рота роняє,
Місячний попіл на полудрабок висипає,
Сльозами-зіроньками рідну землю омиває,
До чумаків промовляє:
"Йой чумаки, що ж нам робити?
Де Петра-свата схоронити!?"

Бистро-єси рішили, що робити.
У великого воза Петра-свата положити,
Другим накрити, у Всесвіта космічного запустити.
Дотепер воно літає, українським чумакам путь до Криму освіщає.
Що то його староста миргородський Великим Возом величає!
Лети, лети звеселяйся, у білі шати вбирайся,
Дума моя превелебная, на тихі води, на ясні зорі,
У світ християнський!

Похожие новости.

Once I had a girlfriend, she loved to hear me sing But I left her in Nashville, flew west on a silver plane My family can't kid me anymore They never really liked

Приспів: Розцвітають кущі ясміну, Грає сонце в височині, Чи зустріну, чи не зустріну? Чи побачу тебе, чи ні? І куди б скерувати кроки, Щоб тебе я могла знайти? Тільки бачу, - іде високий, Придивляюсь, чи то ж не

La differenza tra me e te Non l’ho capita fino in fondo veramente bene Me e te Uno dei due sa farsi male, l’altro meno Per? me e te E’ quasi una negazione. Io mi perdo

Хочеш бути вітром в полі? - Я тебе зроблю! Хочеш мати звізду з неба? - Я її вкраду! В кишені маю сонце. Купив тобі весну. Але проспав. Забув збрехати. Я п’яний вже. І хочу спати. Приспів: Оксана, Оксана, Оксана,

Теперь и не ждать, теперь и не знать Недели летели, грусть, писала что-то в тетрадь Между строками читаю романы Набокова Хотелось кричать, одинокая Мне ли не ждать? скажи, мне ли не знать? Писать стихи, чтобы