Дума: Шлях до небесної України

Ой по небесному шляху, через чорний ковиль
Їдуть фіри чумацькії мальовані.
Ой та їдуть вони, космічних звірів поганяють,
Що то їх турецькії люди волами називають.
Легенько вони ступають, до сонечка-Ярила поспішають,
Дари йому везуть-зберігають.
І не торкне їх орда татарськая, ні неволя бусурманськая,
Бо везуть вони книги чудеснії, усякому чоловіку інтереснії:
Єрмолой, Бермолой, Савгирю і ще тую, що телятино’в обшита,
І ще тую, що телятино’в обшита.

Йой тут лихо велетенськеє придибило
Єдного чумаченька плутонсько’в гарячко’в прибило,
Очі йому закрило, язика висолопило.
Чумацький ватаг люльку з рота роняє,
Місячний попіл на полудрабок висипає,
Сльозами-зіроньками рідну землю омиває,
До чумаків промовляє:
"Йой чумаки, що ж нам робити?
Де Петра-свата схоронити!?"

Бистро-єси рішили, що робити.
У великого воза Петра-свата положити,
Другим накрити, у Всесвіта космічного запустити.
Дотепер воно літає, українським чумакам путь до Криму освіщає.
Що то його староста миргородський Великим Возом величає!
Лети, лети звеселяйся, у білі шати вбирайся,
Дума моя превелебная, на тихі води, на ясні зорі,
У світ християнський!

Похожие новости.

Індія починається з того, що сняться сни про виправу на схід. І вони сюжетні, вони - Наче фільм, по якому блукаєш героєм-зухом. Просто чуєш сурму або ґонґ, або дзвін води, Або голос, який шепоче:

Я просыпаюсь, но не помню когда засыпал Всё тело словно кто-то разобрал на части и не собрал Пытаюсь найти отражение в зеркале, но там чей-то оскал. Злобная мерзкая маска, чтоб никто не узнал…

Hey Yeah, alright now Hmm I didn't come here to buckle 'round My purpose is set so clear My message is always loud I wish it was more profound Sometimes All that matters is the sound Hey All that matters,

Не буде вже тебе в моєму ліжку, все святе, Мохом поросте, виросте нове почуття, хай, Погане забувай, говорили добрі друзі, Та я не камінь знай, Дбай, дбай про себе, мрій про мене, мрій, Я вже

Percebo que o tempo j? n?o passa Voc? diz que n?o tem gra?a amar assim Foi tudo t?o bonito, mas voou pro infinito Parecido com borboletas de um jardim Agora voc? volta E balan?a o