Дума: Шлях до небесної України

Ой по небесному шляху, через чорний ковиль
Їдуть фіри чумацькії мальовані.
Ой та їдуть вони, космічних звірів поганяють,
Що то їх турецькії люди волами називають.
Легенько вони ступають, до сонечка-Ярила поспішають,
Дари йому везуть-зберігають.
І не торкне їх орда татарськая, ні неволя бусурманськая,
Бо везуть вони книги чудеснії, усякому чоловіку інтереснії:
Єрмолой, Бермолой, Савгирю і ще тую, що телятино’в обшита,
І ще тую, що телятино’в обшита.

Йой тут лихо велетенськеє придибило
Єдного чумаченька плутонсько’в гарячко’в прибило,
Очі йому закрило, язика висолопило.
Чумацький ватаг люльку з рота роняє,
Місячний попіл на полудрабок висипає,
Сльозами-зіроньками рідну землю омиває,
До чумаків промовляє:
"Йой чумаки, що ж нам робити?
Де Петра-свата схоронити!?"

Бистро-єси рішили, що робити.
У великого воза Петра-свата положити,
Другим накрити, у Всесвіта космічного запустити.
Дотепер воно літає, українським чумакам путь до Криму освіщає.
Що то його староста миргородський Великим Возом величає!
Лети, лети звеселяйся, у білі шати вбирайся,
Дума моя превелебная, на тихі води, на ясні зорі,
У світ християнський!

Похожие новости.

И снова дождь льёт по мостовым реками Ленивыми потоками и грозы саундтреками Закрывает людей по домам, стучит водою по окнам В душу проникая к нам, возможно где-то там Где ты светит безумно яркое солнце Но

Почему ты говорил что любишь Опоздал, я уже не та теперь По чуть-чуть, может ты меня забудешь Зря ты так, вовсе я не зверь, поверь. Припев: Не беги за мной, я устала скрываться Отпусти, закрой и

Я не зруйную відстані стіни І ти не станеш іншим всерівно Чому моє серце забрав ти далеко? Без тебе на світі жити не легко Приз за розлуку і вирване серце Щастя невчасне і надто відверте Буде

All of a sudden now you're back again I thought you were happy with whoever or did you dream about me now and then Did you look up at the stars and

Минає день, минає ніч, Хвилини котяться, мов хвилі голубі. Не в тому річ, не в тому річ, Що я «люблю на вік» сказала лиш тобі. Не в тім печаль, не в тім печаль, Що цілий