Дума: Шлях до небесної України

Ой по небесному шляху, через чорний ковиль
Їдуть фіри чумацькії мальовані.
Ой та їдуть вони, космічних звірів поганяють,
Що то їх турецькії люди волами називають.
Легенько вони ступають, до сонечка-Ярила поспішають,
Дари йому везуть-зберігають.
І не торкне їх орда татарськая, ні неволя бусурманськая,
Бо везуть вони книги чудеснії, усякому чоловіку інтереснії:
Єрмолой, Бермолой, Савгирю і ще тую, що телятино’в обшита,
І ще тую, що телятино’в обшита.

Йой тут лихо велетенськеє придибило
Єдного чумаченька плутонсько’в гарячко’в прибило,
Очі йому закрило, язика висолопило.
Чумацький ватаг люльку з рота роняє,
Місячний попіл на полудрабок висипає,
Сльозами-зіроньками рідну землю омиває,
До чумаків промовляє:
"Йой чумаки, що ж нам робити?
Де Петра-свата схоронити!?"

Бистро-єси рішили, що робити.
У великого воза Петра-свата положити,
Другим накрити, у Всесвіта космічного запустити.
Дотепер воно літає, українським чумакам путь до Криму освіщає.
Що то його староста миргородський Великим Возом величає!
Лети, лети звеселяйся, у білі шати вбирайся,
Дума моя превелебная, на тихі води, на ясні зорі,
У світ християнський!

Похожие новости.

Рушив поїзд в далеку дорогу Сколихнувся вагон, і помчав Я останній вже раз подивився На все те, що так вірно кохав (ост 2 рядки - 2) Ти сумна на пероні стояла Вітер кучері твої колихав На

Ой

Нашим Пацанам посвящается! Все случается! От этого не зарекаются! Нашим Пацанам посвящается! Все случается! От этого не зарекаются! Нашим Пацанам посвящается! Все случается! От этого не зарекаются! Нашим Пацанам посвящается Все случается!.. Этот орешек оказался крепче, чем мои

[Talking:] Yeah, I appreciate ya patience tonight It's been a moment since I've done some public speaking I find nowadays it's just best to keep quiet But, uh, sometimes you just gotta let it

Блики ярких огней слепят глаза Мы в потоке машин, мельканьи теней Я заметил вдали, ты стоишь как тогда На развилке дороге мое Где прошедшие дни мне не забыть Захотела я вновь быть рядом с тобой И