Дума: Шлях до небесної України

Ой по небесному шляху, через чорний ковиль
Їдуть фіри чумацькії мальовані.
Ой та їдуть вони, космічних звірів поганяють,
Що то їх турецькії люди волами називають.
Легенько вони ступають, до сонечка-Ярила поспішають,
Дари йому везуть-зберігають.
І не торкне їх орда татарськая, ні неволя бусурманськая,
Бо везуть вони книги чудеснії, усякому чоловіку інтереснії:
Єрмолой, Бермолой, Савгирю і ще тую, що телятино’в обшита,
І ще тую, що телятино’в обшита.

Йой тут лихо велетенськеє придибило
Єдного чумаченька плутонсько’в гарячко’в прибило,
Очі йому закрило, язика висолопило.
Чумацький ватаг люльку з рота роняє,
Місячний попіл на полудрабок висипає,
Сльозами-зіроньками рідну землю омиває,
До чумаків промовляє:
"Йой чумаки, що ж нам робити?
Де Петра-свата схоронити!?"

Бистро-єси рішили, що робити.
У великого воза Петра-свата положити,
Другим накрити, у Всесвіта космічного запустити.
Дотепер воно літає, українським чумакам путь до Криму освіщає.
Що то його староста миргородський Великим Возом величає!
Лети, лети звеселяйся, у білі шати вбирайся,
Дума моя превелебная, на тихі води, на ясні зорі,
У світ християнський!

Похожие новости.

Дом, тихо-тихо в нем Я открою дверь больше мне не верь больше мне не верь Я, строю этот мост Чтобы не упасть Ни тебе ни мне, И не унесла Тихая Вода Танцы на стеклах Танцы не для слабых Танцы без правил Ты

Сan't stop the time flow Сan't stop the time flow Сan't stop the time flow Clouds talk to rainbows - which is important Winds softly touch the leaves of trees Children smile for

Муз: И.Резник Сл. И.Резник Берег мой, берег твой, между нами речка. Берег мой, берег твой, между нами ночь. Берег мой, берег твой, так болит сердечко, Что никто, что никто не сможет мне помочь. Ах

Well every night I see a light shine in your window And every night you won't answer when I come knocking at your door Your daddy won't ever let me in And I

Обогрей меня, Без сомнения стану я твоим тонким пульсом, И кругом голова, в области тебя, На сближение, я иду к тебе… Занимай места… На изгибах неба, по открытым ранам, Наше столкновенье сердце не согрело. Наша встреча там…Занимай