Дума: Шлях до небесної України

Ой по небесному шляху, через чорний ковиль
Їдуть фіри чумацькії мальовані.
Ой та їдуть вони, космічних звірів поганяють,
Що то їх турецькії люди волами називають.
Легенько вони ступають, до сонечка-Ярила поспішають,
Дари йому везуть-зберігають.
І не торкне їх орда татарськая, ні неволя бусурманськая,
Бо везуть вони книги чудеснії, усякому чоловіку інтереснії:
Єрмолой, Бермолой, Савгирю і ще тую, що телятино’в обшита,
І ще тую, що телятино’в обшита.

Йой тут лихо велетенськеє придибило
Єдного чумаченька плутонсько’в гарячко’в прибило,
Очі йому закрило, язика висолопило.
Чумацький ватаг люльку з рота роняє,
Місячний попіл на полудрабок висипає,
Сльозами-зіроньками рідну землю омиває,
До чумаків промовляє:
"Йой чумаки, що ж нам робити?
Де Петра-свата схоронити!?"

Бистро-єси рішили, що робити.
У великого воза Петра-свата положити,
Другим накрити, у Всесвіта космічного запустити.
Дотепер воно літає, українським чумакам путь до Криму освіщає.
Що то його староста миргородський Великим Возом величає!
Лети, лети звеселяйся, у білі шати вбирайся,
Дума моя превелебная, на тихі води, на ясні зорі,
У світ християнський!

Похожие новости.

No one ever loved you more And you're all I'm living for Now I'm screaming silently It's so hard to believe You're not in love with me Baby there's no easy way to hear the

Як ще не було з нащада світу, Тоді не було, ні неба, ні землі, А було тільки синєє море, А на тім морі – явір зелений. А на тім морі явір зелений, На тім яворі

[Hook] So we made it to this [?] down the road And we picked up lots of chicks and pots of gold How I made it out with my soul [Verse 1] Ashtrays and cigarretes,

Kogo widzisz gdy przechodzisz obok mnie tak bardzo wiedzie? chc? czy jestem ma?ym dzieckiem , kt?re b??dzi wci?? czy widzisz jeszcze co? w?a?ciwie tak naprawd? teraz my?l? , ?e sam nie wiesz jak to jest A

Ты сделал ошибку во мне, пробудив ураганы, Цунами и бури все чувства сметают с пути, Любовь убежала, спасаясь, оставив усталость, Расставлены точки, завязаны крепко узлы. Сама разжигаешь костры, и огонь раздуваешь, Упреки, намеки обидны и