Дума: Шлях до небесної України

Ой по небесному шляху, через чорний ковиль
Їдуть фіри чумацькії мальовані.
Ой та їдуть вони, космічних звірів поганяють,
Що то їх турецькії люди волами називають.
Легенько вони ступають, до сонечка-Ярила поспішають,
Дари йому везуть-зберігають.
І не торкне їх орда татарськая, ні неволя бусурманськая,
Бо везуть вони книги чудеснії, усякому чоловіку інтереснії:
Єрмолой, Бермолой, Савгирю і ще тую, що телятино’в обшита,
І ще тую, що телятино’в обшита.

Йой тут лихо велетенськеє придибило
Єдного чумаченька плутонсько’в гарячко’в прибило,
Очі йому закрило, язика висолопило.
Чумацький ватаг люльку з рота роняє,
Місячний попіл на полудрабок висипає,
Сльозами-зіроньками рідну землю омиває,
До чумаків промовляє:
"Йой чумаки, що ж нам робити?
Де Петра-свата схоронити!?"

Бистро-єси рішили, що робити.
У великого воза Петра-свата положити,
Другим накрити, у Всесвіта космічного запустити.
Дотепер воно літає, українським чумакам путь до Криму освіщає.
Що то його староста миргородський Великим Возом величає!
Лети, лети звеселяйся, у білі шати вбирайся,
Дума моя превелебная, на тихі води, на ясні зорі,
У світ християнський!

Похожие новости.

В одном из домов, там где кофе и сигарета Те, кто придут узнать что нас нет - простят нас за это В этом году такое жаркое лето Там наверху тихо течет раскаленная крыша Окна

How the time passed away? All the trouble that we gave And all those days we spent out by the lake Has it all gone to waste? All the promises we made One

Built with lives Remembered in plans A history of no-ones: For the glory of just one man Should Smith now fall Then Taylor takes his place We're measuring our progress By burying our waste Pyramids, palaces Railways and mills Viaducts,

But there is one voice that has never been heard before, The voice of old Mr. World himself, The way he might sound if he could speak to us in our own

Я выхожу, моя цель мне видна Я разглядела её из окна Челку набок, ресницы чуть вниз Он обязательно скажет мне - «Бис» Столько сомнения со стороны Не говори мне, не говори Я мягко ступаю на твердый