Дума: Шлях до небесної України

Ой по небесному шляху, через чорний ковиль
Їдуть фіри чумацькії мальовані.
Ой та їдуть вони, космічних звірів поганяють,
Що то їх турецькії люди волами називають.
Легенько вони ступають, до сонечка-Ярила поспішають,
Дари йому везуть-зберігають.
І не торкне їх орда татарськая, ні неволя бусурманськая,
Бо везуть вони книги чудеснії, усякому чоловіку інтереснії:
Єрмолой, Бермолой, Савгирю і ще тую, що телятино’в обшита,
І ще тую, що телятино’в обшита.

Йой тут лихо велетенськеє придибило
Єдного чумаченька плутонсько’в гарячко’в прибило,
Очі йому закрило, язика висолопило.
Чумацький ватаг люльку з рота роняє,
Місячний попіл на полудрабок висипає,
Сльозами-зіроньками рідну землю омиває,
До чумаків промовляє:
"Йой чумаки, що ж нам робити?
Де Петра-свата схоронити!?"

Бистро-єси рішили, що робити.
У великого воза Петра-свата положити,
Другим накрити, у Всесвіта космічного запустити.
Дотепер воно літає, українським чумакам путь до Криму освіщає.
Що то його староста миргородський Великим Возом величає!
Лети, лети звеселяйся, у білі шати вбирайся,
Дума моя превелебная, на тихі води, на ясні зорі,
У світ християнський!

Похожие новости.

Я бы любой суке в мире в кабину накинул, если бы был невидимым, Если б мог растворяться в воздухе, как дым. Был бы Золотым мальчиком, целый мир был б моим. Ветерком ночным проникал

3 ieme pro Sexion D'Assaut c l'renouveau ha ha rap du futur wati b sa c'est s'ki nous fo ha ha maitre gims lefa maska jr au crom ha ha A.D lui meme

Our story's old, Older than the wind, It's been this sad for years, How can we pretend, When we all know just how it's gonna' end. Rescue me, In the middle of the ocean, Crashing down, it's

Jeste? tak blisko ale przecie? mi?dzy nas Nie wejdzie nikt Nie wyobra?am sobie ?eby przed kim? zn?w Uchyli? drzwi Bez s??w zrozumiem wi?c nie musisz m?wi? nic Gdzie ty tam ja Nie chodzi jednak o to aby ca?y czas W

Дождь, грифелем штрихи, белые стихи. Чёрно-белый свет, а тебя всё нет. Без тебя смывает дождь позолоченную ложь Старых ссор и глупых слов, обидных слов. Знаю я, чем дольше ждёшь, тем скорее ты придёшь, И раскрасишь