Дума: Шлях до небесної України

Ой по небесному шляху, через чорний ковиль
Їдуть фіри чумацькії мальовані.
Ой та їдуть вони, космічних звірів поганяють,
Що то їх турецькії люди волами називають.
Легенько вони ступають, до сонечка-Ярила поспішають,
Дари йому везуть-зберігають.
І не торкне їх орда татарськая, ні неволя бусурманськая,
Бо везуть вони книги чудеснії, усякому чоловіку інтереснії:
Єрмолой, Бермолой, Савгирю і ще тую, що телятино’в обшита,
І ще тую, що телятино’в обшита.

Йой тут лихо велетенськеє придибило
Єдного чумаченька плутонсько’в гарячко’в прибило,
Очі йому закрило, язика висолопило.
Чумацький ватаг люльку з рота роняє,
Місячний попіл на полудрабок висипає,
Сльозами-зіроньками рідну землю омиває,
До чумаків промовляє:
"Йой чумаки, що ж нам робити?
Де Петра-свата схоронити!?"

Бистро-єси рішили, що робити.
У великого воза Петра-свата положити,
Другим накрити, у Всесвіта космічного запустити.
Дотепер воно літає, українським чумакам путь до Криму освіщає.
Що то його староста миргородський Великим Возом величає!
Лети, лети звеселяйся, у білі шати вбирайся,
Дума моя превелебная, на тихі води, на ясні зорі,
У світ християнський!

Похожие новости.

You said the moon was ours Yeah, you said the moon was ours To hell with the day The sunlight is only gonna take love away Raise up suspicions and...and alibis But I can see

Если надо для любимой, то на Южный берег Крыма тут же прикачу. Три луны и два заката, и бриллианты в три карата - я за все плачу! О себе я забываю, все,

We can fight our desires, But when we start making fires. We get ever so hot, Whether we like it or not. They say we can love who we trust, But what is love without

Я с тобою прощаюсь после ветреной вьюги Я тебя возвращаю своей бывшей подруге Ее именем часто ты меня называешь Я желаю вам счастья! Я тебя возвращаю Припев: Возвращаю тебя, возвращаю И встречаться с тобой прекращаю Возвращаю, возвращаю Непонятную

Я пел тебе, как мог, Мой добрый зритель, Ты для меня был Бог, и вдохновитель. Ты озарил меня, огнём улыбок, И должен я сказать, Глядя в этот зал, Тебе: “Спасибо!” Знай , зритель, без тебя, В этой