Дума: Шлях до небесної України

Ой по небесному шляху, через чорний ковиль
Їдуть фіри чумацькії мальовані.
Ой та їдуть вони, космічних звірів поганяють,
Що то їх турецькії люди волами називають.
Легенько вони ступають, до сонечка-Ярила поспішають,
Дари йому везуть-зберігають.
І не торкне їх орда татарськая, ні неволя бусурманськая,
Бо везуть вони книги чудеснії, усякому чоловіку інтереснії:
Єрмолой, Бермолой, Савгирю і ще тую, що телятино’в обшита,
І ще тую, що телятино’в обшита.

Йой тут лихо велетенськеє придибило
Єдного чумаченька плутонсько’в гарячко’в прибило,
Очі йому закрило, язика висолопило.
Чумацький ватаг люльку з рота роняє,
Місячний попіл на полудрабок висипає,
Сльозами-зіроньками рідну землю омиває,
До чумаків промовляє:
"Йой чумаки, що ж нам робити?
Де Петра-свата схоронити!?"

Бистро-єси рішили, що робити.
У великого воза Петра-свата положити,
Другим накрити, у Всесвіта космічного запустити.
Дотепер воно літає, українським чумакам путь до Криму освіщає.
Що то його староста миргородський Великим Возом величає!
Лети, лети звеселяйся, у білі шати вбирайся,
Дума моя превелебная, на тихі води, на ясні зорі,
У світ християнський!

Похожие новости.

It's been said and done Every beautiful thought's been already sung And I guess right now here's another one So your melody will play on and on, with best we own You are beautiful,

Мы носим вещи разного цвета — Ты любишь осень, я люблю лето, Мы еще далеко, далеко где-то, Но чувствуем оба притяжение это. Мечтою на счастье сердце согрето, Снова на счастье бросала монеты — Скоро-скоро встретимся где-то, Я

Бодай ся когут знудив, Що мене вранці збудив, - Малая нічка, мала, Я-м ще ся не виспала. Казала мені мати З хлопцями погуляти: "Погуляй собі, доню, Я ж тобі не бороню". А я собі гуляю, Як рибка по Дунаю, Я,

В левой реку джоинт в правой огонь Погружаюсь в дым с головой Высоко в небесах Я закрываю глаза В левой реку джоинт в правой огонь Погружаюсь в дым с головой Высоко в небесах Я закрываю глаза Когда я

Вниз, усе тікає вниз. Світ куряву здійняв І Сонце заховав Пил. Спис, я маю гострий спис, Ти маєш древній спис, Ми рушимо з останніх Сил. Час, він грає проти нас, Ковтає дні і роки, Прямують його кроки В кров. Нас обличчям у