Товариство Мо

За роками роки, наче ті козаки,
Що вертають додому з походу.
Їхній дух не зачах, бо несуть на плечах
Непідкорену волю народу.

Приспів:
Товариство моє, вже той час настає,
Коли треба зібратися в коло.
І сказати усім, що будуємо дім,
Де неволі не буде ніколи. (весь куплет - 2)

Ми зазнали біди від царів і орди,
Нас ганьбили свої яничари,
Ми жили у пітьмі і були, як німі,
Але раптом серця закричали.

Приспів

За прожиті роки маєм досвід гіркий,
Ми не раз піднімались з руїни,
Вже тепер не дамо одягнути ярмо
На великий народ України.

Приспів:
Товариство моє, вже той час настає,
Коли треба зібратися в коло.
В нас єдина мета - Україна свята,
Нездоланна ніким і ніколи. (весь куплет - 2)

В нас єдина мета - Україна свята,
Нездоланна ніким і ніколи,
Нездоланна ніким і ніколи,
Нездоланна ніким і ніколи!

Похожие новости.

Игра С Огнем

Шаг навстречу и шаг обратно Вновь то близко, то далеко Это как танцы до упаду, Только не так легко. Мы снова тени огня на исходе дня, Мы словно тени в ночи Не погаси пламя этой свечи. Я

Романс

Попытки были равные нулю Себе я не желал такой вот доли Я боль свою унять тебя молю Но видимо еще не знаю боли Я боль свою унять тебя молю Но видимо еще не знаю боли И

I’ll Always Know

Revenge must be the reason, Why forgiveness was a thing I never knew. And someday soon I know you plan to hurt me, But don't plan on getting by with the things you

Улетаю

Невозможно рассказать Вам историю мою, Очень сложно. Вспоминаю словно сон, Как знакомились с тобой Осторожно. Скоро я взлетаю И тебя теряю, От любви своей я Улетаю. Я не могу без тебя, Я всё думаю о нас, Я не могу передать, Что я чувствую

Конец Прекрасной Эпохи

стихи И.Бродского Потому что искусство поэзии требует слов, я - один из глухих, облысевших, угрюмых послов второсортной державы, связавшейся с этой,- не желая насиловать собственный мозг, сам себе подавая одежду, спускаюсь в киоск за вечерней газетой. Ветер