Подібен Апостолу

Коли метаєшся в самотності.
І віриш, ще не заборонено.
То ніби в благодатному Різдві.
Секунди ловиш задоволено.
Клянучи з ліжка до дверей,
То знов до столу.
Стаю подібне я апостолу
Життя земно Христового.

Біжу із дому.
Розбиваю вщент.
Надію близькому віддать частину неба.
І бачу – перетворююсь в ніц.
Навколо сонних і безликих лиць.
І знаю всю неповноцінність фраз.
І вірю в всю верховність слова.
В мені вскипає благодатний газ.
Щоб в вірш перетворитись знову.

А що ж там далі.
Далі я молю.
Щоб не залишив все як є і було.
Щоб не предав він нас безчасово вогню.
І щоб в протопі знову не втонули.
І хай молитвою прозвучить мій вірш.
Хай не заглохне в душних стінах.
Щоб неспослав іще любові.
Щоб укріпив серця у вірі.

Похожие новости.

I Кінець сеансу - розплилися титри Роздуплилися вітри на виході з кіно Опади істотні, ми йдемо у жовтні Дідусі на дворі грають в доміно Кожному по щастю, іноді по сенсу Іноді по пиці, але це форс-мажор Від

Зачем светила мне луна, как никогда не светит Зачем ты обнимал меня как никого на свете Зачем же падала звезда и сердце билось часто Помнишь, ты сказал - это к счастью С неба звездочка

Ты меня не понял, помнишь на перроне Ты стоял в агонии, а я в вагоне. Я вернулась в город, только ты уже с другой Ну, как же это больно, ты меня не понял. Припев: В

Я пам’ятаю час, коли лиш починався світ Хто міг, той підіймався та йшов. Ішов собі високо в гори, взявши у похід Свою надію сильну, як любов. Приспів: Що все буде добре Для кожного з нас. Що все

А в глазах твоих непокой Дотянись до меня рукой Ну что ты мне хочешь сказать Между небом и землёй Мы остались вдвоём с тобой Никто нам не будет мешать Птицы всё больше вороны С ветром в другую