Подібен Апостолу

Коли метаєшся в самотності.
І віриш, ще не заборонено.
То ніби в благодатному Різдві.
Секунди ловиш задоволено.
Клянучи з ліжка до дверей,
То знов до столу.
Стаю подібне я апостолу
Життя земно Христового.

Біжу із дому.
Розбиваю вщент.
Надію близькому віддать частину неба.
І бачу – перетворююсь в ніц.
Навколо сонних і безликих лиць.
І знаю всю неповноцінність фраз.
І вірю в всю верховність слова.
В мені вскипає благодатний газ.
Щоб в вірш перетворитись знову.

А що ж там далі.
Далі я молю.
Щоб не залишив все як є і було.
Щоб не предав він нас безчасово вогню.
І щоб в протопі знову не втонули.
І хай молитвою прозвучить мій вірш.
Хай не заглохне в душних стінах.
Щоб неспослав іще любові.
Щоб укріпив серця у вірі.

Похожие новости.

She was the lonely type Her heart could not disguise Her passion - for life She had a love for art Painted pictures with her heart She«s one of - a kind She«s standing tall She«s got

Я мовчав сім літ Малював хрести на календарях В пошуках мети До першого депо, вибач, Я прийшов ні з чим В мене є одна нерозвідана територія Там живуть слова у коротких снах ненароджені До другого депо, вибач, Я

Я зависла между двух миров Между двух огромных городов И за стуком колёс я не слышу биение сердца. Мне казалось я на всё готов Понимаю, только мало слов Я закрою глаза, может это мне просто

Опять я рушу жизнь, опять я слышу боль Опять кричат тоской, больные беды Ты разменяла всё, ты доиграла роль Ушла, оставив яд измены Ушла, оставив яд, …….. кто виноват? ПР: Ты, разрушила мечты Камнем с высоты

В полi ми вдвох заблукали, Стежка петляла в житах, Сонце всмiхалось лукаво, Жайвiр у небо злiтав. Поле моє волошкове, Хвиля хлiбiв золота. Пристань моєї любовi Чиста i звабно свята. Приспiв: Доля нас тут повiнчала Пiд атрибути свої: - Твоєю я квiткою