Подібен Апостолу

Коли метаєшся в самотності.
І віриш, ще не заборонено.
То ніби в благодатному Різдві.
Секунди ловиш задоволено.
Клянучи з ліжка до дверей,
То знов до столу.
Стаю подібне я апостолу
Життя земно Христового.

Біжу із дому.
Розбиваю вщент.
Надію близькому віддать частину неба.
І бачу – перетворююсь в ніц.
Навколо сонних і безликих лиць.
І знаю всю неповноцінність фраз.
І вірю в всю верховність слова.
В мені вскипає благодатний газ.
Щоб в вірш перетворитись знову.

А що ж там далі.
Далі я молю.
Щоб не залишив все як є і було.
Щоб не предав він нас безчасово вогню.
І щоб в протопі знову не втонули.
І хай молитвою прозвучить мій вірш.
Хай не заглохне в душних стінах.
Щоб неспослав іще любові.
Щоб укріпив серця у вірі.

Похожие новости.

Я зазирну в повiтря Там дихає весна Твiй аромат залишу Собi на згадку сна Краплини кольоровi На мокрому вiкнi Приспiв: Дощ малюю за вiкном Я бачу образ твiй, Вiн тане наче сон Тiльки дощ малюю за вiкном Далекий образ твiй, Вiн тане

Я прошу не надо, ближе к сердцу новая волна, Я прошу не надо, мы же всё решили правильно, Не встречаться в мире тесном, прочь из уголков любых, Я прошу тебя: "исчезни", мне так

1. Jest tak jak pewnie mia?o by? Brak sn?w po zimny ?wit Trzy kawy i ca?kiem s?aby puls Zn?w ty m?j blady strach Do?? mam ju? za ciasnych ciemnych dni Chyba potrafi? si? ?mia? I pami?ta?

Муз: О.Молчанов Сл. А.Славоросов Весна меня и тебя обнимала, И лета нам на двоих было мало, Но в сердце мне как-то ночью упала Дождя голубая слеза. Весна меня и тебя так любила,

Там, де пісок мертвих думок Лети моя голубко Там, де життя в ціну сміття Збережи її від болі Я не птах, я не звір Подих чистої роси Ти до рани приклади Воду Місто кісток, мокрий дзвінок Не відчуєш, як