Подібен Апостолу

Коли метаєшся в самотності.
І віриш, ще не заборонено.
То ніби в благодатному Різдві.
Секунди ловиш задоволено.
Клянучи з ліжка до дверей,
То знов до столу.
Стаю подібне я апостолу
Життя земно Христового.

Біжу із дому.
Розбиваю вщент.
Надію близькому віддать частину неба.
І бачу – перетворююсь в ніц.
Навколо сонних і безликих лиць.
І знаю всю неповноцінність фраз.
І вірю в всю верховність слова.
В мені вскипає благодатний газ.
Щоб в вірш перетворитись знову.

А що ж там далі.
Далі я молю.
Щоб не залишив все як є і було.
Щоб не предав він нас безчасово вогню.
І щоб в протопі знову не втонули.
І хай молитвою прозвучить мій вірш.
Хай не заглохне в душних стінах.
Щоб неспослав іще любові.
Щоб укріпив серця у вірі.

Похожие новости.

Не суди, милий, не суди. Не вини, любий, не вини. Слухай, шепоче моє серце, Чому болить воно, Про що болить воно? Приспів: Тихо співало серце, не буди його, Довго шукало серце, не жени його, Та помилялось серце, не

Хотелось жить не беспокоясь, Все потерять и хоть что-то найти. Но снова я ложусь под поезд Людской молвы на исходе пути. Моей любви последней искрой Мне не разжечь костра в ночи. Пусть я уйду легко и

I'm going to an island, Where the sun will always shine, Where the moon is always riding on the sea; And when I go I'll leave behind, These chains that hold me down, The time

Я, как воск, таю в пламени Суеты бесконечной, Инквизиция времени безупречна. Очарованный вечностью, Пленник замкнутой сферы. В смерть любви неизбежную Я не верю, я не верю. ПРИПЕВ: Снежная грусть неземная Мысли как дым пеленает. Сказочный край, дивный берег. Светлая ложь.

Turn and turn again Turn and turn again I shake And stare the sun Till my eyes burn I shake At the mothers Brutal vermin I shake And stare At the watery moon With the same desire As the sober Philistine And I