Подібен Апостолу

Коли метаєшся в самотності.
І віриш, ще не заборонено.
То ніби в благодатному Різдві.
Секунди ловиш задоволено.
Клянучи з ліжка до дверей,
То знов до столу.
Стаю подібне я апостолу
Життя земно Христового.

Біжу із дому.
Розбиваю вщент.
Надію близькому віддать частину неба.
І бачу – перетворююсь в ніц.
Навколо сонних і безликих лиць.
І знаю всю неповноцінність фраз.
І вірю в всю верховність слова.
В мені вскипає благодатний газ.
Щоб в вірш перетворитись знову.

А що ж там далі.
Далі я молю.
Щоб не залишив все як є і було.
Щоб не предав він нас безчасово вогню.
І щоб в протопі знову не втонули.
І хай молитвою прозвучить мій вірш.
Хай не заглохне в душних стінах.
Щоб неспослав іще любові.
Щоб укріпив серця у вірі.

Похожие новости.

Стихи и музыка: А. Васильев Никто не сделает шаг, не вспомнит, не заплачет Она сидит у окна, и просит об удаче Она как солнца свет, ей девятнадцать лет, Кругом глухие стены А в ней сошлись

— Ой, Вань, гляди, какие клоуны! Рот — хоть завязочки пришей… Ой, до чего, Вань, размалеваны, И голос — как у алкашей! А тот похож — нет, правда, Вань,- На шурина — такая ж пьянь. Ну

Ты обещал мне звезды вселенной, все до одной Звал меня в даль по дороге волшебной вслед за собой Сквозь небо мое ты пронёся ракетой, но всё что оставил мне ты - Пустые

Work work money made, Work work money made, Work work money made, Work work money made, Then went down to LA, They roped 'em in, She couldn't get away, Spending cash all about, The die was cast, There's no

Мы обывали провода, ломая крылья Так себе и не простили бессилия И не осталось ни надежды ни любви не веры, только Память и пепел... Мы обывали провода, ломая крылья Так себе и не простили бессилия И