Подібен Апостолу

Коли метаєшся в самотності.
І віриш, ще не заборонено.
То ніби в благодатному Різдві.
Секунди ловиш задоволено.
Клянучи з ліжка до дверей,
То знов до столу.
Стаю подібне я апостолу
Життя земно Христового.

Біжу із дому.
Розбиваю вщент.
Надію близькому віддать частину неба.
І бачу – перетворююсь в ніц.
Навколо сонних і безликих лиць.
І знаю всю неповноцінність фраз.
І вірю в всю верховність слова.
В мені вскипає благодатний газ.
Щоб в вірш перетворитись знову.

А що ж там далі.
Далі я молю.
Щоб не залишив все як є і було.
Щоб не предав він нас безчасово вогню.
І щоб в протопі знову не втонули.
І хай молитвою прозвучить мій вірш.
Хай не заглохне в душних стінах.
Щоб неспослав іще любові.
Щоб укріпив серця у вірі.

Похожие новости.

Un homme et une femme Ici r?inventent l'amour L?-bas d'autres quittent Un pays pour toujours Avant la bataille, un soldat veille Un enfant cherche le sommeil On baptise ailleurs On enterre tour ? tour Quand les mots s'arr?tent Quand

Хата материнська, материнський двiр, В тiм дворi вiд тата - тiльки осокiр. Посадив його вiн в день моїх родин, Дякуючи небу, що є в нього син, Що є внього син. Приспів: Материнська хата, материнський двiр. На добро

If time could tune in today and we left too many things to say If we could turn it back what would we want to change? but now's the time to take

Я увидел чудо света, вот – она, Солнце в розовых штиблетах и весна. Мы бесились до рассвета, боже мой, Без большого этикета - ой ой ой! Наши чувства бегают толпой. Знай что я весь сегодня

Ом Бог дощу напувай мене сльозами своїми, Ом Бог лісу вкрий мене у хащах своїх, Ом Бог вітру неси мене вище в небо, Ближче до дому великого Бога Сонця. Ом Бог дощу навчи мене