Подібен Апостолу

Коли метаєшся в самотності.
І віриш, ще не заборонено.
То ніби в благодатному Різдві.
Секунди ловиш задоволено.
Клянучи з ліжка до дверей,
То знов до столу.
Стаю подібне я апостолу
Життя земно Христового.

Біжу із дому.
Розбиваю вщент.
Надію близькому віддать частину неба.
І бачу – перетворююсь в ніц.
Навколо сонних і безликих лиць.
І знаю всю неповноцінність фраз.
І вірю в всю верховність слова.
В мені вскипає благодатний газ.
Щоб в вірш перетворитись знову.

А що ж там далі.
Далі я молю.
Щоб не залишив все як є і було.
Щоб не предав він нас безчасово вогню.
І щоб в протопі знову не втонули.
І хай молитвою прозвучить мій вірш.
Хай не заглохне в душних стінах.
Щоб неспослав іще любові.
Щоб укріпив серця у вірі.

Похожие новости.

И неловко и смешно… Ты молчишь и я не решаюсь начать… Улыбаюсь, но внутри так охота кричать Где-то там, в глубине, признаю себе: Пустота, не обманывай себя Пустота, не нужны теперь слова Пустота между нами пролегла Навсегда,

На тому березі, на тому березі, В цьому березні, а може, в вересні, Навесні або восени Ти сказала, сказала, сказала мені. Сплелися руки мов гілля на дереві, Злилися звуки і вуста у темряві. Наяву, а може,

Стихи и музыка: А. Васильев Все круги разойдутся, И город окутает тьма Двадцать лет я смотрю в календарь, И все эти годы в календаре зима И метель не дает нам уснуть, Не дает нам допеть до

A couple of guys in first class on a flight From New York to Los Angeles Kinda making small talk killin' time Flirting with the flight attendants Thirty thousand feet above, could be Oklahoma Just

[Originally by The Nerves, Blondie] I'm in the phone booth, it's the one across the hall If you don't answer, I'll just ring it off the wall I know he's there, but I