Подібен Апостолу

Коли метаєшся в самотності.
І віриш, ще не заборонено.
То ніби в благодатному Різдві.
Секунди ловиш задоволено.
Клянучи з ліжка до дверей,
То знов до столу.
Стаю подібне я апостолу
Життя земно Христового.

Біжу із дому.
Розбиваю вщент.
Надію близькому віддать частину неба.
І бачу – перетворююсь в ніц.
Навколо сонних і безликих лиць.
І знаю всю неповноцінність фраз.
І вірю в всю верховність слова.
В мені вскипає благодатний газ.
Щоб в вірш перетворитись знову.

А що ж там далі.
Далі я молю.
Щоб не залишив все як є і було.
Щоб не предав він нас безчасово вогню.
І щоб в протопі знову не втонули.
І хай молитвою прозвучить мій вірш.
Хай не заглохне в душних стінах.
Щоб неспослав іще любові.
Щоб укріпив серця у вірі.

Похожие новости.

Коли один, тебе немає, Все навкруги барви втрачає, Блідне все без тепла твого, Й день не зігріє. Коли нема сміху твого, Світ завмирає без нього, Й небо стає чорно-білим, А вітер безкрилим. Серед тисяч і тисяч сліпих облич, Із

Serve God love me and men This is not the end Live unbruised we are friends And I'm sorry I'm sorry Sigh no more, no more One foot in sea one on shore My heart was never

Somewhere up above the stars The wreckage of a universe floats past Somewhere up above my heart A tiny little seed is sown, A government is overthrown, Who knows when we’ll be coming home at

Sons of the silent age Stand on platforms blank looks and note books Sit in back rows of city limits Lay in bed coming and going on easy terms Sons of the silent age Pace

Я вижу дым над рекою, Мой город пропитан тоскою, Зовёт, кричит, луна над моею головой висит. Асфальт под ногами трётся Деревья от ветра гнутся, Любовь горит, дождь падает будто звон монет. Вокруг фонари и витрины, В танце