Подібен Апостолу

Коли метаєшся в самотності.
І віриш, ще не заборонено.
То ніби в благодатному Різдві.
Секунди ловиш задоволено.
Клянучи з ліжка до дверей,
То знов до столу.
Стаю подібне я апостолу
Життя земно Христового.

Біжу із дому.
Розбиваю вщент.
Надію близькому віддать частину неба.
І бачу – перетворююсь в ніц.
Навколо сонних і безликих лиць.
І знаю всю неповноцінність фраз.
І вірю в всю верховність слова.
В мені вскипає благодатний газ.
Щоб в вірш перетворитись знову.

А що ж там далі.
Далі я молю.
Щоб не залишив все як є і було.
Щоб не предав він нас безчасово вогню.
І щоб в протопі знову не втонули.
І хай молитвою прозвучить мій вірш.
Хай не заглохне в душних стінах.
Щоб неспослав іще любові.
Щоб укріпив серця у вірі.

Похожие новости.

Під снігом блукаючи, вірю у щастя, По крихті збираю його між облич. Сміюся і плачу, радію завчасно, Бо крила розправив, стрибнувши у ніч. Лиш десь незнайомо всміхнеться сльозинка І гляне з-за спини чомусь вслід мені. Я

Я работаю лаборантом в «Лаборатории». И хотя каким на хрен лаборантом? Я работаю уборщицей в «Лаборатории» у Влади. Цвет российской рэп-науки, я бы даже так сказала. Приходят со своими колбочками,

Ты вчера позвонил и в кафе пригласил На серьёзное свиданье, Взял у папы машину, подарил роз корзину, Ты хотел сделать мне признанье. Нам накрыли поляну, принесли алкоголя, На торте написали: «Я люблю тебя, Оля!» И я

Сердце тихо стучит, Мы прошли лабиринт: Снова вышли на свет. Солнце слепит глаза, Расставаться нельзя, Но любовь, как снег… Растаял твой поцелуй На горячих губах моих, Я прикоснулась к тебе И мир притих. Розовый снег На крышах домов Между землёй и шёлковым

I've got a yearning to caress you One thought keeps burning in my soul A hungry yearning to posess you Is far beyond control I want your love for now, forever I want your heart