Подібен Апостолу

Коли метаєшся в самотності.
І віриш, ще не заборонено.
То ніби в благодатному Різдві.
Секунди ловиш задоволено.
Клянучи з ліжка до дверей,
То знов до столу.
Стаю подібне я апостолу
Життя земно Христового.

Біжу із дому.
Розбиваю вщент.
Надію близькому віддать частину неба.
І бачу – перетворююсь в ніц.
Навколо сонних і безликих лиць.
І знаю всю неповноцінність фраз.
І вірю в всю верховність слова.
В мені вскипає благодатний газ.
Щоб в вірш перетворитись знову.

А що ж там далі.
Далі я молю.
Щоб не залишив все як є і було.
Щоб не предав він нас безчасово вогню.
І щоб в протопі знову не втонули.
І хай молитвою прозвучить мій вірш.
Хай не заглохне в душних стінах.
Щоб неспослав іще любові.
Щоб укріпив серця у вірі.

Похожие новости.

Он носит крылья в рюкзаке, Мечтает и грустит о ком-то, А на картинке так жесток. Живет в пальто коротком чьем-то. Он ищет ту, что не прощает, Не придает, не отпускает. Пока я есть, такой не знаю, Но

Трудное счастье мое Спит у меня на плече. Звезды горят для нее, Ангелы кружат над ней. Тайная грусть словно тень легла на губах. Скоро пройдет эта ночь, Время ее сочтено. То что была ты со мной утром

Тихо, тихо сердце так стучит Тихо, тихо, что-то говорит Тихо, тихо, отпускает боль Чтоб сильнее и быстрее в нем бежала кровь Припев: Я задыхаюсь от любви своей Задыхаюсь, нет любви нежней От поцелуев - я схожу с

Pi? ti guardo e meno lo capisco da che posto vieni forse sono stati tanti posti tutti da straniera chi ti ha fatto gli occhi e quelle gambe ci sapeva fare chi ti ha dato tutta

Ты и я, мы – чужие, Но я ищу тебя как цветок в пустыне. Припев: Я нарисую небо, я нарисую звезды для тебя, Я нарисую остров, где жить мне так непросто без тебя. Я нарисую