Подібен Апостолу

Коли метаєшся в самотності.
І віриш, ще не заборонено.
То ніби в благодатному Різдві.
Секунди ловиш задоволено.
Клянучи з ліжка до дверей,
То знов до столу.
Стаю подібне я апостолу
Життя земно Христового.

Біжу із дому.
Розбиваю вщент.
Надію близькому віддать частину неба.
І бачу – перетворююсь в ніц.
Навколо сонних і безликих лиць.
І знаю всю неповноцінність фраз.
І вірю в всю верховність слова.
В мені вскипає благодатний газ.
Щоб в вірш перетворитись знову.

А що ж там далі.
Далі я молю.
Щоб не залишив все як є і було.
Щоб не предав він нас безчасово вогню.
І щоб в протопі знову не втонули.
І хай молитвою прозвучить мій вірш.
Хай не заглохне в душних стінах.
Щоб неспослав іще любові.
Щоб укріпив серця у вірі.

Похожие новости.

My driftin' memory goes back to the spring of '43, When I was just a child in momma's arms. My daddy plowed the ground and hoped that someday we could leave This run-down

Ом Бог дощу напувай мене сльозами своїми, Ом Бог лісу вкрий мене у хащах своїх, Ом Бог вітру неси мене вище в небо, Ближче до дому великого Бога Сонця. Ом Бог дощу навчи мене

Знаешь ли ты? Знаешь ли ты? Знаешь ли ты? Знаешь ли ты? Кто-то вверху любит тебя Знаешь ли ты? Знаешь ли ты? Творение пытается, ищет всегда Это было. Было и будет всегда Солнце знает, знает тебя и

Муз: О.Молчанов Сл. А.Славоросов Вот беда, господа, вам без денег ни куда, Ну, а я получу даром всё, что захочу. Весь-то мой капитал - одинокая слеза, Сердце ты мне отдал за красивые глаза. Кругом

А дело было так – я ловил пескарей в луже, промерзшей до самого дна Солнце уходило от меня навсегда – а я смеялся над ним Будет ли весна – если да, то