Ой, Ти, Галю
Їхали козаки
Із Дону додому,
Підманули Галю,
Забрали з собою.
Ой, ти Галю,
Галю ж молодая,
Підманули Галю,
забрали з собою.
Поїхали з нами,
З нами козаками,
Лучше тобі буде,
Чим в рідної мами.
Ой, ти Галю,
Галю ж молодая,
Лучше тобі буде,
Чим в рідної мами.
Везли, везли Галю,
Темними лісами,
Прив'язали Галю
до сосни косами.
Ой, ти Галю,
Галю ж молодая,
Прив'язали Галю
до сосни косами.
Побрели по лісу,
Назбирали хмизу,
Підпалили сосну
від гори до низу.
Ой, ти Галю,
Галю ж молодая,
Підпалили сосну
від гори до низу. (весь куплет - 2)
Ой, ти Галю,
Галю ж молодая,
Підманули Галю,
забрали з собою.
Забрали з собою
Горить, горить сосна,
Горить та палає,
Кричить Галя криком,
Кричить промовляє.
Ой, ти Галю,
Галю ж молодая,
Кричить Галя криком,
Кричить промовляє.
Хто у лісі буде,
Той мене почує,
Той, хто дочок має,
Хай їх научає.
Ой, ти Галю,
Галю ж молодая,
Той, хто дочок має,
Хай їх научає. (весь куплет - 2)
Похожие новости.
Романтики
Не романтики, не стихи И даже грёбанные клоуны Не интересуют меня, Хочу я только посмотреть в твои Маленькие бешеные глаза, Которые в тот момент Полные тоски, Которые в тот момент Полные тоски. Какая ты была бы дура, Если бы не
Сонце
Сонце нам подарує літо, Теплі дощі і квіти, Світло в твоїх очах... Вітри віють великим світом, А ми зачинили вікна І увімкнули джаз... Бачиш, Сходить над містом сонце, Важке променисте сонце... Шхуни напнули вітрила Вітром, вітром, вітром... Осінь нам подарує листя, Сповнену
Не Забывай
не заживают раны мы виноваты сами что тонет наш корабль и каждый это знает любовью не играют и мы не можем быть вместе как-будто лёд и пламя мы то горим, то таем одно я точно знаю что я иду
Love Of The Heart Divine
And he laid her down in a field of corn, And the sun was on his back, Up above there was, a clear blue sky, she held him by the hand, she had known
Стріляли, Зрештою, Свої…
Стріляли, зрештою, свої... ...в квітні були зняті мої вірші у "Зміні", зарізані у "Жовтні", потім надійшли гарбузи з "Дніпра", "Вітчизни". (з щоденника Василя Симоненка, 3.09.1963р.) Таки прострелений словами У пружні груди й навздогін - Як по землі