Ти Дуже Гарна…

Ти дуже гарна і про це знають всі, знаєш ти, знаю я – і це змушує мене бути нав’язливим...
І я розумію, що так не повинно бути, що це викликає в тебе, якщо не огиду, то, принаймні, велику відразу...
І ми з тобою могли би бути у в’язниці кохання ідеальними довічними в’язнями...
Та ми не знайшли дороги туди, і тому не були там жодного дня, жодної хвилі, жодної миті, жодного разу...
Я не цікавлю тебе і в цьому не винен я, не винна ти, і ми з тобою разом у цьому також не винні...
Просто я не можу раптом стати прекрасним принцем, а ти не можеш мене покохати з примусу...
Але я точно знаю, що в мене це не примха, не ілюзія, не самообман, не рефлекси тваринні...
Але ти точно знаєш, що ніколи не будеш моєю... Ну й бог з ним... Я це якось переживу, я це якось винесу...

Я так хочу, щоб ти була щасливою!
Хай не за мною, а з кимось іншим!
І хай на тебе любов чиясь хлине зливою!
А я вже свою майже знищив...

В тобі стільки природньої сили, що вистачить на десяток перших красунь цієї планети...
І ця сила всмоктує мене, вона затягує, наче чорний, пекельний, страшний чорторий...
І я вже майже зовсім загинув, я вже намертво заплутався у цих твоїх солодких тенетах...
Але, вибач, ця історія занадто банальна і цей сюжет неймовірно затертий, бо він також занадто старий...
Гаразд, я зникну з усіх твоїх горизонтів, я не перетну жодної твоєї життєвої лінії...
Шкода... Але що я можу вдіяти? Ти мала вибір і зробила його не таким, яким би я хотів його бачити...
Однак, мені не звикати – я вже не вперше у своєму житті щось різко і радикально змінюю...
Погано тільки одне – що я ніколи не зможу тобі так само віддячити... Тобі тим самим віддячити...

Бо я так хочу, щоб ти була щасливою!
Хай не за мною, а з кимось іншим!
І хай на тебе любов чиясь хлине зливою!
А я вже свою майже знищив...

Але може колись ти раптом засумуєш і почнеш згадувати мій номер телефону...
Ти дзвонитимеш у мої двері, ти серед ночі плакатимеш під моїми вікнами...
А я почну психувати, я кричатиму тобі – іди геть! Негайно повертайся додому!
Якщо в мені й були якісь почуття, то їх більше немає – вважай їх безжалісно вбитими!..
Але це буде потім, це буде колись, а поки я намагаюся назавжди з тобою прощатися...
Виходить погано, але ж ти знаєш, що в нас із тобою ніколи нічого не виходило добре...
Тримаю тебе за руки, дивлюсь у твої очі й не можу ніяк від них відірватися...
І прошу поцілунку... Одного... На прощання... Розбий насолодою горе!..

А я так хочу, щоб ти була щасливою!
Хай не за мною, а з кимось іншим!
І хай на тебе любов чиясь хлине зливою!
А я вже свою майже знищив...

Похожие новости.

По Волнам

Любовь, волна, лишь ты и я И море, нас двое... Я не одна, мы по волнам... Проходим, уходим... Любовь твоя, как сон и я, бегущая по волнам, И этой ночью волны нежно шепчут нам, Любовь твоя,

15 Minutes Of Unseen Footage

Ed ecco il tuo perdono Mi fai un bel dono Ma mi sono ricordato che tu sei un bugiardo Cos? per sempre sar? Ma un'altra lo far? Ritornello Amore dimmi perch?,e io capir?,e la storia non finir?,perch?

Kerisper

Dans le creux gris-vert Je m'accroche ? ce bout amer Dans le pli mousseux Dieu j'ai le coeur peureux en mer A bord, sans terre, sans port, je cherche le rep?re Kerisper, est-ce un jardin

Гуцулка Ксеня

Темна нічка гори вкрила, Полонину всю залила, Лише постать сніжно-біла, Гуцул Ксеню в ній впізнав. Темна нічка гори вкрила, Полонину всю залила, Лише постать сніжно-біла, Гуцул Ксеню в ній впізнав. Приспів: Гуцулко Ксеню, Я тобі на трембіті Лиш одній в цілім

Невский Проспект

Иду один я Невским , потому что не с кем Потому что вечер, потому что дождь А на Невском людно, а на Невском шумно, И можно затеряться, да так, что пропадешь Как иголка в