Ти Дуже Гарна…
Ти дуже гарна і про це знають всі, знаєш ти, знаю я – і це змушує мене бути нав’язливим...
І я розумію, що так не повинно бути, що це викликає в тебе, якщо не огиду, то, принаймні, велику відразу...
І ми з тобою могли би бути у в’язниці кохання ідеальними довічними в’язнями...
Та ми не знайшли дороги туди, і тому не були там жодного дня, жодної хвилі, жодної миті, жодного разу...
Я не цікавлю тебе і в цьому не винен я, не винна ти, і ми з тобою разом у цьому також не винні...
Просто я не можу раптом стати прекрасним принцем, а ти не можеш мене покохати з примусу...
Але я точно знаю, що в мене це не примха, не ілюзія, не самообман, не рефлекси тваринні...
Але ти точно знаєш, що ніколи не будеш моєю... Ну й бог з ним... Я це якось переживу, я це якось винесу...
Я так хочу, щоб ти була щасливою!
Хай не за мною, а з кимось іншим!
І хай на тебе любов чиясь хлине зливою!
А я вже свою майже знищив...
В тобі стільки природньої сили, що вистачить на десяток перших красунь цієї планети...
І ця сила всмоктує мене, вона затягує, наче чорний, пекельний, страшний чорторий...
І я вже майже зовсім загинув, я вже намертво заплутався у цих твоїх солодких тенетах...
Але, вибач, ця історія занадто банальна і цей сюжет неймовірно затертий, бо він також занадто старий...
Гаразд, я зникну з усіх твоїх горизонтів, я не перетну жодної твоєї життєвої лінії...
Шкода... Але що я можу вдіяти? Ти мала вибір і зробила його не таким, яким би я хотів його бачити...
Однак, мені не звикати – я вже не вперше у своєму житті щось різко і радикально змінюю...
Погано тільки одне – що я ніколи не зможу тобі так само віддячити... Тобі тим самим віддячити...
Бо я так хочу, щоб ти була щасливою!
Хай не за мною, а з кимось іншим!
І хай на тебе любов чиясь хлине зливою!
А я вже свою майже знищив...
Але може колись ти раптом засумуєш і почнеш згадувати мій номер телефону...
Ти дзвонитимеш у мої двері, ти серед ночі плакатимеш під моїми вікнами...
А я почну психувати, я кричатиму тобі – іди геть! Негайно повертайся додому!
Якщо в мені й були якісь почуття, то їх більше немає – вважай їх безжалісно вбитими!..
Але це буде потім, це буде колись, а поки я намагаюся назавжди з тобою прощатися...
Виходить погано, але ж ти знаєш, що в нас із тобою ніколи нічого не виходило добре...
Тримаю тебе за руки, дивлюсь у твої очі й не можу ніяк від них відірватися...
І прошу поцілунку... Одного... На прощання... Розбий насолодою горе!..
А я так хочу, щоб ти була щасливою!
Хай не за мною, а з кимось іншим!
І хай на тебе любов чиясь хлине зливою!
А я вже свою майже знищив...
Похожие новости.
Diva Prima Donna
A l'Opera quand la diva Joue un role d'amoureuse Malheureuse ou heureuse Elle a toujours vingt ans Eternellement Le maestro conduit prima donna L`orchestre et les guitars suivent, prima donna Comme on suit une femme Et le public
Fight Fire
Oh fight fire Oh fight fire When you tell me a lie girl It don't make me cry girl I gotta fight fire with fire Oh fight fire Oh fight fire You know that I
Hobo Bill’s Last Ride
HOBO BILL'S LAST RIDE (Waldo LaFayette O'Neal) « © '29 Peer International, BMI » Ho-bo Bill-y Riding on that eastbound freight train speeding through the night Hobo Bill a railroad bum was fighting for his
Just A Show
Modern shoes new tatoos daily news Can?t stop the river flow Rainy days a rotten place a frozen face Can?t stop the rich mens? show Shocking books pretty looks crazy cooks Can?t make a flower
Odejd?
1. Stale boj? si? co b?dzie gdy Samotno?ci zn?w otworz? duszy drzwi Znany dobrze ch?od otoczy mocno mnie A mo?e wcale tak nie b?dzie ?le Czasem my?l? ?e Tw?j ka?dy czu?y gest Mo?e zmieni? b?l