District Sleeps Alone Tonight

(originally by The Postal Service)

Smeared black ink... your face is all sweat
And I'm barely listening to last demands
I'm staring at the asphalt wondering what's buried underneath
Where I am
Where I am

I'll wear my badge... a vinyl sticker with big block letters adherent to my chest
That tells your new friends I am a visitor here...
I am not permanent
And the only thing keeping me dry is
Where I am (You seem so out of context in this gaudy apartment complex)
Where I am (A stranger with your door key explaining that I am just visiting)
Where I am (And I am finally seeing why I was the one worth leaving)
(Why I was the one worth leaving)

D.C. sleeps alone tonight
D.C. sleeps alone tonight
Where I am (You seem so out of context in this gaudy apartment complex)
Where I am (A stranger with your door key explaining that I am just visiting)
Where I am (And I am finally seeing why I was the one worth leaving)
(Why I was the one worth leaving)

The district sleeps alone tonight after the bars turn out their lights
And leave the autos swerving into the loneliest evening
And I am finally seeing
Why I was the one worth leaving
Why I was the one worth leaving
Why I was the one worth leaving
Why I was the one worth leaving

Похожие новости.

Сумна Пісня

Порожня, змарнована, звана чужим ім’ям, Розвіяна вітром, зпалена полум’ям, Розділена навпіл, розбита надвоє Летіла, летіла я вниз головою. Не втілена в жаль, розбещена, Без світла в душі, без сну, без сорому, Я чиста, я вільна, я

Зірки

Бачиш, у небі блукають зірки, Начебто очі сріблястих птахів, З вітром пливуть в майбутні часи Мрії та сни... Вітер у скронях, у серці любов, Небо тримає в долонях печаль, Падають сірі асфальти пустель, Сльози – кришталь... Вершники гонять

Небо (feat. DEEP SKY)

Последняя капля солнца В окне по стеклу стекала Невидимо в мире боли Мне в сердце любовью пала. Последняя капля света В ладони мои упала Прошедшее где-то лето Во мне навсегда не стало... тебя... тебя Последняя капля моря В туманах

Достоевский

Когда Достоевский был раненый И убитый ножом на посту, Солдаты его отнесли в лазарет, Чтоб спасти там его красоту Там хирург самогон пил из горлышка И все резал пилой и ножом При свете коптилки семнадцать часов, А

Хай Не Буде Тобі Сумно

Диким птахом в сивих хмарах Твоя пісня плиє небом. Наче спалах, наче мрія, Наче квітка з полонини. Сірим птахом в чорнім небі Була ж білою либідка. А що душать тебе сльози, То хіба ж тебе одного? Приспів: Хай не