Wolna

Ma niewidzialny ?wiat
Ulotny niczym wiatr
Na piasku stawia dom
Cho? fala rozmyje go

Nie ma nic wi?c czemu marzy
?eby ni? przez chwil? by?

Ref.
Widz? j? kiedy zamykam oczy
U?miecha si?
Nigdy najd?u?ej jej nie zatrzymam
Cho? bardzo chc?

Oswaja ch??d i deszcz
Pod bos? stop? cier?
Nieosi?galna jak
Kwitn?cy raz tylko kwiat

Tyle mam , wiec czemu marz?
?eby ni? przez chwil? by?

Ref.
Przyjdzie lecz kto to wie, z kt?rej strony
Wolna jak nigdy nikt, przed ni? i po niej
Skoro nawet czas mija j? lekko onie?mielony
Z bliska jej przyjrze? si? ,cho? raz dogoni?

Похожие новости.

Вчора

Догорають в саду, догорають в саду маргаритки, Осінь казку несе, осінь казку несе на крилі. Я так хочу тебе, я так хочу тебе знов любити, Але пізно мені, але пізно мені в королі. Двадцять

Не Космічними Стежками

Не космiчними стежками Ми щодень, щонiч блукали, А мiськими скверами, Тихими озерами, Бiгли горами й морями, Пролiтали днями, Грiли землю грiшную I траву торiшную. Приспів: Не космiчними стежками розведем вогонь... Загорається над нами вiд тепла долонь... (весь куплет - 2) Роздавалися громами, Журавлиними клинами, Розливались

Між Іншим

Коли я буду навіть сивою, І життя моє піде мрякою, А для тебе буду красивою, А для когось, може, й ніякою. А для когось лихою, впертою, Ще для когось відьмою, коброю. А між іншим, якщо відверто, То

Жертва

Мов жертва щирості – життя, мов молодечих крил пружнавий тріск, як небуттям, укрився суходіл. Ти ще на кінчику пера Возносишся увись. А вже пора? Давно – пора. Спадаючи, молись. Як жертва щирості, як кат оговтаних бажань, переминай за гранню грань, чекаючи

Goni?c Za Cieniem

Zwr.1 Jak si? tu dosta?am I co przywiod?o mnie Czy ludzka ma natura Czy szybki ?ycia bieg ...P?aka? mi si? chce Zwr.2 Na pewno mamy pow?d Pow?d aby trwa? Pow?d by si? podda? I BY OPIERA? SI? ...ju? gubi? si? Ref: Matko Ziemio,