Украли Літо
Вересневі дощі...
Одягнулись в плащі люди.
Світ від холоду вкляк
тепер тільки так буде.
Чи настав Страшний Суд,
чи якийсь п’ятий кут, може?
Відпусти нам гріхи,
дай нам ноги сухі, Боже!
А на Таїті живуть у
нескінченнім літі.
Банани жують
байдики б’ють...
Хоч трішки би
негром побуть!
Над тобою діра,
а під нею стара діжка.
Вересневий каприз -
краплі падають вниз, в ліжко.
Бачу руки твої,
бачу ноги твої сині.
Хочу тебе зігріть,
але все булькотить в піні...
Яка погода -
така твоя краса і врода.
І в тепле життя
нема вороття -
Замерзли усі почуття!
Обкалюжений світ
у полоні сюїт хмарних.
Тисячі парасоль
поламаних доль марних.
Заховатись мені
наяву, чи вві сні ніде.
У очах моїх жах
дірявий мій дах їде...
Украли літо!
Зробили замість неба сито.
І винних нема -
шукати дарма,
Для бідних лишилась зима.
Липневі ранки
Поклали у швейцарські банки.
Лиш хмари у нас
тільки щораз
зростає рахунок за газ. (2)
Похожие новости.
Як Мене Звати
Гарні речі не стануть дещо зайвими пізно повертатись додому пішки тільки (...) у голові мелодія незрозуміла на вулиці зимно мені вже й так пізно все рівно як я дістанусь до дому в цей час Приспів: Але тобі вкрай не
Some Beach
Driving down the interstate Running thirty minutes late Singing Margaritaville and minding my own Some foreign car driver dude with the road rage attitude Pulled up beside me talking on his cell phone He started
L’envie De Plaire
Il faut que j'en abuse comme des friandises Docteur je suis atteint d'une hyper-gourmandise Pas immunis? de ces diaboliques pauses aromatis?es Courbes ?lectriques donc je n'sais plus quoi faire Ah ?a me joue des
Ходить Гарбуз По Городу
Ходить гарбуз по городу, питається свого роду: - Ой чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові? Обізвалась жовта диня, гарбузова господиня: Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові. Гарбуз-гарбузище - довжелезні вусища, Гарбуз-гарбузяка - чуб стирчить як гілляка, По городу
Стеляться Тумани
Стеляться тумани, В голові дурмани, Таке, ніби як малим було. Я знов напюся, сам не розберуся, Казала ж мені бабуся - не спіши. А я не послухав, Нехотіли мої вуха слухатися. Тепер я не знаю, бабусі вже немає. Не