Яворова Повість
Мав дяк в селі найкращу доню,
дівчину явір покохав.
Почула плід у свому лоні
по ночі, п’яній від гріха.
Дізнавшись, дяк умер з неслави,
мов ніч, похмурий був і гнівний.
Кущем як мати кучерявим
росте син явора й дяківни.
Похожие новости.
Свечи
Осенней ночью за окном Туман поссорился с дождем, И беспробудный вечер, И беспробудный вечер. О чем-то дальнем, неземном, О чем-то близком и родном, Сгорая, плачут свечи, Сгорая, плачут свечи. О чем-то дальнем, неземном, О чем-то близком и родном, Сгорая, плачут
Невидимка-ночь
Невидимка-ночь (слова К. Кавалеряна) Кто-то распахнул окно и вошел ко мне Так тихо — как может быть лишь во сне Кто-то вновь сделал мир другим Но не сказал, найду ли я завтра выход Кто-то мне
Looking For My Life
Oh Lord, won't you listen in to me now Oh Love, I got to get me back to you somehow I never knew that life was loaded I'd only hung around birds and
Сан-Тропэ
Как скверно прожит был тот день С текилой вечер я встречал Была в душе тоска и лень И как с тобой мне быть не знал Когда бродили по тверской Я не посмел тебя обнять Я шел
Верёвки
Я на цепкие верёвки привяжу твое тело. На огромные канаты моего беспредела. Слишком долго я ждала и видно переболела тобой. Я на цепкие верёвки привяжу и закрою, И останусь навсегда лишь твоею мечтою. Слишком долго
