Яворова Повість

Мав дяк в селі найкращу доню,
дівчину явір покохав.
Почула плід у свому лоні
по ночі, п’яній від гріха.

Дізнавшись, дяк умер з неслави,
мов ніч, похмурий був і гнівний.
Кущем як мати кучерявим
росте син явора й дяківни.

Похожие новости.

1. Ты служишь украшением стола: Тебя, как рыбу, к пиву подают. Любой, кто заплатил, имеет все права - И вот ночную бабочку ведут. А помнишь школу, первый поцелуй? Я имя твое в парке вырезал, Стихи тебе

Пусть метут снега, Пусть кружит пурга - Все что было, уносится прочь. Словно дети мы, Посреди зимы, Верим в эту волшебную ночь. Прочь смятения, прочь сомнения, Долгий перечень бед и

Кого прёт это? Кого-то уже вставило где-то? Уверен да, поэтому не жду ответа. Движение еще не кончилось. Пик будет позже. Стиль - тот же. У нас такая особенность. Наша собственность. Солько этапов уже было

Я ображаю людей, Люди ображають мене, Ми із людьми взаємно ображені, Щось пробігає повз нас, Це щось називається час, Та ми ігноруєм його – Складається враження. Приспів: Я не один, коли я знаю, Хтось десь про мене почує, Про мене

Qui seduto sul letto ripenso a noi a quei giorni che il vento ha portato via quante sere passate allo stesso bar con gli amici che adesso non vedo pi? il suo sguardo era