Яворова Повість

Мав дяк в селі найкращу доню,
дівчину явір покохав.
Почула плід у свому лоні
по ночі, п’яній від гріха.

Дізнавшись, дяк умер з неслави,
мов ніч, похмурий був і гнівний.
Кущем як мати кучерявим
росте син явора й дяківни.

Похожие новости.

On a Mississippi mornin' My dad yelled out a warnin' Son you better hit that cotton patch soon And on my way down to the field As I passed Old Johnson's Mill I saw Becky

Ти вважаєш, що я голосливий Але я того ждати не звик Не дозволю сидіти на шиї Та на вуха чіпляти ярлик Ковдра (3) Ти чекаєш від мене утіхи Але я це робить не мастак Ярмом висиш ти

Ніч накрила сонне місто Зірки сиплються намистом Ти співаєш чи мовчиш, може мрієш та летиш Розкриває ніч нам очі В неї ти береш що хочеш Хочеш п"єш хочеш спиш Хочеш мрієш та летиш Зорі вкрили нічне небо У ночі є

Крепкий плечистый и среднего роста, родился в рабочем районе и рос там, пацан, то, шо надо и слесарь-ударник, он мирно трудился на одной из фабрик! Работал в две смены, пахал шо есть мочи, И однажды

Утекают реки и уносят от меня тебя. Я искала, где ты. Я просила - позови меня. Раствориться в небе и увидеть только крылья твои. Разлететься мне бы, и дождем быть, там где я