Яворова Повість
Мав дяк в селі найкращу доню,
дівчину явір покохав.
Почула плід у свому лоні
по ночі, п’яній від гріха.
Дізнавшись, дяк умер з неслави,
мов ніч, похмурий був і гнівний.
Кущем як мати кучерявим
росте син явора й дяківни.
Похожие новости.
Налево-налево
Ты была со мной... Королевою!!! Такой страстною... Такой смелою!!! Я ночей не спал... Я с ума сходил... Очи светлые... Как же я любил!!! Девочка не промах... юмор то что надо, Я себя теряю, от такого
Білим Снігом
День новорічний засипав білий сніг Я йду до тебе по вулицях дзвінких Сьогодні разом ми, А з нами свято слів і свято зими Яскраві мрії і блиск казкових завіс Нам рік минулий в долоні щедрі
Джентельмен
Собираю твои мысли я по строчкам, Но в итоге непонятные три точки. Может лучше объяснишь свои звоночки? Джентельмен, джентельмен. Припев: Это награда, надо, надо, надо, Это любовь с первого взгляда, взгляда. Может быть да - надо, Может
Новогодняя
Местные дети любят играть в снежки Многие уже умеют лепить снежную бабу А злые мужики с усами прут мешки Щедро посыпают мир наиболее слабых Зима, холодно, люди замерзают Снег, двух видов выпадает Столицу заносит двойная вьюга Одну
Краплі Та Скло
Час кидати каміння, час збирати Час віддати все те, що треба віддати Залишити сумління маєш ти Час йти до мети Час знайти себе, час знайти її Зрозуміти хто друзі, хто не такі Час рікою минає, час