Яворова Повість

Мав дяк в селі найкращу доню,
дівчину явір покохав.
Почула плід у свому лоні
по ночі, п’яній від гріха.

Дізнавшись, дяк умер з неслави,
мов ніч, похмурий був і гнівний.
Кущем як мати кучерявим
росте син явора й дяківни.

Похожие новости.

Птиці зелені у пізню пору Спати злетілись на свіжий поруб. Тихо спустились на жовту глицю Птиці зелені, зелені птиці. Крилами били, пера губили, Голови сизі низько хилили. Пні навкруги - їхні родичі кровні. Зрізи на пнях -

There I was again tonight Forcing laughter, faking smiles Same old tired, lonely place Walls of insincerity Shifting eyes and vacancy Vanished when I saw your face All I can say is it was enchanting to

I was awakened on a Christmas night Somebody shaking me and shining a light ?€?Wake up the winter is here And snow is falling on the ground?€? Out of the window ?€?twas a magic

Відкривайте друзі вікна, бо прийшла до нас весна Білі ночи, ясні дні, принесла вона Про весняну теплу зливу напишу тобі в листах Розправляє білі крила вся моя любов А над містом, мов намисто, білим

Я спорить с тобой не буду, Тогда ты уйдешь не прощаясь. Поверила первому чуду, Как будто ночному трамваю. Забыть мне тебя не сложно, Так, сотня ночей бессонных , Но ты возвратишься вскоре, Мы друг без друга не