Яворова Повість

Мав дяк в селі найкращу доню,
дівчину явір покохав.
Почула плід у свому лоні
по ночі, п’яній від гріха.

Дізнавшись, дяк умер з неслави,
мов ніч, похмурий був і гнівний.
Кущем як мати кучерявим
росте син явора й дяківни.

Похожие новости.

Сумніви - блядськії, бісові ручечки Знову вчепилися в мене впевнено. Як розірвати їх міцні жили? Як відірватись від цього жаху? Брудними нігтями лишають рубці На нервній системі моїй і, можливо, твоїй Я не вірю, що їх

Мрією стань блакитною, ніжною, У морі любові невпинно, невпинно пливи, Для мене святою ти будеш і грішною У нашім коханні з тобою ми будем, ми будем на ви... Приспів: А ти просто кохай і будь

Venice breeding shy chimeras Of sex and violence In the purple evening silence Venice dreaming of a partner Fills your hands with breasts of marble From the cradle to the table Coax this naked treasure from Your

Моей игрушкой будешь, будешь ты. Слова любви, снимаем маски. Моим признаньям — нет — не доверяй. На старте мы построим глазки. My honey, я летаю, My honey, точно знаю, Если хочешь быть со мной, Не спать! Не

Стежини, квіти-чебреці Мене зовуть у Грабівці, В моє дитинство, у село, Де хороше мені було. Приспів: Але із тих юначих літ Життя пізнав, побачив світ, Та серцем линув на поріг В моє село, мій оберіг. (весь куплет -