Забуті Степи

Стій, мій коню, стій
Я перехрещуся, вклонюся землі святій
Грій, Ярило, грій,
Проростай, колосися, пшенице, зрій
Стань, мій коню, стань
Що за чорні хвости вітер в небо звів.
В цю ранішню рань
Це не запах печених хлібів...

Це смерть, я її впізнаю,
Це вона танцювала на мому подвір’ї
Стою, на порозі батьків
Розколотий навпіл у вірі й невір’ї.

Це вогонь,
Забирає
Свою данину.

Біль, нестерпний біль
Обіймає єство і стискає шаблями мук.
Знов цілиться в ціль
В неприкриті тили всіх моїх голих спин.
Кров, по землі кров
Кругом від широких шляхів до вузьких стежин.
Ні слова не мов!

В чім повинен я, Боже, скажи...

Це я, твій загублений син
Ховаюся в темряві від покарання
Це я, твій загублений син
Страждаючий від не любові й не незнання.

Це вогонь,
Забирає
Свою данину.

Страх, хай згине страх
Одинадцята заповідь Божа: "Не бійся!"
Синь неба наш дах і кличе земля
Ходи, синку, зігрійся.

Та все якось не так
Знищено травень, порубано
Всі шляхи вороття
Нас чекають забуті степи...

Похожие новости.

Schlampe (Nachher)

Wann auch immer wir vereinbart haben, mein Leben kam zu sp?t. Immer wenn es wichtig war, lie? es mich im Stich. Es war st?ndig nur auf Parties, ich sa? allein zu Haus. Ganz egal, was es

Гимн Заходящего Солнца

Дизель: Серые прорези красного неба Резкие краски, прошлые беды Знакомый район, но пустые кварталы. Не видно людей, кругом одни шакалы. Они ищут добычу под маской заката, За кусок свежего мяса убивают брата. Люди живут по законам пустыни Их

Сторона Моя

Наче в небі птах з вирію Поворотний шлях міряю, Божество твоє вірую Мій рідний краю. Наче крашанка-писанка Наша доля тут писана, Матерями колисана В тім божім раї. Засумую я, Сторона моя. Розпущу жалі По своїй землі. Повернусь туди, Де з роси води, На любов

Время

Песочные люди А, Западный Сектор... Ага, сага о жизни и смерти... Змей, Кактус... Сто страшных лет под чёрным парусом Сбываются строки из предсказаний Нострадамуса Тяжелые даты, как отпечатки на дактилоплёнке Остались в памяти, остались в памяти Протяжные ноты

Весна

Включила ток и все перевернулась, Я умерла, Я даже не проснулась, Сбылось... Включила свет, и получила волю, Хоть до весны стоять на минном поле... Мы врозь.. Моя любовь на свете задержалась Напрасно я на небо обижалась, Зачем... Снимаю плащ