Забуті Степи
Стій, мій коню, стій
Я перехрещуся, вклонюся землі святій
Грій, Ярило, грій,
Проростай, колосися, пшенице, зрій
Стань, мій коню, стань
Що за чорні хвости вітер в небо звів.
В цю ранішню рань
Це не запах печених хлібів...
Це смерть, я її впізнаю,
Це вона танцювала на мому подвір’ї
Стою, на порозі батьків
Розколотий навпіл у вірі й невір’ї.
Це вогонь,
Забирає
Свою данину.
Біль, нестерпний біль
Обіймає єство і стискає шаблями мук.
Знов цілиться в ціль
В неприкриті тили всіх моїх голих спин.
Кров, по землі кров
Кругом від широких шляхів до вузьких стежин.
Ні слова не мов!
В чім повинен я, Боже, скажи...
Це я, твій загублений син
Ховаюся в темряві від покарання
Це я, твій загублений син
Страждаючий від не любові й не незнання.
Це вогонь,
Забирає
Свою данину.
Страх, хай згине страх
Одинадцята заповідь Божа: "Не бійся!"
Синь неба наш дах і кличе земля
Ходи, синку, зігрійся.
Та все якось не так
Знищено травень, порубано
Всі шляхи вороття
Нас чекають забуті степи...
Похожие новости.
Dead Wrong
You be yellin boom boom when yah really pum pum See my flow hotter then noon in june june If Biggie was alive he sign me Im the New Edition like Bobby & Ronnie Just
Sixteen Tons
Some people say a man is made outta' mud A poor man's made outta' muscle and blood Muscle and blood and skin and bones A mind that's a-weak and a back that's strong You
Горное Эхо
В тиши перевала, где скалы ветрам не помеха, помеха, На кручах таких, на какие никто не проник, никто не проник Жило-поживало веселое горное, горное эхо, Оно отзывалось на крик — человеческий крик. Когда одиночество
Берега / Небеса
Одинокие сердца звучат на разных берегах. Им никуда не деться, так решено на небесах. Стать берегами для любви, которой больше нет. А на вопрос лишь эхо даст ответ. И не осталось ничего, лишь отблески
Фальшива Ніч
Горить на майданах пітьма Це не так вже і погано для нас Ніби тінь що поруч йде Йде зі мною в ніч вона, вона. Отруту я вип’ю до дна Хо-го-гой Хоч я знаю що відьма вона