Забуті Степи

Стій, мій коню, стій
Я перехрещуся, вклонюся землі святій
Грій, Ярило, грій,
Проростай, колосися, пшенице, зрій
Стань, мій коню, стань
Що за чорні хвости вітер в небо звів.
В цю ранішню рань
Це не запах печених хлібів...

Це смерть, я її впізнаю,
Це вона танцювала на мому подвір’ї
Стою, на порозі батьків
Розколотий навпіл у вірі й невір’ї.

Це вогонь,
Забирає
Свою данину.

Біль, нестерпний біль
Обіймає єство і стискає шаблями мук.
Знов цілиться в ціль
В неприкриті тили всіх моїх голих спин.
Кров, по землі кров
Кругом від широких шляхів до вузьких стежин.
Ні слова не мов!

В чім повинен я, Боже, скажи...

Це я, твій загублений син
Ховаюся в темряві від покарання
Це я, твій загублений син
Страждаючий від не любові й не незнання.

Це вогонь,
Забирає
Свою данину.

Страх, хай згине страх
Одинадцята заповідь Божа: "Не бійся!"
Синь неба наш дах і кличе земля
Ходи, синку, зігрійся.

Та все якось не так
Знищено травень, порубано
Всі шляхи вороття
Нас чекають забуті степи...

Похожие новости.

Спят Курганы Темные

Спят курганы тёмные, Солнцем опалённые. И туманы белые Ходят чередой. Через рощи шумные И поля зелёные Вышел в степь донецкую парень молодой. Там на шахте угольной Паренька приметили, Руку дружбы подали, Повели с собой. Девушки пригожие Тихой песней встретили, И в забой отправился Парень

Я Влюбилась

Стерта расстоянием твердая нить Силою и упрямством взял мой ответ Долго не собираясь ждать перемен Ты жадным поцелуем берешь меня в плен Остудила – обожглась Раскалила – завелась Что же это, может я, Я влюбилась? Are you ready? Are

Cердце

из всех причин одна причина что ты ушла с другим мужчиной и где покой невозмутимо чужой женой проходишь мимо и где же они чары любви зачем ты разбиваешь мое сердце мы никогда не будем вместе к чему стихи я погибаю и ничего не понимаю хороших нет воспоминаний таков сюжет моих

Зазеркалье Души

Зазеркалье моей души одинокой Непрозрачным стеклом закрыто для всех. От нескромных чужих и навязчивых взглядов Я как - будто скрываю неведомый грех. Начиналось все так легко и наивно: Были светлыми чувства и чистой - душа. Ты

Flores

T?came, suavemente como tocas una flor, que deja su perfume con su dulce olor, que si la cortas todo acabar?. M?jame, las gotas se detienen entre p?talos, y luego caen al suelo humedeci?ndolo, si vivo es del