Забуті Степи
Стій, мій коню, стій
Я перехрещуся, вклонюся землі святій
Грій, Ярило, грій,
Проростай, колосися, пшенице, зрій
Стань, мій коню, стань
Що за чорні хвости вітер в небо звів.
В цю ранішню рань
Це не запах печених хлібів...
Це смерть, я її впізнаю,
Це вона танцювала на мому подвір’ї
Стою, на порозі батьків
Розколотий навпіл у вірі й невір’ї.
Це вогонь,
Забирає
Свою данину.
Біль, нестерпний біль
Обіймає єство і стискає шаблями мук.
Знов цілиться в ціль
В неприкриті тили всіх моїх голих спин.
Кров, по землі кров
Кругом від широких шляхів до вузьких стежин.
Ні слова не мов!
В чім повинен я, Боже, скажи...
Це я, твій загублений син
Ховаюся в темряві від покарання
Це я, твій загублений син
Страждаючий від не любові й не незнання.
Це вогонь,
Забирає
Свою данину.
Страх, хай згине страх
Одинадцята заповідь Божа: "Не бійся!"
Синь неба наш дах і кличе земля
Ходи, синку, зігрійся.
Та все якось не так
Знищено травень, порубано
Всі шляхи вороття
Нас чекають забуті степи...
Похожие новости.
Мундіаль
Оле-оле-оле-оле-оле-оле Оле-оле-оле-оле-оле-оле Оле-оле-оле-оле-оле-оле Приспів: Айн, цвай, драй, фір. М’яч на поле, суддю на мило, Ще такого не було - Україна їде на Мундіаль. Айн, цвай, драй, фір. М’яч на поле оле-оле. Всі на Бундес оле. Україна їде на Мундіаль. (2) Україна мене
Ой, Говорила Чиста Вода
Ти, подруженько моя, синьоока течія Розкажи мені про милого мого. У мої дівочі сни, його стежку поверни, Приведи його до бережка твого. Та чи сталося, зачекалася, зачекалася я його. Ой, говорила чиста вода, Де живе любов
Я Хочу Быть С Тобой
Я пытался уйти от любви, Я брал острую бритву И правил себя. Я укрылся в подвале, я резал Кожаные ремни, Стянувшие слабую грудь. Я хочу быть с тобой, Я хочу быть с тобой, Я так хочу быть с
Рождество
Рождество Христове зірка засвітила. Всім народам світу вона сповістила, Що у Вифлеємі Христос народився, Та поміж бидлятком на сіні сповився. На сіні сповився. Йосип і Марія його колихають, Пісні колискові дитині співають: "Спи, маленький сину, поки можеш
Допоможи…
Великi надiї, за обрiєм подiї В небуття вiдходять дощу краплини Там, за простором свободи, Живе остання моя таємниця щастя Бути тiльки брудом не хочу я Зi мною поряд йде зелених трав Поступово хочу я вiдкрити, за
