Волынки и Web.
Ничего общего! Почти...

Забуті Степи

В рубрике: Тексты песен — 18.06.2012

Стій, мій коню, стій
Я перехрещуся, вклонюся землі святій
Грій, Ярило, грій,
Проростай, колосися, пшенице, зрій
Стань, мій коню, стань
Що за чорні хвости вітер в небо звів.
В цю ранішню рань
Це не запах печених хлібів...

Це смерть, я її впізнаю,
Це вона танцювала на мому подвір’ї
Стою, на порозі батьків
Розколотий навпіл у вірі й невір’ї.

Це вогонь,
Забирає
Свою данину.

Біль, нестерпний біль
Обіймає єство і стискає шаблями мук.
Знов цілиться в ціль
В неприкриті тили всіх моїх голих спин.
Кров, по землі кров
Кругом від широких шляхів до вузьких стежин.
Ні слова не мов!

В чім повинен я, Боже, скажи...

Це я, твій загублений син
Ховаюся в темряві від покарання
Це я, твій загублений син
Страждаючий від не любові й не незнання.

Це вогонь,
Забирає
Свою данину.

Страх, хай згине страх
Одинадцята заповідь Божа: "Не бійся!"
Синь неба наш дах і кличе земля
Ходи, синку, зігрійся.

Та все якось не так
Знищено травень, порубано
Всі шляхи вороття
Нас чекають забуті степи...


Похожие новости.


Потому Что Нельзя Быть Красивой Такой

Потому Что Нельзя Быть Красивой Такой

Отлетела листва, у природы - свое обновленье И туманы ночами стоят и стоят над рекой. Твои волосы, руки и плечи твои - преступленья, Потому, что нельзя быть на свете красивой такой. Припев: Потому что нельзя Потому



Времена Года

Времена Года

И вот опять эта осень и снова осень: унылая пора – очей очарованье. Деревья листья остаться просят – они же в ответ говорят им «до свиданья!». Ветер упрямый, всюду шныряя, листья охапкой



Самая Любимая

Самая Любимая

Разрываются снаряды у меня в голове Примеряешь ты наряды, демонстрируешь мне Зажигаю сигарету, ухожу в никуда Ускользает это лето, как сквозь пальцы вода Ухожу и возвращаюсь, возвратясь, ухожу Ты бежишь за мною с чаем и



Meet El Presidente

Meet El Presidente

Miss November Tuesday, Bend your rubber rules. Take your time, but don't take Off your high heeled shoes. She's in demand at dinner time; She's on the factory wall. And when the gentlemen retire Guess who's in



Сизокрилий Голубонько

Сизокрилий Голубонько

Сизокрилий голубоньку, По полю літаєш, Ти не сієш, ти й ореш, | З чого жити маєш? | (2) Ой, з того я житу маю, Що пахар пахає, Пахар сіє, вітер віє




Нет комментариев

Комментариев нет.

Извините, обсуждение на данный момент закрыто.