Забуті Степи
Стій, мій коню, стій
Я перехрещуся, вклонюся землі святій
Грій, Ярило, грій,
Проростай, колосися, пшенице, зрій
Стань, мій коню, стань
Що за чорні хвости вітер в небо звів.
В цю ранішню рань
Це не запах печених хлібів...
Це смерть, я її впізнаю,
Це вона танцювала на мому подвір’ї
Стою, на порозі батьків
Розколотий навпіл у вірі й невір’ї.
Це вогонь,
Забирає
Свою данину.
Біль, нестерпний біль
Обіймає єство і стискає шаблями мук.
Знов цілиться в ціль
В неприкриті тили всіх моїх голих спин.
Кров, по землі кров
Кругом від широких шляхів до вузьких стежин.
Ні слова не мов!
В чім повинен я, Боже, скажи...
Це я, твій загублений син
Ховаюся в темряві від покарання
Це я, твій загублений син
Страждаючий від не любові й не незнання.
Це вогонь,
Забирає
Свою данину.
Страх, хай згине страх
Одинадцята заповідь Божа: "Не бійся!"
Синь неба наш дах і кличе земля
Ходи, синку, зігрійся.
Та все якось не так
Знищено травень, порубано
Всі шляхи вороття
Нас чекають забуті степи...
Похожие новости.
Голодомор
Тридцять другий - тридцять третій роки Роки у смерті - роки без їди Від голоду люди у муках вмирали Рідні батьки дітей поїдали Всі запаси їжі та зерна Влада забрала - сховала вона Зерно у підвалах
Снег
(А.Береза/А.Береза) 1. Снег падает, кружится. Мне, снова мне не спится. Ночь, я совсем одна, Белая стена, падает белый снег. Ночь, падают снежинки. Мы делали ошибки. Мне холодно одной, Ночью ледяной нет тебя со мной. Припев: Белый снег не согреет меня,
Summer Rain
Old man walking by the sea is dreaming, Dreaming of the days when he was young, Hand in hand, a little boy beside him, Hearing about the weekends under the sun... "Ah most of
So You Don’t Have To Love Me Anymore
I’ll be the bad guy, I’ll take the black eye, When I walk out, You can slam the door, I’ll be the S.O.B, If that’s what you need from me, So you don’t have to love
911
Ти – моя остання любов, Моя машина, моя машина. Ти і я напилися знов. Моя єдина на смак бензина й кави. День і ніч дихає час, А ми з тобою живемо двоє! Автомобіль буде у нас, Моє