Забуті Степи
Стій, мій коню, стій
Я перехрещуся, вклонюся землі святій
Грій, Ярило, грій,
Проростай, колосися, пшенице, зрій
Стань, мій коню, стань
Що за чорні хвости вітер в небо звів.
В цю ранішню рань
Це не запах печених хлібів...
Це смерть, я її впізнаю,
Це вона танцювала на мому подвір’ї
Стою, на порозі батьків
Розколотий навпіл у вірі й невір’ї.
Це вогонь,
Забирає
Свою данину.
Біль, нестерпний біль
Обіймає єство і стискає шаблями мук.
Знов цілиться в ціль
В неприкриті тили всіх моїх голих спин.
Кров, по землі кров
Кругом від широких шляхів до вузьких стежин.
Ні слова не мов!
В чім повинен я, Боже, скажи...
Це я, твій загублений син
Ховаюся в темряві від покарання
Це я, твій загублений син
Страждаючий від не любові й не незнання.
Це вогонь,
Забирає
Свою данину.
Страх, хай згине страх
Одинадцята заповідь Божа: "Не бійся!"
Синь неба наш дах і кличе земля
Ходи, синку, зігрійся.
Та все якось не так
Знищено травень, порубано
Всі шляхи вороття
Нас чекають забуті степи...
Похожие новости.
Моя Любов
Що ти чуєш скажи про мене, Чи ти знаєш то, чого знати не треба, Я бачу тебе крізь осліплені очі, Я бачу небо і зоряні ночі, Пр Моя любов, що поруч завжди, Моя душа – то
Хто Ти Є?
Мій товариш каже – Зараз без протекції нікуди! Всюди всім потрібні свої люди – Позбирались докупи, паскуди! Кум... Сват... Зять... Брат... Хоч кидай усе та хапай автомат! Словами затарились файними, Тиснуть на тебе питаннями! Хто ти є? З
Я Подарую Тоб
I Торкнись мене і ти побачиш що я не такий як всі, Відчуй в собі тепло моє. Пробач мене і все навколо я подарую тобі. Я зроблю щасливим твій навколишній світ і все життя
Пристань Любов
В полi ми вдвох заблукали, Стежка петляла в житах, Сонце всмiхалось лукаво, Жайвiр у небо злiтав. Поле моє волошкове, Хвиля хлiбiв золота. Пристань моєї любовi Чиста i звабно свята. Приспiв: Доля нас тут повiнчала Пiд атрибути свої: - Твоєю я квiткою
Silver Eagle
Well, he rides into town on the back of a big silver eagle Strapped to his shoulders are the burden of staying on top And the lines in his face tell the