Забуті Степи
Стій, мій коню, стій
Я перехрещуся, вклонюся землі святій
Грій, Ярило, грій,
Проростай, колосися, пшенице, зрій
Стань, мій коню, стань
Що за чорні хвости вітер в небо звів.
В цю ранішню рань
Це не запах печених хлібів...
Це смерть, я її впізнаю,
Це вона танцювала на мому подвір’ї
Стою, на порозі батьків
Розколотий навпіл у вірі й невір’ї.
Це вогонь,
Забирає
Свою данину.
Біль, нестерпний біль
Обіймає єство і стискає шаблями мук.
Знов цілиться в ціль
В неприкриті тили всіх моїх голих спин.
Кров, по землі кров
Кругом від широких шляхів до вузьких стежин.
Ні слова не мов!
В чім повинен я, Боже, скажи...
Це я, твій загублений син
Ховаюся в темряві від покарання
Це я, твій загублений син
Страждаючий від не любові й не незнання.
Це вогонь,
Забирає
Свою данину.
Страх, хай згине страх
Одинадцята заповідь Божа: "Не бійся!"
Синь неба наш дах і кличе земля
Ходи, синку, зігрійся.
Та все якось не так
Знищено травень, порубано
Всі шляхи вороття
Нас чекають забуті степи...
Похожие новости.
Mean Old Man
If I look like a mean old man that's what I am If I look like a mean old man that's what I am If I look like a mean old man
Если Закрыты Двери
1. Музыки не слышно, свет в окне погас. Вышло всё как вышло, как в последний раз. Скажешь ты что это –выдумка и бред. Что любви здесь не было и нет Припев: Дверь за тобой молча
Она
Улица учит как жить покруче Улица смысла полна. Там такие ребята, характер – граната, А между ними она. Она, новую тему ищет она Она во вселенной одна А в центре засады сплошные наряды Смотри, какой старшина Он участник
Сіра Реальність
Ми опинилися тут, прийшли у це буття І кожен з нас розрізняє своє життя Ви є навколо мене і ніби різні усі, Та ви зливаєтесь в масу "сірих кубиків" Я намагаюсь щось побачить особливе
Nova York
Essa ? a hist?ria De um novo her?i Cabelos compridos Ao rolar ao vento Pela estrada No seu caminh?o Cravado no peito A sombra de um drag?o... Tinha um sonho: Ir pra Nova York E levar a namorada Fazer seu caminh?o Voar