Забуті Степи
Стій, мій коню, стій
Я перехрещуся, вклонюся землі святій
Грій, Ярило, грій,
Проростай, колосися, пшенице, зрій
Стань, мій коню, стань
Що за чорні хвости вітер в небо звів.
В цю ранішню рань
Це не запах печених хлібів...
Це смерть, я її впізнаю,
Це вона танцювала на мому подвір’ї
Стою, на порозі батьків
Розколотий навпіл у вірі й невір’ї.
Це вогонь,
Забирає
Свою данину.
Біль, нестерпний біль
Обіймає єство і стискає шаблями мук.
Знов цілиться в ціль
В неприкриті тили всіх моїх голих спин.
Кров, по землі кров
Кругом від широких шляхів до вузьких стежин.
Ні слова не мов!
В чім повинен я, Боже, скажи...
Це я, твій загублений син
Ховаюся в темряві від покарання
Це я, твій загублений син
Страждаючий від не любові й не незнання.
Це вогонь,
Забирає
Свою данину.
Страх, хай згине страх
Одинадцята заповідь Божа: "Не бійся!"
Синь неба наш дах і кличе земля
Ходи, синку, зігрійся.
Та все якось не так
Знищено травень, порубано
Всі шляхи вороття
Нас чекають забуті степи...
Похожие новости.
Облака (Галич)
Облака плывут, облака, Не спеша плывут как в кино. А я цыпленка ем табака, Я коньячку принял полкило. Облака плывут в Абакан, Не спеша плывут облака... Им тепло небось, облакам, А я продрог насквозь, на века! Я подковой
Крода — З-за Обрію
...Ой, як було з-за обрію Випливали княжі човни: Ратників сотні - чисельна дружина Із Києва на Візантію рушили... Блистіли мечі та штандарти Перуна - Стихали Дніпровські пороги! Стрімко летіли човни Святослава - Несли ж їх бо внуки
Sweet 16
Вперше люблю, вперше прощай, Вперше: пробач, я іду. Ти зрозумій і не чекай Ти не надійся я не прийду. Вперше сльоза тече по щоці, Вперше кохання буває в житті. Бачиш, тебе чекає весь світ? Ти зможеш все. Тобі
Ой У Гаю, При Дунаю
Ой у гаю, при Дунаю Соловей щебече. Він же свою всю пташину До гніздечка кличе. Ох-тьох-тьох і тьох-тьох-тьох Соловей щебече. Він свою всю пташину До гніздечка кличе. (весь куплет - 2) Ой у гаю, при Дунаю Там музика грає. Бас
Reality
Странно, герой рядом с тобой Запомни мои глаза, а заберу твои Вновь захлестнет, перевернет и Скрутит меня твоей волной очумелых дней припев: Утро в прокуренной комнате В сонном заброшенном городе Минор на губах застыл Утро вернется из
