Забуті Степи
Стій, мій коню, стій
Я перехрещуся, вклонюся землі святій
Грій, Ярило, грій,
Проростай, колосися, пшенице, зрій
Стань, мій коню, стань
Що за чорні хвости вітер в небо звів.
В цю ранішню рань
Це не запах печених хлібів...
Це смерть, я її впізнаю,
Це вона танцювала на мому подвір’ї
Стою, на порозі батьків
Розколотий навпіл у вірі й невір’ї.
Це вогонь,
Забирає
Свою данину.
Біль, нестерпний біль
Обіймає єство і стискає шаблями мук.
Знов цілиться в ціль
В неприкриті тили всіх моїх голих спин.
Кров, по землі кров
Кругом від широких шляхів до вузьких стежин.
Ні слова не мов!
В чім повинен я, Боже, скажи...
Це я, твій загублений син
Ховаюся в темряві від покарання
Це я, твій загублений син
Страждаючий від не любові й не незнання.
Це вогонь,
Забирає
Свою данину.
Страх, хай згине страх
Одинадцята заповідь Божа: "Не бійся!"
Синь неба наш дах і кличе земля
Ходи, синку, зігрійся.
Та все якось не так
Знищено травень, порубано
Всі шляхи вороття
Нас чекають забуті степи...
Похожие новости.
Live Forever
Was it an angel That knocked on my door? Or was it a wind? Was I still sleeping Lost in a dream? Or was it you? We swam in the fountains Beneath the northern stars We cried from
Out Of My Mind
Light a candle Lay flowers at the door For those who were left behind And the ones who've gone before But here it comes now Sure as silence follows rain The taste of you upon my
День & Ніч
Може щось зі мною сталось Може сонце так сховалось Але мушу розмовляти На підлозі кімнати І ніхто мене не чує Я кажу – його дратує Час іде, а я не знаю Що будую, що ламаю Але день, день
Сизокрилий Голубонько
Сизокрилий голубоньку, По полю літаєш, Ти не сієш, ти й ореш, | З чого жити маєш? | (2) Ой, з того я житу маю, Що пахар пахає, Пахар сіє, вітер віє
Insieme Finire
Se ti va vieni a prendermi nell'hotel che costeggia il sole io confino al nord col blu l'ovest ? una parte mia,ho una mano ad est e l'altra a sud Se mi vuoi vengo