Волынки и Web.
Ничего общего! Почти...

Забуті Степи

В рубрике: Тексты песен — 18.06.2012

Стій, мій коню, стій
Я перехрещуся, вклонюся землі святій
Грій, Ярило, грій,
Проростай, колосися, пшенице, зрій
Стань, мій коню, стань
Що за чорні хвости вітер в небо звів.
В цю ранішню рань
Це не запах печених хлібів...

Це смерть, я її впізнаю,
Це вона танцювала на мому подвір’ї
Стою, на порозі батьків
Розколотий навпіл у вірі й невір’ї.

Це вогонь,
Забирає
Свою данину.

Біль, нестерпний біль
Обіймає єство і стискає шаблями мук.
Знов цілиться в ціль
В неприкриті тили всіх моїх голих спин.
Кров, по землі кров
Кругом від широких шляхів до вузьких стежин.
Ні слова не мов!

В чім повинен я, Боже, скажи...

Це я, твій загублений син
Ховаюся в темряві від покарання
Це я, твій загублений син
Страждаючий від не любові й не незнання.

Це вогонь,
Забирає
Свою данину.

Страх, хай згине страх
Одинадцята заповідь Божа: "Не бійся!"
Синь неба наш дах і кличе земля
Ходи, синку, зігрійся.

Та все якось не так
Знищено травень, порубано
Всі шляхи вороття
Нас чекають забуті степи...


Похожие новости.


The Sound

The Sound

Hey Yeah, alright now Hmm I didn't come here to buckle 'round My purpose is set so clear My message is always loud I wish it was more profound Sometimes All that matters is the sound Hey All that matters,



Хакер

Хакер

Немає друзів у нього один тільки він Електронний мозок незалишаючий тінь Тінь після себе, тінь тінь почуттів Переживання тінь, тінь внутрішніх слів. Колишні дівчата пропонують мінет А в нього в кішені повно різних дискет Та він



Господи!

Господи!

Падают стены, опущены головы, выключен свет Их имена обозначит на плитах холодный рассвет Как полустертые мутные призраки в тягостном сне Словно распятые эти ладони скользят по стене Выпиты, выпиты вены из белых растянутых рук Не



Я Влюблен

Я Влюблен

Сердце, бешенно стучит у меня в груди, ведь я влюблён. Мего герцы, не молчи, кричи, голова гуди, это не сон. Остановись, смотри вот идёт она Как лето знойное, весна - красна. Как осень смелая,



Сон

Сон

Я тихенько у день ніч пускаю, Але дивні думки я не шукаю І неначе сон мій дивний шось втрачає І уже я тебе не помічаю, не помічаю... І на чорних шляхах, які в пустелі, Намагаюся




Нет комментариев

Комментариев нет.

Извините, обсуждение на данный момент закрыто.