Забуті Степи
Стій, мій коню, стій
Я перехрещуся, вклонюся землі святій
Грій, Ярило, грій,
Проростай, колосися, пшенице, зрій
Стань, мій коню, стань
Що за чорні хвости вітер в небо звів.
В цю ранішню рань
Це не запах печених хлібів...
Це смерть, я її впізнаю,
Це вона танцювала на мому подвір’ї
Стою, на порозі батьків
Розколотий навпіл у вірі й невір’ї.
Це вогонь,
Забирає
Свою данину.
Біль, нестерпний біль
Обіймає єство і стискає шаблями мук.
Знов цілиться в ціль
В неприкриті тили всіх моїх голих спин.
Кров, по землі кров
Кругом від широких шляхів до вузьких стежин.
Ні слова не мов!
В чім повинен я, Боже, скажи...
Це я, твій загублений син
Ховаюся в темряві від покарання
Це я, твій загублений син
Страждаючий від не любові й не незнання.
Це вогонь,
Забирає
Свою данину.
Страх, хай згине страх
Одинадцята заповідь Божа: "Не бійся!"
Синь неба наш дах і кличе земля
Ходи, синку, зігрійся.
Та все якось не так
Знищено травень, порубано
Всі шляхи вороття
Нас чекають забуті степи...
Похожие новости.
Вий, Мій Ранок
- Станеш помирать - залиш мені землю: поруч ляжу, станем слухати, як падають вогні. - Станеш посівать - залиш мені зерна: х в долоні заховаю я, та доглядятиму ростки. Приспів: Вий,
Про Любов?
Лиши собі на вечір пару папіросів Щоб правильно закінчити день Пів-скляночки вина, вот так - за все хороше За тих, кому не пишуть пісень Приспів: (3) Про любов Їм не будуть співати Про любов Як завжди вляжуться спати Про
Someday When Things Are Good
Someday when things are good I'm gonna leave you I can't seem to go when things are bad I'll be one more love that you can dream about And one more man that
Саксаул
Свет горит на кухне За окном темно В моем доме тускло Хоть горит огонь Зацвели тюльпаны У друзей давно А мои завяли Вот мое дерьмо... Меня стены давят Дом всегда мой
Щастя
Десь по світу ходить щастя моє, А без нього день печальним стає. Може вчора щастя поруч було, Бо навколо все чудово цвіло? Не вірило щастя, що буде моїм І перед очима зникає як дим. Зустріну я