Забуті Степи
Стій, мій коню, стій
Я перехрещуся, вклонюся землі святій
Грій, Ярило, грій,
Проростай, колосися, пшенице, зрій
Стань, мій коню, стань
Що за чорні хвости вітер в небо звів.
В цю ранішню рань
Це не запах печених хлібів...
Це смерть, я її впізнаю,
Це вона танцювала на мому подвір’ї
Стою, на порозі батьків
Розколотий навпіл у вірі й невір’ї.
Це вогонь,
Забирає
Свою данину.
Біль, нестерпний біль
Обіймає єство і стискає шаблями мук.
Знов цілиться в ціль
В неприкриті тили всіх моїх голих спин.
Кров, по землі кров
Кругом від широких шляхів до вузьких стежин.
Ні слова не мов!
В чім повинен я, Боже, скажи...
Це я, твій загублений син
Ховаюся в темряві від покарання
Це я, твій загублений син
Страждаючий від не любові й не незнання.
Це вогонь,
Забирає
Свою данину.
Страх, хай згине страх
Одинадцята заповідь Божа: "Не бійся!"
Синь неба наш дах і кличе земля
Ходи, синку, зігрійся.
Та все якось не так
Знищено травень, порубано
Всі шляхи вороття
Нас чекають забуті степи...
Похожие новости.
Quiet Moments
Oh my love the evening light is catching colours in your eyes, Take another glass of wine and bring your body next to mine; Tell me all the things you've done since
Зоря
В людини доля як зоря, У кожного з нас власна, Була зоря, скажи чия? Була зоря і згасла. А загорілася нова, Хтось народився в світі, І шелестить йому трава І ранок сонцем світить. Приспів: Зоре, моя зіронько, як тебе
Не Я
Не я, не я — немного проблем Не я, не я — на руки и в плен Не я, не я — стрелять из-за угла Не я, не я — открыла дверь и
Зимнее Солнце
Солнечный свет, зимний рассвет, Но не согреет он меня. Тайну любви держишь внутри, Но извини, так нельзя, Жить без тепла. С солнцем я тебя сравню В зиму лютую, так слепишь глаза Только, где твоё тепло? Где хранишь его,
Trouble
I done got in trouble again…. What the fuck!? I tried man... I’m back... I'm pissed off, this is old… I done got in trouble again… I done got in trouble again…. I try to pretend that