Забуті Степи
Стій, мій коню, стій
Я перехрещуся, вклонюся землі святій
Грій, Ярило, грій,
Проростай, колосися, пшенице, зрій
Стань, мій коню, стань
Що за чорні хвости вітер в небо звів.
В цю ранішню рань
Це не запах печених хлібів...
Це смерть, я її впізнаю,
Це вона танцювала на мому подвір’ї
Стою, на порозі батьків
Розколотий навпіл у вірі й невір’ї.
Це вогонь,
Забирає
Свою данину.
Біль, нестерпний біль
Обіймає єство і стискає шаблями мук.
Знов цілиться в ціль
В неприкриті тили всіх моїх голих спин.
Кров, по землі кров
Кругом від широких шляхів до вузьких стежин.
Ні слова не мов!
В чім повинен я, Боже, скажи...
Це я, твій загублений син
Ховаюся в темряві від покарання
Це я, твій загублений син
Страждаючий від не любові й не незнання.
Це вогонь,
Забирає
Свою данину.
Страх, хай згине страх
Одинадцята заповідь Божа: "Не бійся!"
Синь неба наш дах і кличе земля
Ходи, синку, зігрійся.
Та все якось не так
Знищено травень, порубано
Всі шляхи вороття
Нас чекають забуті степи...
Похожие новости.
Nobody Wins
Hold your head up high You're never wrong Somewhere in the right you belong You would rather fight than walk away What a lonely way to breathe the air What an unlovely way to say
В Останні Хвилини
Ще мить тому я день стрічав, Ще промінь сонця грів мої надії І сліпо завтрашнього дня чекав Та зараз ще хоч раз вдихнути моя мрія. Колючим списом протинає страх, Не слухає, німіє моє тіло, Лиш відчуваю
Всадник Из Льда
Застыв на ветру У синего льда, Я скоро умру – Уйду навсегда. Я верил тебе, А сейчас, Я верю судьбе – Свет погас, Ведь солнце зашло Для меня навсегда! Я сам погубил – Уже не вернуть. Тебя не хранил И проклят мой
Parachute
I don't tell anyone about the way you hold my hand I don't tell anyone about the things that we have planned Won't tell anybody, won't tell anybody They want to push me
Slow Nights, So Long
Slow night so long, she's frenching out the flavour she's 17 but i done went and plum forgot it No tears are gone they're pooling on the table no tears are gone they're