Забуті Степи
Стій, мій коню, стій
Я перехрещуся, вклонюся землі святій
Грій, Ярило, грій,
Проростай, колосися, пшенице, зрій
Стань, мій коню, стань
Що за чорні хвости вітер в небо звів.
В цю ранішню рань
Це не запах печених хлібів...
Це смерть, я її впізнаю,
Це вона танцювала на мому подвір’ї
Стою, на порозі батьків
Розколотий навпіл у вірі й невір’ї.
Це вогонь,
Забирає
Свою данину.
Біль, нестерпний біль
Обіймає єство і стискає шаблями мук.
Знов цілиться в ціль
В неприкриті тили всіх моїх голих спин.
Кров, по землі кров
Кругом від широких шляхів до вузьких стежин.
Ні слова не мов!
В чім повинен я, Боже, скажи...
Це я, твій загублений син
Ховаюся в темряві від покарання
Це я, твій загублений син
Страждаючий від не любові й не незнання.
Це вогонь,
Забирає
Свою данину.
Страх, хай згине страх
Одинадцята заповідь Божа: "Не бійся!"
Синь неба наш дах і кличе земля
Ходи, синку, зігрійся.
Та все якось не так
Знищено травень, порубано
Всі шляхи вороття
Нас чекають забуті степи...
Похожие новости.
На Медленном Огне
Пусть это было год назад, я снова вижу тот закат, И в ликах медного огня ты говоришь: "Забудь меня". Нет с той поры покоя мне, горю на медленном огне. Передо мной багряный свет
Цветы
В поле, во широком поле Ветер гуляет на просторе В поле, словно в синем море Волны бегают на воле Высоко облака ватные Упаду в траву мятную А кругом васильки синие Наберусь от земли силы я Мне бы жаворонком
Телефон
Полночь приходит. Небо, луна Я не знаю где ты, знаю одна Знаю сейчас ты тоже не спишь Только всё как прежде ты не звонишь Тихо, так тихо, и снова не ты Я наберу цифры мосты Снова
On Avance
On avance (Couplet) Si j'entends mes a?n?s juger, critiquer ma g?n?ration Je pense qu'ils oublient un peu trop vite que le monde est tel qu'ils l'ont laiss?. Mais on n'est pas tous d?sabus?s, on
Let Somebody Know
Love we all hope to find It'll come so easy or can take its time But I've never given up along the way One day you're gonna raise your blinds And every little dew