Забуті Степи
Стій, мій коню, стій
Я перехрещуся, вклонюся землі святій
Грій, Ярило, грій,
Проростай, колосися, пшенице, зрій
Стань, мій коню, стань
Що за чорні хвости вітер в небо звів.
В цю ранішню рань
Це не запах печених хлібів...
Це смерть, я її впізнаю,
Це вона танцювала на мому подвір’ї
Стою, на порозі батьків
Розколотий навпіл у вірі й невір’ї.
Це вогонь,
Забирає
Свою данину.
Біль, нестерпний біль
Обіймає єство і стискає шаблями мук.
Знов цілиться в ціль
В неприкриті тили всіх моїх голих спин.
Кров, по землі кров
Кругом від широких шляхів до вузьких стежин.
Ні слова не мов!
В чім повинен я, Боже, скажи...
Це я, твій загублений син
Ховаюся в темряві від покарання
Це я, твій загублений син
Страждаючий від не любові й не незнання.
Це вогонь,
Забирає
Свою данину.
Страх, хай згине страх
Одинадцята заповідь Божа: "Не бійся!"
Синь неба наш дах і кличе земля
Ходи, синку, зігрійся.
Та все якось не так
Знищено травень, порубано
Всі шляхи вороття
Нас чекають забуті степи...
Похожие новости.
U Gotta Love It
Real conversation for that ass (Its what they want) Huh (Its what they want) What you said, can't hear you man (Its what they want) Speak the fuck up (Its what they want) Word
Времена Года
И вот опять эта осень и снова осень: унылая пора – очей очарованье. Деревья листья остаться просят – они же в ответ говорят им «до свиданья!». Ветер упрямый, всюду шныряя, листья охапкой
Hasheket shenish’ar
Ha-iti ke-iveret le-or ha-yom May-rov ha-higayon lo nishar makom Ro-edet le-yadcha Ve-hasam she-be-od lo nigmar Noshemet li mimcha ve-hata'am kvar mar Ha-mabat acher ve-hakor choder Ata mistater, et goofi shover
Джяз
Понад містом в’ється жовтий дим. А я не хочу залишатись більше молодим. Ну послухай мене в останній раз. Зараз я тобі заспіваю джяз. Ріже в кров долоні бите скло. Ну на що мені таке падло. Краще
Двое Не Спят
Лестница здесь. Девять шагов до заветной двери. А за дверями русская печь и гость на постой. Двое не спят. Двое глотают колеса любви. Им хорошо. Станем ли мы нарушать их покой. Час на часах.