Лети Високо
Тебе відпустила, тільки не на все
І небо спокусило так тебе,
Та висота примхлива - не забудь про це,
Вона, мов сонце гріє і пече.
Приспів:
Лети, лети високо за синій небокрай,
На землю незадовго до мене повертай.
Лети, лети і в небі ти серця не згуби,
Гарячий промінь сонця з собою принеси. (весь куплет - 2)
Твої зірки яскраві, але коло них
Нема тепла, нема вогнів земних
І я пішлю вогонь у твої небеса,
Щоб ти до мене прилетів назад.
Приспів (2)
Похожие новости.
Рідне Місто
Я з України, з Івано-Франківська, може хто чув? Місто чудове, колись називалося Станіславом. Сто років тому тут був випадково письменник Франко, Є промисловість в нас: хімія, дошки, хліб, молоко. Зліва Бистриця, справа Бистриця -
Беда
Дождик поливал спелый чернозём, Лился по плечам, лился по щекам, В ладони попадал. Тёплая вода звала убежать В камышовый рай, землю Мягкую покинуть навсегда. Горькую траву резали без нас, Сушили без нас, пеленали, поджигали... И никто не
Redonne-moi
Comme un fant?me qui se prom?ne Et l'?me alourdie de ses cha?nes R?ussir sa vie Quand d'autres l'ont meurtrir, et R?ussir sa vie, m?me si... Comprendre ne gu?rit... pas Et ce fant?me se prom?ne L?, sous l'apparence
Домовой
Темной тропой домой По светлой тропе к тебе Тихо все за спиной Спрятался домовой Дремлет в печной трубе Знать бы где спрятан клад Сразу поднимешь взгляд Выпустишь стрелы в цель Кто тебя обвинит В том, что опять гремит Первой грозой
Прощай!
Вiддзвенiло лiто в запашних покосах, У журливих хмарах синiй небокрай. Розплела кохання золотавi коси I пiшла вiд мене, кинувши: "Прощай!" Приспів: Прощай! Та чи зможу тебе я забуть? Прощай! У цiм словi безрадiсна суть. Прощай! Наче пострiл прицiльний, що б’є Прямо
