В Зеленім Гаю
В зеленім гаю древка рубают
Аж до Дунаю, аж до Дунаю
Трискы падают
Падают велькы, падают малы
Ид іх позберай, ид іх позберай
Дівчатко шварне!
Ид іх позберай, наклад з них огня
Випер милому, випер милому
Кошелю до дня
В пятницю намоч, в суботу випер
В неділю рано, в неділю рано
Милого прибер
В неділю рано, як сонце сходит
Уж мі миленькій, уж мій миленькій
Під перком ходит
Кобым я знала, котра му дала
Зараз бы-м я ій, зараз бы-м я ій
Главичку стяла
Главичку стяла, в Дунай шмарила
Най мі не любит, най мі не кохат
Мого фраіра!
Похожие новости.
Дождь
Незаметно лето улетает И похоже свечи догорают Потихоньку осень наступает Остановить её Не под силу никому на свете Только дождь за все, за все в ответе Он тебя разбудит на рассвете Потому что в жизни так бывает Кажется
Serre la Main d’un Fou
Serre la main d?un grand fou Qui a jou? ? l?amour Serre la main d?un pauvre fou Qui pensait que ce jeu avec toi durerait toujours {Refrain} Serre la main d?un grand fou Le plus fou
Клон Future
Стопками сложены в клетках запаянных Масс медиа – на сука жри Работа зрелище drugs предоставлены Схема проверена, выход закрыт ДЫРЫ, ДЫРЫ, дыры в глазах И пустые квартиры Секс. Наркотики. Насилие. Делаем тысячи новых людей. Блеск железного покрытия. Внутренность роботов
Той День
Не хотілось би так залишитися без моря, Не хотілось би так захлинутися на мілі. Заповітні “якби” дозволяють захотіти, А буденні “але” не дають нам до моря йти. Чутно, нудно і хочеться удвох Спати, знати пілюлі
Давай Приколемся
Вся суматоха, мне давно похуй, С тобой мне хорошо, без тебя плохо. Мы живём как лохи, как крысы лабораторные, Подчиняясь чьим-то устоям, законам. Давай приколемся, мне этого не хватало Серость дней достала, забав мало. Давай приколемся!
