Я Так Не Хочу

Водка выпита вся и до дна, для тоски вроде нету причин,
Ты со мной, но ведь ты одна, я с тобой, но и я один.
Наши губы совсем холодны, наши речи теперь не нужны,
Грусть осенняя в наших делах, души нам заменяют тела.

Мы воруем себя у ночей, вот опять загрустила свеча.
Словно чувствует: я ничей, словно знает: и ты ничья.
Я сейчас докурю, как всегда, и со вздохом задую свечу,
И, целуя, скажу про себя: "Понимаешь, я так не хочу…"

Ты подносишь мне водки стакан, но она на губах так горчит,
И внутри мне про самообман истерически кто-то кричит.
И я чувствую день от дня, что однажды и сам закричу:
"Ты прости, не грусти, отпусти ты меня, понимаешь, я так не хочу…"

Похожие новости.

Вже сонце низенько, Вже вечір близенько. Спішу я до тебе, Ти ж моє серденько. Спішу я до тебе, Ти ж моє серденько. Спішу я до тебе, Ще й до твеї хати. Як ти мене впустиш, Щоб не чула мати? Як

Я міг бути твоїм клоуном, могла б і ти Я міг би бути твоїм клоном, бо такий як ти О, дай тобою все відчути, чути назавжди Я беру тебе з собою, бо не

Сонячний промінь вже заглядає у вікно. Твої долоні, завжди, турбота і тепло. Не дозволяєш променю сон мій відібрати, Ти берегиня моя. Бо кожної хвилини, мов пісня соловїна, Думки летять невпинно від матері до сина. Сонячний промінь

Муз: Henri Contet Сл. Norbert Glanzberg Enregistrй le 15 octobre 1951 Cet air qui m'obsиde jour et nuit, Cet air n'est pas nй d'aujourd'hui. Il vient d'aussi loin que je viens, Traоnй par

Rimpiangerai le fragole Il mio caff? al mattino, la sveglia La nostra spesa, l'ultima cena E i vestiti sparsi sopra il divano La magia del primo bacio Il volume alto della radio L'emozione di morire, per