Квіти В Волосс
Вона носила квіти в волоссі
І ними грався він і ще вітер
Здавалося давно вже дорослі
Але кохали щиро мов діти.
Відчинені серця, щирі очі
Таких не так багато є в світі
Лилися сльози щастя щоночі
Обіцянки назавжди любити.
Будиночок на розі двох вулиць
Паркан плющем осіннім завитий
Здавалося дощі схаменулись
Здавалося завжди буде літо.
Лише один дзвінок телефону
І варто тільки їм захотіти
Повіяло теплом з-за кордону
А одже неодмінно летіти.
Не обіцяй назавжди
Не обіцяй навічно
Де твоє-моє завтра
У скронях вітер свище.
Не обіцяй, навіщо?
Не обіцяй, не треба
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе.
І раптом все змінилось навколо
Проблеми, ціни, сни сподівання
Роз’їхалися як діти в школу
Що першим було стало останнім.
Їй у Варшавські спальні райони
Йому Москву бетоном залити
Але кохання у таксофонах
Приречене не довго прожити.
Куди ведуть строкаті дороги
Чому ви заблукали у світі
Вас сотні, тисячі, вас мільйони
В Ізраїлі, Канаді, на Кріті.
Є спогади про те, як було все
Надії є на те, як все буде
Нас доля стрімко течією несе
Бо ми є не титани, ми люди.
Не обіцяй назавжди
Не обіцяй навічно
Де твоє-моє завтра
У скронях вітер свище.
Не обіцяй, навіщо?
Не обіцяй, не треба
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе.
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе.
Не обіцяй кохати завжди
Не обіцяй навічно
Де твоє-моє завтра
У скронях вітер свище.
Не обіцяй, навіщо?
Не обіцяй, не треба
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе.
Не обіцяй назавжди
Не обіцяй навічно
Де твоє-моє завтра
У скронях вітер свище.
Не обіцяй, навіщо?
Не обіцяй, не треба
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе.
Вона носила квіти в волоссі
І ними грався він і ще вітер
Здавалося давно вже дорослі
Але кохали щиро мов діти.
Похожие новости.
Non Cambiare Tu
Non cambiare tu! non saprei pi? chi sei non saprei distinguerti nel mondo non ti troverei.... anche se sei qui non cambiare tu! ho paura anche se sei cosi' sicura quando dici non sai quanto ho bisogno
Кореша
А!.. Эта маза на гастроли брать поменьше груза, Но до отказа чемодан забит как пузо! Змей, за тобой заеду я, ты не забудь, И мы вчетвером вечером вылетаем в путь. И когда мы собираемся
Вечная Любовь
В небо уносятся горькие жалобы траурных колоколов. Плачут монахи, рыдают монахи - они потеряли любовь. Прыгают плясом, задравши рясы, от края до края зари. Смотрят на небо и ищут по книгам следы настоящей
Целься
Перестанет город просыпаться от звонков, Электронной почтой в дом мой стучит любовь. Я не доступна, слышишь? Я с дождем ушла гулять по крышам, Теперь я свободна, видишь? И только для тебя... Запреты, сомнения, Сквозные ранения, В сердце на
Поезд В Никуда
(муз. К. Лель, А. Хвацкий, сл. И.Резник) 1.Вот и настал прощальный вечер, Для нас пылать устали свечи. Коснулось дна вино в бокале, Мы спели всё и всё сказали. Ещё горит твой взгляд влюбленный, Но я сажусь