Квіти В Волосс
Вона носила квіти в волоссі
І ними грався він і ще вітер
Здавалося давно вже дорослі
Але кохали щиро мов діти.
Відчинені серця, щирі очі
Таких не так багато є в світі
Лилися сльози щастя щоночі
Обіцянки назавжди любити.
Будиночок на розі двох вулиць
Паркан плющем осіннім завитий
Здавалося дощі схаменулись
Здавалося завжди буде літо.
Лише один дзвінок телефону
І варто тільки їм захотіти
Повіяло теплом з-за кордону
А одже неодмінно летіти.
Не обіцяй назавжди
Не обіцяй навічно
Де твоє-моє завтра
У скронях вітер свище.
Не обіцяй, навіщо?
Не обіцяй, не треба
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе.
І раптом все змінилось навколо
Проблеми, ціни, сни сподівання
Роз’їхалися як діти в школу
Що першим було стало останнім.
Їй у Варшавські спальні райони
Йому Москву бетоном залити
Але кохання у таксофонах
Приречене не довго прожити.
Куди ведуть строкаті дороги
Чому ви заблукали у світі
Вас сотні, тисячі, вас мільйони
В Ізраїлі, Канаді, на Кріті.
Є спогади про те, як було все
Надії є на те, як все буде
Нас доля стрімко течією несе
Бо ми є не титани, ми люди.
Не обіцяй назавжди
Не обіцяй навічно
Де твоє-моє завтра
У скронях вітер свище.
Не обіцяй, навіщо?
Не обіцяй, не треба
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе.
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе.
Не обіцяй кохати завжди
Не обіцяй навічно
Де твоє-моє завтра
У скронях вітер свище.
Не обіцяй, навіщо?
Не обіцяй, не треба
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе.
Не обіцяй назавжди
Не обіцяй навічно
Де твоє-моє завтра
У скронях вітер свище.
Не обіцяй, навіщо?
Не обіцяй, не треба
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе.
Вона носила квіти в волоссі
І ними грався він і ще вітер
Здавалося давно вже дорослі
Але кохали щиро мов діти.
Похожие новости.
На Большом Каретном
— Где твои семнадцать лет? На Большом Каретном. Где твои семнадцать бед? На Большом Каретном. Где твой черный пистолет? На Большом Каретном. Где тебя сегодня нет? На Большом Каретном. Помнишь ли, товарищ, этот дом? Нет, не забываешь ты о
Холодні Стіни
...Холодні стіни навколо мене по них біжить вода, вони стають все ближче заганяють мене в кут, я тут сиджу сама. Холод по босих ногах добирається аж до мого горла, він його стискає, мене пожирає... Я не знаю, чомусь стеля
Песня Душу Рвёт Напополам
Мне песня душу рвёт напополам, Ах, как жаль, что нельзя время вернуть. Уж коли был заряжен этот пистолет, Не мог он что ли в другую сторону стрельнуть? Ведь в этом мире знаменитостей полно. В нём
Love Is The Way
Deep in the heart of the infinite darkness a tiny blue marble is spinning through space Born in the splendor of God's holy vision and sliding away like a tear down
Не Йди
Я читав по твоїх долонях своє життя, Я помітив вечірнє сонце в очах твоїх, Я так хочу запам’ятати назавжди Твій, мов діаманти, сміх. Не біда, шо навколо люди і стільки днів Розміняли ми і не