Не Кажучи Нікому
Коли війна вривається у двері,
Не захистять слова й печатки на папері.
Потрібно йти, потрібно брати зброю
І право на життя відстояти в горнилі бою...
Одна біда пішла на захід, інша прийшла зі сходу.
І знову сльози, знову страх, знову страждання для народу.
Знову за спинами визволителів
Прийшли нові карателі та мучителі...
То що ж робити – сидіти склавши руки,
Спокійно дивитися на вбивства та муки?
Чи, взявши благословення в рідної мами,
Почати боротьбу – з новими ворогами?
Приспів:
Поплач за мною мамо, коли я загину.
За свою землю, за Україну
Поплач за мною сестро, не кажучи нікому,
Що я вже ніколи не вернусь додому.
Тече сльоза, прогорнуючи зморшки.
І мама молиться – "Хай поживе ще трошки"
Вже так давно не бачить сина свого
І ще б хоч раз побачити його живого...
Ти знаєш, мамо, я ще тримаюсь!
Караюсь, мучусь, але не каюсь!
Якщо не я – то хто? Зайве питання...
Для нас це не проста війна – це визвольні змагання.
Людей женуть на схід, немов худобу,
Принижують, щоб знищити людську подобу...
І захиститися у цих людей нема ніяких шансів,
У них одна надія – на повстанців...
Приспів
Пройдуть роки, земля загоїть рани,
Залишаться в живих поодинокі ветерани...
А скільки тих, що не прийшли додому,
Лежать в своїй землі в могилах невідомих...
Поволі наші сили тануть, і всі ми знаємо,
Що в цій війні з чужими поки що програємо...
Хай перемоги наші порівняно малі,
Та головне, що наш народ лишився на своїй землі.
Ніхто не знає, хто я, ніхто не знає, де я...
Тіла загинуть – житиме ідея...
А наші душі тут – в рідних просторах –
Волинських лісах, Карпатських горах...
Приспів
Похожие новости.
Ти І Я
Я подбаю, Щоб ніколи ти не забувала Де літали, Де разом з тобою ми літали Понад містом В чорнім небі серед зірок В сині далі Ми з тобою улітали Ти і я Колисає Нас з тобою хвиля колисає Накриває З головою зовсім
Happy Alone
On our way, so it seems, blooming flowers waltz before me Rollin' numbers, passing time, got to get outside the city, In the morning all will see, just how crazy young love
Ты Мой Свет, Но Я Тебе Не Верю
Ты мой свет, но я тебе не верю. В храме нераскаянной души Заперты окованные двери, Только ангел мечется в тиши. Слишком много до неба ступеней, И когда я к богу шел как мог, Ты считала все
Двори Стоять
Двори стоять у хуртовині айстр. Яка рожева й синя хуртовина! Але чомусь я думаю про Вас. Я Вас давно забути вже повинна. Але чомусь я думаю про Вас. Я Вас давно забути вже повинна. Це так
Les Filles De Tante Elisa
Dans la villa Aliz?s Tante ?lisa ?lisait Les jolie filles Qui devoilleraient leurs secrets Tante ?lisa et ses filles Qu'on dit de joie ou faciles Au nom d'Emma et d'?meline Avaient comme clients Toute la ville Tant et si