Івана Купала (разом з Антоніною Матвієнко)

І попливли вінки –
Доки не згасне свічка.
Любиш чи навпаки –
Не поспішає річка.

Даруй мені слова,
Даруй мені плітки.
Якщо та ніч була,
Була чи навпаки.

Ватра не зніме гріх –
Інша тримає руку.
Як же, скажи, ти зміг
Все, що було забути?

Щастя мені не зич,
Щастя – мої думки.
Якщо була та ніч,
Була чи навпаки.

Зранку роса впаде,
Сонце торкнеться дахів,
Марити знов пусте –
Мрії, мов крила птахів.

Нащо були слова?
Нащо скажи тримав?
Нащо та ніч була,
Кохання як нема?..

Похожие новости.

Ой!

Ой! Ой! Так я наче пишу вірші, А читаю на папері матюки. Ой! Ой! Ой набридло ото бидло, В думці каюсь, на язиці Матюки. О-й! О-й! (протяжно) Ой! Ой! Ой проклали до Тараса асфальтованую трасу, Ойой. Ой! Ой! Поховалися за кручі, думають що

Москва Слезам Не Верит

Из Америки, мама, Я письмо тебе шлю, У меня все нормально, Здесь я кум королю, Водка есть и закуска, Есть с кем жить, И с кем спать, Только не с кем по-русски, (2 раза) Как в Москве поболтать. Припев: А

Нас Не Знайти

Кохай, Хай буде, хай Все буде знову. В солодку змову З ним вступай Та й вибухай. Кохай, Хай буде, хай Все буде вчасно. Ліхтар погасне У ночі, І нас не знайти, Нас не знайти, Нас не знайти. Це так незвично. Нас не знайти, Нас не знайти, Нас

Ай-ай

По кварталам, по улицам, по грязным тротуарам, Иду в шузах своих, пустую банку пинаю. В глазах дестрой, вокруг меня суета. Несется взрыв как взрывная волна Взрывная волна, удар музыки и такта. Удар адреналина в голову,

Л.М.Л.(Лучик мой любимый)

Вступление. Нет, я не смогу тихо смириться с этой правдой, доле покориться, Быть, как до тебя, небо не видя жить. Ты в каждом окне, в каждом прохожем, где-то рядом, прячешь свои лица, Здесь, рядом