I Never Loved A Man Before

Deep in the night
When you think the world is fast asleep
You come to me, take me where I wanna go
Making promises I know you'll keep
You're the first love in my life
And the moment we touch
I can tell you how weak I've grown

You make me feel like I never loved a man before
Never held him in my arms, never told him I loved him
I remember all the lovers coming through my door
But you make me feel like I never loved a man before

It's hard to say it
Words don't come so easily to me
But it's here in my heart
And it's making me lose control
What else can I tell you
Who'd refuse a night that takes you away
And touches your very soul

You make me feel like I never loved a man before
Never held him in my arms, never told him I loved him
I remember all the lovers coming through my door
But you make me feel like I never loved a man before

I went along looking at love differently
Oh but now it's so strong
Look what you've done to me

You make me feel like I never loved a man before
Never held him in my arms, never told him I loved him
I remember all the lovers coming through my door
But you make me feel like I never loved a man before

[repeat to fade]

Похожие новости.

Рыбы-люди

Уходим Под воду На чёрной железной сигаре. Верхом На Сточетырёхметровом тигрововом кальмаре. На двадцать тысяч лье Я принесу тебе колье Из жемчужин. Там, на земле Кроме тебя кому я нужен?

Ой Верше, Мій Верше

Ой верше, мій верше Мій дзелений верше Уж мі так не буде Як мі было перше Бо перше мі было Барз мі добри было Од свойой мамичкы Не ходити было Не ходити было Горами лісами Не любити было З чорними очами Не

Я Здесь

Зачем я это делаю? Сама, того не ведая, не знаю что со мной. Какая, в общем, разница кто был из нас всему причиной? Сжалься ради Бога… Окаменели ты и я, Всё дальше от меня земля

Посміхнися

Сльози з очей рікою, сумно мені з тобою, Мила, любов журбою і затягла грозою, Але не все так драматично, як здається на початку, Просто я хотів незвично, але вже не буде гладко. Ти посміхнися

Аркан

Сяде сонце, забагріє ватра, Дивні тіні, почнуть ся збирати. Випливають наче із туману, І гукають: "Слово Отаману!" - Перше слово мовлю перед вами, За тих браттів, що уже не з нами, В справах-славні, духом-дужі, Упокій, Господи їх