Після Тих Дверей

Спочатку від волі
Хочеш взяти все.
Не знаєш як бути.
Шукаєш ті двері
Котрі мають все.
Для себе відкрий їх.

Приспів:
Після тих дверей.
Знов! Йди!
За собою ти.
Йди, йди.

Сховавшись від бою
Знайдеш лиш біль.
Для чого так жити?
Для тебе є двері,
Треба знайти.
Чекаєш розбитий.

Приспів

Маєш волю ти.
Чому не хочеш йти?
Знаєш тільки так
Зможеш жити як...

Можна мати все.
Двері в всіх нас є.
Волю зберегти,
Шоби дальше йти.

Приспів

Похожие новости.

Жизни Не Жалко

Тёмные воды, меченые карты Трудные годы, лёгкие старты И кажется скоро всё станет так просто И плед на коленях и такие близкие звёзды Но новое утро, новые дороги Моря по колено и сбитые ноги И капли

Ой!

Ой! Ой! Так я наче пишу вірші, А читаю на папері матюки. Ой! Ой! Ой набридло ото бидло, В думці каюсь, на язиці Матюки. О-й! О-й! (протяжно) Ой! Ой! Ой проклали до Тараса асфальтованую трасу, Ойой. Ой! Ой! Поховалися за кручі, думають що

За Тобой

В маленьком домике Бегают гномики Курят мои сигареты И пляшут на столиках А в холодильнике Стая будильников Двигают стрелки, звенят Я буду за тобой скучать Воем лешего Я буду за тобой скучать На проспектах и площадях Я буду за тобой скучать Словно

Мати

Це небо, Це сонце, Ці зорі... Весь світ!... Я віддати готова!!! Щоб ти була! Зі мною... Знову... Мати! Я не знаю, що сказати. Я не знаю, зробити, Щоб любити. Зігріти. Теплом. До сонця дотягнутись... І серцем І очима. I-i.... Я НЕ ЗНАЮ!!! Мати! Мати! Мати! Тебе побачить, Обійняти. Мати... Мати! Я не знаю, що робити Не

Я Намалюю

Я намалюю... (3) Я малював сьогодні воду, вітри холодні, Між запахом лісним дочекав весни. Дощ намочив картину, що малював незримо, Десь при шляхах порожніх сліпий художник. Пера з небес снігами, перелистував вітрами Будні і вихідні, мої