Посмішка Батьківщини

Небо блакитне і проміні сонця
Грають для нас на струнах життя,
Ріки бурлять і дерева шумлять,
Навіть прилетіли птахи з небуття.
Що принесли нам птахи з небуття?
Пісню яку співають ріки й дерева?
Де моя мова, де віра моя?
Невидимий ворог руйнує життя!

Впала невинна дівоча сльоза,
Душу мою затопила вона.
Як впаде інша сльоза,
Кров немічно витру з чола!
А в цей час на слов’янських кістках,
Просічених кров’ю жертв комунізму,
Спорудили демократію - закони в містах,
Чужинські закони вождів сіонізму.

Впала невинна дівоча сльоза,
Впала на серце холодній війні.
Якщо впаде знову вона,
Ти долоні до неї свої простягни!

Похожие новости.

Досить, та й з мене мабуть досить, Тебе ніколи поруч нема, Я втомилася бути сама. Знаєм, нічого ми не маєм, Я виплакала очі свої, О, як це набридло мені. Та кожен раз коли мовчу Насправді я про

Я приду на край заката, Ожиданием распятый, Навсегда забуду день, что потерял. Научу себя не слышать, Научу себя не видеть, Как будто в мире больше нет меня. Я каждый день встречаю на алтаре печали И цветы целую,

Моє кохання - це тільки ти один Коли ти поруч - найкраща із хвилин О, це правда, я тебе люблю Моє кохання не залишай мене Хай мить чудова ця не мине Я так люблю тебе Оу,

Come you ladies and you gentlemen, a-listen to my song. Sing it to you right, but you might think it's wrong. Just a little glimpse of a story I'll tell "Bout an East

Ночь нежна расшатанными нервами Половина первого, незнакомый бульвар Не спеша блуждаем лабиринтами Литрами и пинтами заливаем пожар. Ты веришь в эти песни - средство от депрессий Напудренные головы, ты любишь Девид Боуи Страницы дневника, Лолиты на