Посмішка Батьківщини

Небо блакитне і проміні сонця
Грають для нас на струнах життя,
Ріки бурлять і дерева шумлять,
Навіть прилетіли птахи з небуття.
Що принесли нам птахи з небуття?
Пісню яку співають ріки й дерева?
Де моя мова, де віра моя?
Невидимий ворог руйнує життя!

Впала невинна дівоча сльоза,
Душу мою затопила вона.
Як впаде інша сльоза,
Кров немічно витру з чола!
А в цей час на слов’янських кістках,
Просічених кров’ю жертв комунізму,
Спорудили демократію - закони в містах,
Чужинські закони вождів сіонізму.

Впала невинна дівоча сльоза,
Впала на серце холодній війні.
Якщо впаде знову вона,
Ти долоні до неї свої простягни!

Похожие новости.

Ты - мой фюрер, Я - твой солдат Ты - мой фюрер, Ты мне как брат Я иду в бой. Движенье - война И смерть за тебя честь для меня Я так хочу задушить

I am unwritten, can't read my mind, I'm undefined I'm just beginning, the pen's in my hand, ending unplanned Staring at the blank page before you Open up the dirty window Let the sun

Allo oui c'est moi, tu n'es pas la? Allo oui c'est moi, tu n'es pas la? Allo oui c'est moi, tu n'es pas la? Allo oui c'est moi, tu n'es pas la? Allo oui

Стихи и музыка: А. Васильев Сколько лет прошло, все о том же Гудят провода, Все того же ждут самолеты Девочка с глазами из самого Синего льда Тает под огнем пулемета Должен же растаять хоть кто-то - Припев: Скоро рассвет,

Починаю день, як звичайна людина, п’ять хвилин на їжу, збирання годину забирає, Голова іде коловоротом, приїлися вже буденні турботи. Прямую швидко по рідному кварталу, на обличчі грає посмішка зухвала, Люди обходять мене стороною,