Посмішка Батьківщини

Небо блакитне і проміні сонця
Грають для нас на струнах життя,
Ріки бурлять і дерева шумлять,
Навіть прилетіли птахи з небуття.
Що принесли нам птахи з небуття?
Пісню яку співають ріки й дерева?
Де моя мова, де віра моя?
Невидимий ворог руйнує життя!

Впала невинна дівоча сльоза,
Душу мою затопила вона.
Як впаде інша сльоза,
Кров немічно витру з чола!
А в цей час на слов’янських кістках,
Просічених кров’ю жертв комунізму,
Спорудили демократію - закони в містах,
Чужинські закони вождів сіонізму.

Впала невинна дівоча сльоза,
Впала на серце холодній війні.
Якщо впаде знову вона,
Ти долоні до неї свої простягни!

Похожие новости.

I met this girl when I had turned seventeen We shared a class and she sat right next to me As it turns out We were something meant to be So two years later

Oh-oh oooh ooh-ooh-ooh You walk and talk like you're some new sensation You move in circles you don't need an invitation You spent your money you can't get no satisfaction You play it right

You don't own me don't try to change me (Nah, man... I'm not quite finished yet! Haha… Whoo! [Verse 1] Girl, I think you just might of tried to pull a motherfuckin’

вітер вестиме за руку тебе до мого вікна залиш в мене на шибках відтиск своїх долонь коли ранок заходить у нас - не відпускай забудь в мене на згадку одну лиш свою рукавичку ти смієшся

Vor sechs Jahren ging es los, es war wie eine Revolution. Ziel und Richtung unbekannt, alles Alte wurde niedergerannt. Mit wehenden Fahnen werden wir untergehen. Wir halten durch, wir warten noch, denn es ist noch nichts