Посмішка Батьківщини

Небо блакитне і проміні сонця
Грають для нас на струнах життя,
Ріки бурлять і дерева шумлять,
Навіть прилетіли птахи з небуття.
Що принесли нам птахи з небуття?
Пісню яку співають ріки й дерева?
Де моя мова, де віра моя?
Невидимий ворог руйнує життя!

Впала невинна дівоча сльоза,
Душу мою затопила вона.
Як впаде інша сльоза,
Кров немічно витру з чола!
А в цей час на слов’янських кістках,
Просічених кров’ю жертв комунізму,
Спорудили демократію - закони в містах,
Чужинські закони вождів сіонізму.

Впала невинна дівоча сльоза,
Впала на серце холодній війні.
Якщо впаде знову вона,
Ти долоні до неї свої простягни!

Похожие новости.

Улицы грустят, грустит луна. Вновь я нахожусь во власти сна, Лишь одной мечтой дышу, живу - Ах, если б это было наяву. Ты снишься мне, Ты снишься мне, Тревожными ночами Снишься мне, То весел ты, То, вдруг, опять печален, Ты

Приспів: Це закон, а не кара. Ніч, дорога, биті фари. Це закон, а не кара, Що приходить, мов примара. (весь куплет - 2) Зона - це закриті простори, Клітка сходів, сумні коридори, Грати на вікнах, стінах і

Сонце приймає нас У свої обійми. Вітер приймає на собі хвилі. І нібито все кльово І нібито все гарно Майже всі щасливі І прекрасна карма. Приспів: Ми як у пустелі милі Ми – як у пустелі. Співають бархани нам Гудять наче

And I Know And I Know And I Know And I Know And I Know And I Know And I Know And I Know I know what you like Everything you love I know what you

I meet my love under the stars So far from watching eyes Five long years we've met this way My love, the night and I So much in love we walked 'til dawn Far away