Посмішка Батьківщини

Небо блакитне і проміні сонця
Грають для нас на струнах життя,
Ріки бурлять і дерева шумлять,
Навіть прилетіли птахи з небуття.
Що принесли нам птахи з небуття?
Пісню яку співають ріки й дерева?
Де моя мова, де віра моя?
Невидимий ворог руйнує життя!

Впала невинна дівоча сльоза,
Душу мою затопила вона.
Як впаде інша сльоза,
Кров немічно витру з чола!
А в цей час на слов’янських кістках,
Просічених кров’ю жертв комунізму,
Спорудили демократію - закони в містах,
Чужинські закони вождів сіонізму.

Впала невинна дівоча сльоза,
Впала на серце холодній війні.
Якщо впаде знову вона,
Ти долоні до неї свої простягни!

Похожие новости.

You were just some one Some friend of mine said take her out An' have yourselves a good time To be honest I was far from over a broken heart You were the furthest

Мы с Гуфом увлечены производством продукта, Не знаю, как получится, надеюсь, выйдет круто Замут. С целью выпуска совместного дебютного круга, Дуэт московского поэта и битмейкера с юга, Нас чудом не похоронили заживо медлики Там где

Зростає надія На здійснення мрії Малює майбутнє Простий олівець Забуті хвилини Ніколи не гинуть Якщо щось померло- Це ще не кінець Загублене слово Повернеться й знову Займе своє місце В віршах і піснях І ранок засяє Промінням яскравим І сонце станцює В щасливих руках За небо

A rose must remain with the sun and the rain or its lovely promise won't come true To each his own to each his own and my own is you What good

С малолєтства в горах проізрастав, Справєдлівості поняття від пріроди пріняв Довбуш! Для каждого гуцула як батько родний, Для панів любої масті як собака цепний Довбуш! Приспів: Довбуш, пріродний чєловєк! Ім’я його ми не забудем вавєк! Довбуш, пріродна людина, Ім’я його