Посмішка Батьківщини

Небо блакитне і проміні сонця
Грають для нас на струнах життя,
Ріки бурлять і дерева шумлять,
Навіть прилетіли птахи з небуття.
Що принесли нам птахи з небуття?
Пісню яку співають ріки й дерева?
Де моя мова, де віра моя?
Невидимий ворог руйнує життя!

Впала невинна дівоча сльоза,
Душу мою затопила вона.
Як впаде інша сльоза,
Кров немічно витру з чола!
А в цей час на слов’янських кістках,
Просічених кров’ю жертв комунізму,
Спорудили демократію - закони в містах,
Чужинські закони вождів сіонізму.

Впала невинна дівоча сльоза,
Впала на серце холодній війні.
Якщо впаде знову вона,
Ти долоні до неї свої простягни!

Похожие новости.

Пущені пруживим, тугим луком, В чорну пітьму дзвінко полетіли Ковані огнистим локі стріли, Чорну ніч розколивали звуком. Горда дума на чолі блідому: Десь судьба захована в безмежжі! Блиск вогню цілує горді вежі, Блиск вогню на овалі шолому. Непобідна

A single rose left to remember As a single tear falls from her eye Another cold day in December A year from the day she said goodbye Seems it's only been a moment Since the

Ой ходить сон коло вікон, А дрімота — коло плота. Питається сон дрімоти: А де будем ночувати? Де хатонька теплесенька, Де дитина малесенька,— Туди підем ночувати, Дитиночку колихати. Ой на кота та й воркота, На дитину та й дрімота, Котик

В час, когда горькая беда Вдруг в ночи в двери постучит, Знай, что я к тебе приду, Чтобы отвести беду. А мечту, ставшую судьбой, Я приду праздновать с тобой, Если

I breathe you in with smoke in the backyard lights, we used to laugh until we choked into the wasted nights. It was the best time of my life, but now I