Посмішка Батьківщини

Небо блакитне і проміні сонця
Грають для нас на струнах життя,
Ріки бурлять і дерева шумлять,
Навіть прилетіли птахи з небуття.
Що принесли нам птахи з небуття?
Пісню яку співають ріки й дерева?
Де моя мова, де віра моя?
Невидимий ворог руйнує життя!

Впала невинна дівоча сльоза,
Душу мою затопила вона.
Як впаде інша сльоза,
Кров немічно витру з чола!
А в цей час на слов’янських кістках,
Просічених кров’ю жертв комунізму,
Спорудили демократію - закони в містах,
Чужинські закони вождів сіонізму.

Впала невинна дівоча сльоза,
Впала на серце холодній війні.
Якщо впаде знову вона,
Ти долоні до неї свої простягни!

Похожие новости.

Ти, це просто ти Ти хочеш тільки як вони Я, це просто я Я так не хочу як вона Приспів: Паперове кохання - То є законів любові незнання Підчепили її як заразу Так скажи, чому ми разом? Вони, завжди

Памяти Алексея Локтева Как прозрачным солнцем стыли реки В желто-красных берегах. День летел на убыль, дым Онеги Затерялся в облаках. В сень курлыкал отзвук перелетный, Как в обряд прощались мы.

Ты говорила, мы с тобою, будто бы, луна и солнце, суждено нам вечно озарять это небо. Это правдой оказалось, только я сияю ночью, а ты днем - не сиять нам

1. Снова гость к моей соседке. Дочка спит, торшер горит. Радость на лице. По стеклу скребутся ветки, В рюмочки коньяк налит - со свиданьицем. Вроде бы откуда новая посуда? Но соседка этим гостем дорожит: То поправит

Ей ти, тварь, не дивись на мене. Ей ти, тварь, не пiдходь до мене. Ей ти, тварь, то є не твоє дiло Хто я, що я, мiй вигляд, моє тiло. Я чекаю на тебе,