Посмішка Батьківщини

Небо блакитне і проміні сонця
Грають для нас на струнах життя,
Ріки бурлять і дерева шумлять,
Навіть прилетіли птахи з небуття.
Що принесли нам птахи з небуття?
Пісню яку співають ріки й дерева?
Де моя мова, де віра моя?
Невидимий ворог руйнує життя!

Впала невинна дівоча сльоза,
Душу мою затопила вона.
Як впаде інша сльоза,
Кров немічно витру з чола!
А в цей час на слов’янських кістках,
Просічених кров’ю жертв комунізму,
Спорудили демократію - закони в містах,
Чужинські закони вождів сіонізму.

Впала невинна дівоча сльоза,
Впала на серце холодній війні.
Якщо впаде знову вона,
Ти долоні до неї свої простягни!

Похожие новости.

Я зберіг всі SMSи, їх було аж два Розшукай ти Фозз, принцессу Перевір на ній свої слова Ти - дурак, мазохізм є основою Другий містив лише крапку. Із комою I В деякім царстві, в моїм господарстві Щось

Здравствуй, мама Плохие новости Герой погибнет В начале повести И мне останутся Его сомнения Я напишу о нём Стихотворение Любовь как случайная смерть Любовь Любовь как случайная смерть Любовь Любовь как случайная смерть Любовь Любовь как случайная смерть Любовь Здравствуй, мама Опять не очень Так сложно быть Хорошей дочерью Твои

Теплоход прогулочный с музыкой плывёт, Мимо нашей булочной, Яузских ворот. Это навигация, а у нас с тобой Может быть экскурсия, может быть любовь. Припев: И мы плывём, плывём, плывём по синеве. По нашей юности, по городу

Сны, реками прошлого текут к тебе Смывая дни и слёзы тают на руке Моя душа, одна танцует грустный вальс И лишь печаль ей тянет руку каждый час Пустой февраль, забрал меня в свою постель Укрыл

Вдар колесом об рейки, струни заспівають, затанцюють сонця промені дзвінкі на немитих шибах. Знав, або може не знав, що губив що шукав, в піднебесся поринав крізь немиті шиби. Кожен з нас хоч раз хотів спинити час. Дощ батогом дороги крає, вибиває, намиває візерунками життя на немитих шибах. Жаль, або може не жаль, настає вже час прощань задихані в