Посмішка Батьківщини

Небо блакитне і проміні сонця
Грають для нас на струнах життя,
Ріки бурлять і дерева шумлять,
Навіть прилетіли птахи з небуття.
Що принесли нам птахи з небуття?
Пісню яку співають ріки й дерева?
Де моя мова, де віра моя?
Невидимий ворог руйнує життя!

Впала невинна дівоча сльоза,
Душу мою затопила вона.
Як впаде інша сльоза,
Кров немічно витру з чола!
А в цей час на слов’янських кістках,
Просічених кров’ю жертв комунізму,
Спорудили демократію - закони в містах,
Чужинські закони вождів сіонізму.

Впала невинна дівоча сльоза,
Впала на серце холодній війні.
Якщо впаде знову вона,
Ти долоні до неї свої простягни!

Похожие новости.

я пам’ятаю дуже-дуже давно коли ми ще пахли небом ми ще не вміли не знати хто ми є не вміли не вміти жити ми надягали потерті рюкзаки бігли щоранку в сонце це було так давно але ж ти повір що

Я спорить с тобой не буду, Тогда ты уйдешь не прощаясь. Поверила первому чуду, Как будто ночному трамваю. Забыть мне тебя не сложно, Так, сотня ночей бессонных , Но ты возвратишься вскоре, Мы друг без друга не

I'm working day and night to find me my passage to write I'm gonna get the next train going to be right by her side Ooh oh ah Kitty just you see Don't

You're my favorite explosion. (You know the only real way to cure pain is to add a little more, because everything new distracts the old.) A violin with no hands plays symphonies with

(originally by Free) Take off your hat, kick off your shoes. I know you not goin' anywhere. Running around town singin' your blues. You know you ain't goin' anywhere. You've always been a good friend