Посмішка Батьківщини

Небо блакитне і проміні сонця
Грають для нас на струнах життя,
Ріки бурлять і дерева шумлять,
Навіть прилетіли птахи з небуття.
Що принесли нам птахи з небуття?
Пісню яку співають ріки й дерева?
Де моя мова, де віра моя?
Невидимий ворог руйнує життя!

Впала невинна дівоча сльоза,
Душу мою затопила вона.
Як впаде інша сльоза,
Кров немічно витру з чола!
А в цей час на слов’янських кістках,
Просічених кров’ю жертв комунізму,
Спорудили демократію - закони в містах,
Чужинські закони вождів сіонізму.

Впала невинна дівоча сльоза,
Впала на серце холодній війні.
Якщо впаде знову вона,
Ти долоні до неї свої простягни!

Похожие новости.

Why did you let me run When you knew I'd fall for the gaping hole Where your heart should be Liar-couldn't cut me deeper with a knife if you tried Just take a look

It's all right I'm not lost, I've got a reading on the Southern Cross, And I've been listening to the radio, For signs of new life, Some people find the game too tough, And there

Два ответа сразу, если ты задашь один вопрос. Зажигалка, красный, перекресток, ненавижу, SОS. Тянутся верёвочки, он точно догадается, Спросит где гуляла я пантерочка-красавица, Но налево и навстречу. Ля ля мур, мурлычу, как кошка, Картавя немножко, я

Стелится граммами, метрами под ногами снег, Тянет как будто магнитами, на простой ответ, Белые бабочки кружатся, осторожные, Сколько же можно в простом видеть сложное? Прямо под облока залетела, но а пока, Я пропробую зажигать звё-зды, Не

Я вернулся ночью, город обесточен, Разгоняя мрак, сиял под небом луна-парк. Адрес был неточным, Почерк неразборчив. Я закрыл глаза, И время двинулось назад. Я всё ещё верю. Ты смотришь вниз На мой смешной оптимизм. Большие потери Несла душа, когда свободой