Віє Дим…

Віє дим... Струни дерев чіпляє...
Самотнім стогоном відгукнеться,
Та стихне.
Хто знає?..

Чи не згасне полум’я, що в іскрах
Вже ледве дихає життям?
Чи не напрасне це буття?
Хто володіє знанням?

Куди ховаються тіні
Від спеки під монцем палючим?
За ким плачуть дощі?
Про що мовчать скелі та кручі?

Що шепоче вітер травам,
Скидаючи їх срібні роси?
Де народжені сніг та блискавки?
Багато зорей у неба, - та чи досить?!

Дим це казав, та чи слухав хто?!
Відповідав, хоча й не питали його...
Сам собі все співав під стогін гілля...
Хмари слухали та чула Матір-Земля.

Похожие новости.

Sweet Old Fashion Goodness

Wind chimes in a weeping willow Biscuits light as feather pillows At Mama's house Sunday morning kids a squirming Thank the preacher for the sermon As you're walking out Sweet old fashion goodness Old man comes out

Девяте Травня

Скільки літ, скільки зим (2 рази) Ми не басились, брате, з тобою, Довгі петлі доріг, і атак чорний дим, І у пеклі ми лютого бою. Сльози й біль матерів, Гартували наш гнів, Розстеляли солдатські дороги, Ми нарешті

Останній Бандерівець

Закричали ворони - по степу широкому, Та по моїй душі... Заплескали крилами, зустрічали ворога, Хлібом та сіллю. Продали правду продали віру, Продали душу чорному звіру. В тім твоя доля, в тім Божа воля, В тім твоє щастя,

Heavy Lifting

You undo me I'm a happy mess My dress slips to the floor And I pose, what an amateur To be like this! "exposed" You deny the other side of me That strips good love away And

Мама

Скажи чому? Скажи чому ти тільки в снах? Скажи чому тебе нема? І вітер знов приніс мені твої слова Твої слова мов білий сніг Так швидко випав і розтав Сльозами десь там в глибині ПРИСПІВ: Скажи мені мамо, Це