Ладо
Було колись, де і як не збагну,
Сталося дивне, чи долі діяння.
Тебе зустрів, чи можливо наснив,
Та й полюбив в один раз і востаннє.
Твоїх очей синь озер чарівна,
Коси - ліси, вітри шовком шепочуть.
Ружа - краса розлива полум’я,
Не відпуска мене зваба дівоча.
Манять, печуть вогне-вишні вуста,
Зваблюють перси - говерли цукрові.
В лоні ланів я навік загубивсь,
І опинився в полоні любові.
Полони, полони мене в день і вві снах,
Запали-но вогнем моє серце шалене.
Полечу повесні, закричу в небесах,
Моя земленько - нене.
Сповнений мрій, твій я вершник міцний,
Я прилечу на коні дивокрилім.
Злую біду зупиню, одведу,
Тебе візьму, заберу в небо - вирій.
Я один з тих, хто це диво узрів,
Орден палкий, військо лицарів вірних.
Буду з тобою, твій незмінний герой,
Земле моя, моя діво - родино.
Полони, полони мене в день і вві снах,
Запали-но вогнем моє серце нестямне.
Полечу повесні, закричу в небесах,
Моя ладо кохана.
Пломеній, променій, осягни до гори.
Ти гори, моє серце, у щасті і болі.
Зачаруй, подаруй мені світ - кольори,
Моя зоре - любове.
Полони, полони мене в день і вві снах,
Запали-но вогнем моє серце, калино.
Полечу повесні, закричу в небесах,
Моя земленько мила.
Моя країно,
Ладо єдина,
Несповідима.
Похожие новости.
Іржава Карма
Засвічувались вікна У сутінках безглуздям Місто наче дим Тануло у склянці І на обличчі Прокаженого Будди Проростала трава Назустріч світанку Вештались по світу Й тремтіли під снігом Сумніви й сни Обгорілими крилами Лишаючи нетрі Роз’їдені кризою Похмеляючись Весняною зливою Вигорали вени В присмерку кульгали Світом намальованим Хриплії пророки Понад домовиною Тінями
Ой У Саду Соловейко
Ой у саду соловейко Щебече раненько. Куда їдеш-від’їжджаєш, Любеє серденько? Ой у полі жито жала, Снопів не в’язала. Не з такими любилася, Правди не казала. А я їду-від’їжджаю В чужий край-сторону. Тебе мила покидаю, Товаришу свою. Ой у полі жито жала, Снопів не
Southern Constellations
Please keep chasing me, you Southern constellations got me so dizzy. It's cold but you pretend that you are warm with me. Before I get you home you're nearly frozen, but I'll never let
Будемо Вільн
Ви дурні бо бідні, бідні бо дурні Ви ліниві не стільки тілом, скільки душею Ви хочете все і негайно, але не отримаєте Але не отримаєте на ніц Приспів: Коли до Відня підходив Кара Мустафа, ми
Я Тебе Подарю
За тобою сквозь туманы и метель, Даже если сядут корабли на мель, Вечный стрелок бег и на поезде два дня Чтобы вновь вернуть меня тебе. А мне вернуть тебя... В этом сложном мегаполисе дождей, Не хватает
