Тройка

1. Я в повозку трех белых коней запрягу,
И рысцой не спеша позовет меня вера.
И дорогу свою я, конечно, найду,
Ту, что мне предназначена в жизни, наверное.

2. А весна по пути наряжает поля,
Просыпается лес, чуть прикрывшись листвою,
И толкает все дальше родная земля.
Одному мне не просто, но вера со мною.

ПРИПЕВ: Гони, гони! Давай, давай!
Лети, лети! Не унывай!
Гони, гони! Сил не жалей!
Давай, давай! Да поскорей!

3. Пересяду я в тройку коней вороных,
И поводья судьбы перехватит надежда.
Позову я собою друзей дорогих,
Мы пойдем с ними вместе по жизни, как прежде.

ПРИПЕВ:

4. Вырываясь вперёд, мои красные кони летят.
Знать шальную любовь удержать невозможно.
Не дай бог мне пустым воротиться назад.
Ведь без Веры, Любви и Надежды так сложно.

ПРИПЕВ:

Похожие новости.

Гроза

Затанцював вишневий сад (Гроза, гроза ішла!), І закружляв пелюсткопад На тридцять три крила. І дальні далі підняло – І враз – удар! Удар! І закружляло темне тло Блакитно-сивих хмар. І день побіг, побіг назад, І опустилась вись. Махав руками білий

Росава

З неба пташка зерно в землю проронила Роса в гілля впала зерно пагін пустило У долонях поля я виростала Від сонця і вітру долю, долю дістала Квіти, трави, в роси-коси заплітаю Ой же люде не

Августа

Ловлю твій погляд знову, Безглузді розмови. Ти на грані, мить признання, Стоп. Ще ні, зачекаєм з коханням. Сотні версій бентежать свідомість, І одна лиш розв'язка натомість, Стрімко падаєм згори донизу, Ну будь-ласка постав тут репризу. Знову, знову, знову,

Иерусалим

Иерусалим стоит на холмах. Иерусалим парит в облаках. Как мираж на небосводе, Ты перекрасен, град господен! Иерусалим, ты сад в небесах! Жизнь – дарованное чудо, Смерть таинственна всегда. Мы приходим неоткуда, И уходим в никуда. Мы, узнав любовь и

Ангел Свободи

Бачиш як цей світ занепадає Друже мій, чи тебе це торкає. Руки свої простягаю до тебе, Але ти відверто відштовхуєш мене. Так минає день за днем. Кожен бореться зі своїм вогнем. За свободу і за правду Бій